08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/178/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О. Р. - головуючого, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весна-Новоселів-53"
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2020
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весна-Новоселів-53" (далі - ОСББ);
2) приватного нотаріуса Алексєєвої Олени Олексіївни
про скасування реєстраційної дії, зобов'язання вчинити певні дії та поновлення на посаді
1. 11.05.2021 ОСББ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
3. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
4. Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
5. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).
6. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
7. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
8. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
9. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
10. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
11. Отже системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) ч. 2 ст. 287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
12. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
13. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених п. п. 1-3 ч. 2 ст. 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
14. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
15. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, п. 40 постанови від 16.05.2018 № 910/24257/16).
16. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, ухваленими при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що за весь період розгляду справи ОСББ не отримувало ніяких повідомлень, документів, матеріалів справи від Господарського суду Одеської області (п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК) та суд не дослідив зібрані у справі докази (п. 1 ч. 3 ст. 310).
18. При цьому, усупереч вимогам ст. 290 ГПК, у касаційній скарзі відсутні посилання на будь-яку із передбачених ч. 2 ст. 287 Кодексу підстав та відповідне правове обґрунтування; посилаючись на підставу, передбачену п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК скаржник не навів обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
19. Також, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
20. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".
21. Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
22. За змістом пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
23. Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. Законом "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
25. Господарський суд Одеської області рішенням від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021, закрив провадження у справі № 916/178/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Алєксєєвої О.О. про скасування реєстраційної дії від 21.12.2016 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах ОСББ та зобов'язання приватного нотаріуса Алексєєву О.О. внести запис про судове рішення до Єдиного державного реєстру; задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСББ про її поновлення на посаді Голови правління ОСББ з 21.12.2016.
26. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4204 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 х 200 %)
27. Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документів, які б підтверджували сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
28. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК.
29. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
30. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 14.04.2021, повний текст складено та підписано 16.04.2021, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 06.05.2021. Проте, касаційна скарга подана скаржником 11.05.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.
31. Частиною 2 ст. 288 ГПК передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
32. Відповідно до ч. 4 ст. 290 ГПК до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
33. У долученій до касаційної скарги заяві ОСББ зазначає, що оскаржувана постанова отримана представником ОСББ 19.04.2021, тому строк на касаційне оскарження має бути поновлений.
34. Втім, Верховний Суд зазначає, що скаржник не долучив до вказаної заяви належні та допустимі докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень ст. 288 ГПК, у зв'язку з чим відповідна заява про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянута після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
35. Отже підстави, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються неповажними, оскільки скаржник не довів обставин отримання ним копії оскаржуваної постанови 19.04.2021.
36. Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
37. Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
38. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
39. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
40. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень залишається без розгляду до усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весна-Новоселів-53" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 916/178/20 залишити без руху.
2. Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Весна - Новоселів - 53" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Весна - Новоселів - 53", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець