Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/806/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект", м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО НДІ "Кондиціонер", м. Харків
про стягнення 5206,99 грн.
без виклику учасників справи
Державне підприємство "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО НДІ "Кондиціонер", в якій просить суд стягнути з останнього основний борг у сумі 2577,60 грн., 3% річних у сумі 51,79 грн., штраф у сумі 601,44 грн. та пеню у розмірі 1976,16 грн. Судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2270,00 грн., позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором поставки № 1004/20 від 10.06.2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.03.2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатковими документами (за вх. №7036) з виправленими недоліками позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/806/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/806/21 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
10.06.2020 року між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобуду вання "Зоря"-"Машпроект" (позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО НДІ "Кондиціонери" (відповідач, Постачальник) укладено договір поставки № 1004/20 (далі - Договір).
За умовами Договору (пункти 1.1.,1.2.) Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити Покупцю фільтруючу продукцію (далі - товар), зазначений в Специфікації №1, що є Додатком до Договору, а Покупець - прийняти і опла тити поставлений товар в порядку та в строки, передбачені Договором. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, маркам, типам, розмірам ви значаються Специфікацію № 1, що при виробничій необхідності оформлюється та підпису ється сторонами.
Згідно з п. 3.6. Договору поставка товару здійснюється на підставі та у відповідно сті до підписаної сторонами Специфікації №1.
Відповідно п. 4.3. Договору його ціна становить 8592,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 1432,00 грн., згідно Специфікації № 1.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що оплата по даному Договору здійснюється наступним чином:
- передоплата у розмірі 30 % від суми специфікації здійснюється Покупцем протя гом 10 банківських днів від дати отримання рахунку Постачальника на оплату;
- остаточний розрахунок у розмірі 70 % за поставлений товар здійснюється Покуп цем не пізніше 10 банківських днів від дати поставки товару на склад Покупця і здійснення Постачальником реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі рахунку Постачальника № КОН000000013 від 10.06.2020 року на суму 8592 грн., Покупцем (позивачем) було сплачено 2577,60 грн. передоплати, що підтверджується платі жним дорученням № 6393 від 22.06.2020 року (30% від суми Специфікації №1).
За умовами п. 3.4. Договору товар має бути поставлений протягом 15 календарних днів від дати перерахування Покупцем передплати, згідно п. 5.2. Договору, тобто до 26.06.2020 року.
29.09.2020 року, зважаючи на те, що відповідачем поставки здійснено не було, позивач на адресу ТОВ "НВО НДІ "Кондиціонер" було направлено повідомлення №06-1897 з вимо гою терміново повернути кошти на рахунок ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект".
14.01.2021 року позивачем на адресу відповідача направлено рекомендований лист № 06-202 щодо заборгованості з вимогою терміново повернути кошти у розмірі 2577,60 грн. на рахунок позивача.
Проте, відповідач на вказані листи позивача жодним чином не відреагував, кошти не повернув.
Відтак, станом на сьогоднішній день, відповідачем не поставлено товар та не здійснено повернення коштів у розмірі 2577,60 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за Договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар не поставив.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату у розмірі 2577,60 грн., а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 2577,60 грн., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в розмірі 2577,60 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 51,79 грн., штраф у сумі 601,44 грн. та пеню у розмірі 1976,16 грн.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
В силу ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з п. 8.1. Договору за виконання або неналежне виконання умов даного Дого вору Сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та згідно чинного законодавства України.
Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у випадку порушення погоджених строків поставки то вару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 кален дарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотка вказаної вартості.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.17. Договору передбачено, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.
Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 601,44 грн. та пені у розмірі 1976,16 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.9. Договору у випадку порушення Постачальником, передбаче них даним Договором строків поставки товару, за яку Покупцем внесена повна або част кова попередня оплата, Постачальник за користування коштами Покупця зобов'язаний сплатити Покупцеві 3% річних від суми коштів, сплачених Покупцем, за період від дня оп лати й до дня фактичної поставки товару.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 51,79 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 693, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО НДІ "Кондиціонер" (61044, м. Харків, пр-т Московський, 257, ідентифікаційний код 31344331) на користь Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 42а, ідентифікаційний код 31821381) основний борг у сумі 2577,60 грн., 3% річних у сумі 51,79 грн., штраф у сумі 601,44 грн., пеню у розмірі 1976,16 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" травня 2021 року.
Суддя О.В. Смірнова