Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"08" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/227/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ"
про розірвання договору поставки № 01/09/20 від 01 вересня 2020 року
Сторони не забезпечили явку уповноважених представників.
Описова частина:
29 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" про розірвання договору поставки № 01/09/20 від 01 вересня 2020 року.
Ухвалою суду від 31 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/277/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" про розірвання договору поставки № 01/09/20 від 01 вересня 2020 року. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11 травня 2021 року.
19 квітня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє просить суд у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс" про розірвання договору поставки № 01/09/20 від 01 вересня 2020 року відмовити повністю.
11 травня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд приводити судове засідання без участі уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс".
Ухвалою суду від 11 травня 2021 року розгляд справи відкладено підготовче засідання на 25 травня 2021 року.
20 травня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Моторс" надійшло клопотання, в додатках до якого останнім до матеріалів справи долучено документи на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/227/21 з 08 червня 2021 року. Призначено справу до судового розгляду по суті на 08 червня 2021 року.
08 червня 2021 року через відділ канцелярії від позивача надійшло клопотання в якому останній просить суд провести розгляд справи без участі уповноваженого представника ТОВ "Рівне Моторс".
У судове засідання 08 червня 2021 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина:
01 вересня 2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ МОТОРС" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальність "РІВНЕ-ЕТИЛ" (надалі - постачальник) укладено договір поставки №01/09/20 (надалі - договір, а.с. 9 - 12).
Згідно із пунктом 1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставляти (передавати) у зумовлені строк (строки) другій Стороні (Покупцеві) товар, відповідно до видаткових накладних, а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар і сплачувати за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним Договором.
Згідно із пунктом 1.2 договору, товаром, який поставляється по Договору, є Розчинник органічний універсальний "Роухім" ТУ 20.3-40181768-008:2018.
Якість товару, який поставляється Постачальником Покупцю, повинна відповідати вимогам ТУ 20.3-40181768-008:2018 (пункт 2.2 договору).
За пунктом 5.5 договору, зобов'язання з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної.
Постачальник зобов'язується поставити товар вчасно, в узгодженому Сторонами асортименті, відповідної кількості та належної якості (пункт 8.2 договору).
Відповідно до пункту 12.1 договору, цей договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 01 вересня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором, та при погоджені умов розірвання обома сторонами.
Як свідчать матеріали справи, договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток зазначених юридичних осіб.
Судом встановлено, на виконання умов договору з 09.09.2020 року Позивач отримав від Відповідача товар, згідно п. 1.2 договору, в кількості 192 т. на загальну суму 6 436 800 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними:
№1 від 09.09.2020 року на загальну суму 792000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 132000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 29);
№4 від 15.09.2020 року на загальну суму 792000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 132000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 30);
№6 від 21.09.2020 року на загальну суму 748800 грн., в тому числі ПДВ в сумі 124800 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 31);
№8 від 23.09.2020 року на загальну суму 792000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 132000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 32);
№2 від 09.10.2020 року на загальну суму 792000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 132000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 33);
№1 від 10.11.2020 року на загальну суму 828000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 138000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 34);
№3 від 13.11.2020 року на загальну суму 864000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 144000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 35);
№6 від 18.11.2020 року на загальну суму 828000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 138000 грн. в кількості 24000 кг. (а.с. 36).
Отже, матеріалами справи стверджено, ТОВ "Рівне Етил" поставив, а ТОВ Рівне Моторс" отримав товар на загальну суму 6 436 800 грн. 00 коп. без будь яких зауважень та претензій.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Вбачається, між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі договору поставки, які були виконані в частині поставки ТОВ "Рівне Етил" в повному обсязі, доказів протилежного суду не надано.
Суд вбачає, 25 січня 2021 року працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Рівне Моторс", якою встановлено факт реалізації підакцизних товарів, а саме розчинника універсального "Роухім" в кількості 216 тон, а тому ТОВ "Рівне Моторс", згідно п.4 Акту про результати фактичної перевірки, порушено ст. 14 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (а.с. 25 - 28).
З огляду на зазначені обставини, позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору, істотні умови договору, а тому договір поставки слід достроково розірвати.
Разом з тим суд критично ставиться до таких тверджень позивача, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище по тексту, ТОВ "Рівне Моторс" прийняло товар, згідно видаткових накладних без будь-яких зауважень та претензій, що в свою чергу свідчить про належне виконання умов договору зі сторони ТОВ "Рівне Етил".
Доказів протилежного, позивачем не надано.
Також, суд зазначає, в пункті 12.2. договору, який зазначався вище, визначені підстави дострокового розірвання договору, зокрема у випадках передбачених чинним законодавством України та за згодою сторін.
Суд констатує, позивачем не надано доказів звернення із відповідною додатковою угодою до відповідача, щодо дострокового припинення договору поставки та погодження такого розірвання ТОВ "Рівне Етил", отже розірвання за згодою сторін договору поставки від 01.09.2020 року №01/09/20 не відбулося.
Щодо передбачених чинним законодавством випадків дострокового припинення договору, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (статті 610, 611 Цивільного кодексу У країни).
Пунктом 9.1 договору також передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання власних зобов'язань за цим договором.
Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням наведеного законодавства, суд вбачає, що сторони були вільні в укладенні умов договору та виборі контрагента, і уклали договір поставки в редакції, за якої дострокове розірвання договору можливе за погодження сторін, чого в даному випадку не відбулося, оскільки відповідач заперечує проти розірвання договору, або ж за умов які визначаються законодавством.
За умов статті 651 ЦК України, достроково суд може розірвати договір, тільки за виключної обставини, а саме істотного порушення умов договору.
Отже, суду в даному випадку слід надати оцінку наведеним позивачем обставинам, щодо істотності умов порушення договору та чи були порушені умови договору поставки контрагентом - ТОВ "Рівне Етил".
Як на підставу позову, ТОВ "Рівне Моторс" вказує на те, що товар який був поставлений відповідачем для позивача підпадає під акциз, що стверджується актом податкової на який суд покликався вище по тексту.
На переконання позивача, відповідач стверджував, що його товар згідно договору являється не підакцизним, проте Актом фактичної перевірки від 25.01.2021 року встановлено інше, а саме, що розчинник органічний універсальний "Роухім" являється підакцизним товаром. Тому, Відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, що являється підставою для розірвання Договору поставки №01/09/20 від 01 вересня 2020 року.
Щодо таких тверджень позивача, суд вбачає, що вони є надуманими та такими що не відповідають матеріалам справи, з огляду на наступне.
Згідно ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
У постанові КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19 зазначено, що факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.
Згідно постанови КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19 правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі №460/2933/20 за позовом ТОВ "РІВНЕ-ЕТИЛ" до ГУ ДПС у Рівненській області встановлено, що "Позивач…здійснював виробництво розчинника органічного універсального "Роухім" згідно ТУ-У 20.3-40181768-008:2018 та "Профмікс", згідно ТУ-У 20.4-40181768-009:2018 та на підставі Технологічного регламенту на виробництво технічних рідин у потоці від 2008 року.
Також зазначеною постановою встановлено, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у процесі виробничого циклу, що схематично відображений на ст. 29 Технологічного регламенту на усіх етапах не виникає жодного самостійного, готового продукту, що відповідав би ознакам підакцизної продукції. Так на стадії ректифікації та гомогенізації до існуючої рідини в потоці додається ізопропанол та денатураційні добавки. Даний процес описано на ст. 40 Технологічного регламенту (5.1.3 Блок ректифікації). Таке твердження узгоджується з актом перевірки в частині опису виробничого процесу.
Вказана технічно-технологічна документація не передбачає виробництво спирту етилового неденатурованого, спирту сирцю. Так само як і не передбачається окремих етапів виробництва, де можна відокремити будь-яку самостійну, готову речовину, що підпадатиме під ознаки спиртів за ДСТУ 4221:2003; ДСТУ 5042:2008; ГОСТ 17299-78; ТУ У 18.510-994 ГОСТ 18300-87; ДСТУ 4284:2004; ДСТУ 4650:2006; ДСТУ 7402:2013; ТУ У 18.511-99; ДСТУ 7261:2012; ДСТУ 7457:2013.
Отже, обставини, щодо не підакцизності поставленого згідно договору товару, були предметом дослідження в межах іншої справи, рішення у якій набрало законної сили, тому судом на підставі статті 75 ГПК України вважається доведеними та не потребують дослідження.
Щодо поданого 20 травня 2021 року Позивачем клопотання в додатках до якого останнім долучено документи, а саме копію витягу з ЄРДР у кримінальному проваджені №32020180000000049 та копію Висновку експерта №КСЕ-19/111-20/61529 від 22.12.2020 року, як докази належності розчинника "РОУХІМ" до групи підакцизних товарів, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року по справі №569/21454/20 зобов'язано слідчого ГУ ДФС у Рівненській області та прокурора Рівненської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №32020180000000049 від 16 грудня 2020 року, знищити висновок експерта Київського НДЕКЦ №КСЕ-19/111-20/61529 від 22.12.2020 року.
Таким чином, подана Позивачем копія висновку експерта Київського НДЕКЦ №КСЕ-19/111-20/61529 є недопустимими доказом та судом до уваги не приймається.
Суд вбачає, матеріали даної справи містять копію Експертного дослідження №ЕД-19/114-21/4063-ТВ від 24.03.2021 згідно з яким:
- Розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" не відповідає характеристикам коду товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 2207, а саме спирту етиловому, не денатурованому, з концентрацією спирту 80 відсотків об'ємних одиниць або більше: спирту етиловому та іншим дестилянтам та спиртним напоям, одержаних шляхом перегонки, денатурованим, будь-якої концентрації та не виробляється на основі метанолу;
- Розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" не відповідає характеристикам коду товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 2208, а саме спирту етиловому, не денатурованому, з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'ємних одиниць, спиртовим дестилянтам та спиртним напоям, одержаних шляхом перегонки, лікерам та іншим напоям, що містять спирт.
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що розчинник органічний універсальний "РОУХІМ", який являється предметом поставки згідно договору №01/09/20 від 01 вересня 2020 року не являється підакцизним товаром згідно будь якого існуючого класифікатора товарів, доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому Позивачем не доведено факту істотного порушення ТОВ "Рівне Етил" умов договору поставки №01/09/20 від 01 вересня 2020 року.
Підсумовуючи зазначене вище, суд вбачає, ТОВ "Рівне Моторс" не надало будь яких доказів, які б вказували на неналежне виконання умов договору ТОВ "Рівне Етил", а також доказів які б вказували на порушення істотних умов договору останнім.
Відтак, суд в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі як не доведеному та безпідставному.
Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
По справі в якості судових витрат заявлено оплату судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп., оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2021 року.
Суддя Вадим Торчинюк
Надруковано 3 примірники:
1 - до справи
2 - позивачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Біла 5А);
3 - відповідачу рекомендованим (35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Шпанів, вул. Заводська 1Д).