31 травня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/111/21
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Качунь І.Є.
розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до відповідача Приватного підприємства "Аль Сабах"
про стягнення заборгованості в сумі 186 725,03 грн.
представники сторін не прибули.
Суть справи:
Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Аль Сабах" про стягнення заборгованості в сумі 186 725,03 грн.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом взятих на себе згідно умов договору оренди нерухомості зобов'язань, що зумовило виникнення заборгованості, а також нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.
У судовому засіданні 26.05.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві б/н від 23.02.2021 (вх. №123) та письмових поясненнях по справі від 02.04.2021 (вх. №2839) та від 26.04.2021 (вх. №3740).
26 травня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2021.
28 травня 2021 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі б/н від 28.05.2021 (вх. №4485), в яких останній просить, враховуючи проведені розрахунки в частині компенсації комунальних послуг, прийняти уточнення позовних вимог та стягнути з ПП "Аль Сабах" заборгованість за Договором оренди нерухомості №06_18_12_01 від 16.07.2018 в сумі 184 105,21 грн.
Розглянувши подані АТ "Альфа-банк" письмові пояснення від 28.05.2021 (уточнення позовних вимог), суд зазначає наступне.
Ухвалою від 01.03.2021 судом відкрито провадження у даній справі. Наведена обставина стала відомою Банку 05.03.2021, після отримання зазначеного вище процесуального документа засобами поштового зв'язку.
Частинами 1, 2 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розгляд цієї справи по суті судом розпочато у судовому засіданні 24 березня 2021 року. Натомість, письмові пояснення позивача щодо уточнення позовних вимог надійшли 28 травня 2021 року (вх. №4485), тобто вже під час розгляду справи по суті. При цьому суд констатує, що за своїм змістом вказані уточнення фактично являються заявою про зменшення позовних вимог.
В силу частини 1 статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Передбачених ст.119 ГПК України заяв про поновлення пропущеного процесуального строку, що встановлений законом, від позивача не надходило.
Як наслідок, на виконання вимог ч.2 ст.118 ГПК України, заява позивача від 28.05.2021 року (вх. №4485) щодо зменшення позовних вимог залишена судом без розгляду.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали про відкриття провадження у справі) повернулася на адресу суду із відміткою про вручення цього процесуального документу адресату.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначену правову норму, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності представника відповідача, за наявними у ній документами.
За наявності передбачених ст.222 ГПК України підстав здійснювалася технічна фіксація процесу.
Розглянувши надані учасником судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між ПАТ "Укрсоцбанк" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕ БІГ БОСС" (Орендар) 16 липня 2018 року було укладено договір №06_18_12_01 оренди нерухомості (надалі-Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) на передбачений умовами Договору строк, нежитлові Приміщення, основні параметри яких та погоджені додаткові умови оренди наведені в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.1-3.3 Договору, Приміщення передається Орендодавцем та приймається Орендарем за Актом Доступу (№1)та Актом Приймання (№2) із зазначенням санітарного, технічного стану Приміщення, іншої необхідної інформації. Акт Приймання (№2) підписується уповноваженими представниками Орендодавця та Орендаря, і з моменту його підписання є невід'ємною частиною цього Договору. Площа Приміщень, наведена в Акті Доступу (№1) та Акті Приймання (№2) та наведена в Додатку № 1 до Договору, застосовується для розрахунку Орендної плати чи інших платежів, що передбачені Договором. Підписання Сторонами Акту Приймання (№2) свідчить про фактичну передачу Приміщення в оренду від Орендодавця Орендарю та тягне за собою початок нарахування Орендної плати за користування Приміщенням. Підписання Сторонами Акту Повернення (№3) свідчить про фактичне прийняття Приміщення Орендодавцем після Закінчення строку оренди. Обов'язок по оформленню Акту Приймання (№2) та Акту Повернення (№3) покладається на Орендодавця.
Згідно п. 6.1 Договору, плата за користування Приміщенням (Орендна плата) обчислюється з моменту передання Орендодавцем Приміщення за Актом Приймання (№2). Нарахування Орендної плати за Договором буде здійснюватися відповідно до площі Приміщення, що наведена в Додатку № 1 Договору.
Пунктами 6.2 правочину сторони встановили, що Орендна плата за умовами цього Договору за один календарний місяць складає: 26 783,33 грн, крім того ПДВ 5 356,67 грн., всього 32 140,00 гривень (тридцять дві тисячі сто сорок 00 копійок).
До Орендної плати за Договором не входять платежі за фактично спожиті Комунальні послуги, телекомунікаційні послуги, Гарантійний платіж, плата за землю, податок на нерухомість інші платежі, пов'язані із використанням Приміщень та Будівлі (п. 6.3 Договору).
Пунктом 6.6 Договору встановлено, що Орендна плата та інші платежі сплачуються Орендарем щомісячно до 25 (двадцять п'ятого) числа кожного місяця за поточний місяць оренди, шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний у ст. 17 цього Договору, на підставі наданого Орендодавцем рахунку.
Нарахування Орендної плати починається з Дати підписання Акту Приймання (№2) Приміщення і закінчується в день підписання Акту Повернення (№3) Приміщення згідно положень цього Договору (п. 6.8 правочину).
Відповідно до п. 5.1 Договору, цей правочин вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.
Додатками №1 та 2 до Договору оформлені Акт доступу (№1) та Акт приймання-передачі Приміщення (№2), які підписані та скріплене печатками обох сторін без будь-яких застережень та зауважень. Цими документами контрагенти підтверджують факт передачі Приміщення в користування за Договором.
В подальшому, 01 грудня 2018 року між АТ "Укрсоцбанк" (Орендодавець), ТОВ "ЗЕ БІГ БОСС" (Старий орендар) та ПП "Аль Сабах" укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомості №06_18_12_01 від 16.07.2018, відповідно до умов якої 30 листопада 2018 року Старий Орендар, передає, а Новин Орендар переймає на себе усі права і обов'язки Старого Орендаря за Договором, а також відповідальність за неналежне виконання зобов'язань Старим Орендарем за Договором (п.1). Вказані права і обов'язки за Договором належать Старому Орендареві на підставі Договору оренди нерухомості №06_18_12_01 від 16.07.2018 укладеного між Орендодавцем і Старим Орендарем, і передаються з відома Орендодавця, що підтверджується укладенням цієї Додаткової угоди.
Відповідно до даної Додаткової угоди контрагентами підписано та скріплено печатками обох контрагентів Акти про надання доступу та приймання-передачі Приміщення від 01.12.2018.
15 грудня 2019 року між Акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань АТ "Укрсоцбанк" укладено Договір про внесення змін №2 до договору оренди нерухомості №06_18_12_01 від 16.07.2018.
Згідно п. 2, 3 Договору про внесення змін №2, враховуючи зазначене в п. 1 цього Договору про внесення змін: з моменту приєднання АТ "Укрсоцбанк" до АТ "Альфа-Банк", а саме з 15 жовтня 2019 року, АТ "Альфа-Банк" став стороною в договорах та угодах, укладених АТ "Укрсоцбанк" до моменту приєднання до АТ "Альфа-Банк", в тому числі АТ "Альфа-Банк" став Стороною в Договорі замість АТ "Укрсоцбанк". Всі інші умови Договору залишаються без змін і Сторони підтверджують свої зобов'язання по ним.
Позивач стверджує, що станом на 09.02.2021 за його контрагентом рахується заборгованість по сплаті орендної плати за листопад та жовтень 2020 року в сумі 52 576,49 грн.; з компенсації комунальних послуг з 15.10.2019 року по серпень 2020 року, за тримання будинку за вересень-жовтень 2020 року в загальній сумі 44 739,82 грн ; з компенсації податку на нерухомість за 2, 3 та 4 квартал 2020 року в сумі 20 428,40 грн.
До позовної заяви позивачем додано наступні рахунки-фактури, виставлені відповідачу на виконання умов Договору:
- №АБУ-12/932 від 20.01.2020 на суму 52 576,49 грн;
- №АБУ/ком-04112020 від 20.01.2020 на суму 65 907,95 грн;
- №АБУ-подат/2020 від 20.01.2020 на суму 20 428, 40 грн.
Доказів оплати ПП "Аль Сабах" вказаних рахунків-фактури у розмірі 138 912,84 грн суду не надано.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу свого контрагента направлялися листи-претензії №99268-13-б/б від 26.11.2020, №100589-13-б/б від 01.12.2020 та б/н від 25.01.2021 з вимогою сплатити заборгованість.
Відповідач частково виконав свій обов'язок щодо погашення заборгованості в сумі 12 185,21 грн, що підтверджується меморіальним ордером №8666223 від 19.01.2021.
Решта зобов'язань залишилися неоплаченими. Як наслідок, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.
Дослідивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач доказів сплати заборгованості з орендної плати за період жовтень, листопад 2020 року у розмірі 52 576,49 грн до суду не надав, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Згідно поданого Банківською установою розрахунку, заборгованість Приватного підприємства в сумі 44 739,82 грн складається з заборгованості по компенсації комунальних платежів за квітень, червень-липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, а також за період з 15.10.2019 року по серпень 2020 року з утримання будинку (ОСББ).
Окрім цього, борг в розмірі 20 428,40 грн стосується попередньо сплачених позивачем на підставі меморіальних ордерів (копії у справі) сум податку на нерухомість.
Підпунктом 6.3.2 Договору сторони встановили, що плата за фактично спожиті Комунальні послуги за своєю сутністю не є оплатою поставки послуг від Орендодавця Орендарю, а являє собою відшкодування (компенсацію) Орендарем своєї частки у витратах Орендодавця по сплаті відповідних послуг. Такі платежі нараховуються з дати підписання Сторонами Акту Доступу №1 та здійснюються протягом 20 (двадцяти) днів після закінчення поточного розрахункового місяця на підставі показань відповідних лічильників (вода, електроенергія) або розрахунковим методом пропорційно до займаної площі орендованого Приміщення (тепло) та згідно з діючими тарифами. Зазначені кошти сплачуються Орендарем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку від Орендодавця або проводиться на підставі окремих, самостійно укладених договорів.
Аналогічно до компенсації витрат на опалення здійснюється компенсація плати за землю, податку на нерухомість та інших встановлених нормативно подібних податків, зборів та обов'язкових платежів тобто розрахунковим методом пропорційно займаної площі орендованого Приміщення. Зазначені кошти сплачуються Орендарем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця (п. п. 6.3.4 Договору).
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комунальних платежах та податку на нерухомість, враховуючи п.п. 6.3.2, 6.3.4 правочину та відомості листа ТОВ "Тернопільенергопостач" від 19.05.2021 №1977, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими: компенсацію за комунальні платежі у розмірі 42 758, 71 грн та компенсацію за сплачений податок на нерухомість у розмірі 20 428,40 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов Договору відповідачу за період з 26.10.2020 по 20.02.2021 нараховані 3 % річних в сумі 1 178,86 грн. та за період з 26.10.2020 по 05.01.2021 року інфляційні втрати в сумі 1 006,54 грн.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи дату виникнення обов'язку оплатити борг, період існування заборгованості, розмір боргу, дати та суми часткової оплати, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими інфляційні втрати у розмірі 1 006,54 грн та 3% річних у розмірі 590,76 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, її розмір та спосіб визначення регламентується частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Натомість, правом встановлювати у договорі розмір та порядок нарахування штрафу сторони наділені частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.
За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.
Пунктами 11.2, 11.3 Договору сторони погодили, що у разі прострочення строку внесення Орендної плати та інших платежів, що встановлені Договором, Орендар зобов'язаний: у разі прострочення на строк, що не перевищує б (шести) місяців, Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення; у разі прострочення внесення Орендної плати та інших платежів, що встановлені Договором, на строк більше 6 (шести) місяців, сплатити на користь Орендодавця подвійну суму простроченої (несплаченої) заборгованості. У разі несплати Орендної плати більше 1 (одного) місяця Орендар зобов'язаний додатково до сплати пені сплатити на користь Орендодавця штраф у розмірі місячної Орендної плати, передбаченої цим Договором.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, враховуючи дату виникнення обов'язку оплатити орендної плати, період існування заборгованості, розмір боргу, дати та суми часткової оплати, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими пеню у розмірі 2 352,37 грн та штраф у сумі 64 280,00 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 183 993,27 гривень, що складаються із : 52 576,49 грн - заборгованість з орендної плати, 42 758, 71 грн - компенсація за комунальні платежі , 20 428,40 грн - компенсація за сплачений податок на нерухомість, 1 006,54 грн - інфляційні втрати , 590,76 грн - 3% річних, 64 280,00 грн - штраф, 2 352,37 грн - пеня. Зазначені нарахування підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.
За вказівками пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2 760, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 20, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Аль Сабах" (47742, Тернопільська область, Тернопільський район, село Товстолуг, код ЄДРПОУ 36687511) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, Код ЄДРПОУ 23494714, поточний рахунок № НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором оренди нерухомості №06_18_12_01 від 16.07.2018 року в сумі 183 993 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 27 коп. та 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн в рахунок повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.06.2021.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко