Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"09" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/258/21
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Рищук В.В. (ордер серія ВК №1016316 від 11.05.2021 року);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 року, стягнути заборгованість у розмірі 55 754,28 грн, з яких: 50 105,20 грн - основний борг, 3 610,56 грн - індекс інфляції, 2 038,52 грн- 3 % річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.09.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Ліс", перейменоване в подальшому в Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" було укладено Договір поставки № KQQ/180925/C21, за умовами якого Позивач зобов'язувався поставляти, а Відповідач приймати і оплачувати товар - клеї, затверджувані, допоміжні засоби та лакофарбовані матеріали для деревообробної промисловості відповідно до видаткових накладних.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, ним було виставлено Відповідачу рахунок на оплату № 412 від 16.05.2019 року на загальну суму 70 105,20 грн та поставлено товар на суму 70 105,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 444 від 16.05.2019 р.
В порушення зазначених вище умов договору, відповідач частково сплатив за надані послуги на загальну суму 20 000 грн, що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 50 105,20 грн.
Також за невиконання зобов'язань за Договором поставки від 25.09.2018 року, позивач відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 3 610,56 грн інфляційних втрат та 2 038,52 грн - 3 % річних, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
26.05.2021 року до суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить визнати зазначення в позовній заяві відповідачем - Товариство з додатковою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" технічною опискою, а правильним вважати визначення відповідача - як Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд".
09.06.2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують оплату витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 13.04.2021 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "12" травня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2021 р. оголошено в судовому засіданні перерву до "26" травня 2021 року об 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.05.2021 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" про виправлення описки від 26.05.2021 року задоволено, виправлено описку, допущену у вступній та описовій частинах ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.04.2021 року та ухвали Господарського суду Рівненської області від 12.05.2021 року, вірно зазначивши назву відповідача, а саме замість "Товариство з додатковою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" вважати вірним "Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" та оголошено в судовому засіданні перерву до "09" червня 2021 р. об 12:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2021 року підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 09.06.2021 року не з'явився. До господарського суду повернулися ухвали суду від 13.04.2021 р.,12.05.2021 р., 26.05.2021 р., які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 1, з відміткою поштового відділення, "адресат відсутній ".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджується, що вищевказана ухвала суду була надіслана за належними місцезнаходженнями юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд".
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Інша адреса відповідача, ніж та, яка зазначена у ЄДР, суду не відома.
Приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від 13.04.2021 р., 12.05.2021 р., 26.05.2021 р., вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
25.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Ліс" було укладено Договір поставки № KQQ/180925/C21 (далі - Договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати і оплачувати товар - клеї, затверджувані, допоміжні засоби та лакофарбовані матеріали для деревообробної промисловості, відповідно до накладних. (п. 1.1. Договору).
Пунктами 4.1.- 4.2. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі замовлень (заявок), що подаються Покупцем у письмовій формі. Замовлення (заявка) вважаються прийнятими до виконання, якщо протягом 3 робочих днів після його одержання Постачальник виставив, як письмове підтвердження прийняття заявки рахунок на оплату партії товару. При цьому датою прийняття замовлення до виконання є дата виставлення зазначеного рахунку. Розрахунок, додаток, замовлення (заявка) або інший документ повинні передаватися в порядку передбаченому для передачі Сторонами одна одній документів згідно з п. 10.1. цього Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору загальний строк поставки товару Постачальником, у відповідності до заявки (замовлення), становить 5 (п'ять) робочих днів з дня виставлення рахунку Постачальником. Загальний строк поставки товару під замовлення, якого у даний момент немає на складі становить 25 (двадцять п'ять) робочих днів з дати отримання письмового замовлення.
Згідно п. 4.6. Договору, товар вважається поставленим, і право власності на придбаний товар переходить до Покупця після отримання відповідної партії товару за видатковою накладною. Покупець приймає на себе ризики випадкової загибелі товару з моменту отримання товару від Постачальника.
Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю і асортиментом згідно з підписаними Сторонами видатковими накладними. Постачальник буде вважатись таким, що виконав зобов'язання з поставки товару, якщо він передав товар із усією супровідною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим Договором. Відсутність, неповнота або неналежне оформлення транспортних та товаросупровідних документів є достатньою підставою для відмови в отриманні товару (п. 5.3. Договору).
Ціна на товар визначаються у видаткових накладних (п.6.1. Договору).
Пунктами 6.5. та 6.6. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в українській гривні протягом 30 (тридцять) календарних днів з дати виставленого рахунку. Датою своєчасної повної оплати партії товару за даним Договором вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Постачальника за партією товару в строк, зазначений в п.6.5. Договору.
Згідно п. 6.7. Договору, сторони погоджуються з тим, що акт звірки розрахунків, підписаний між Сторонами шляхом обміну засобами факсимільного зв'язку, буде мати силу оригіналу та буде вважатися достатнім доказом наявності заборгованості.
За наявності простроченої заборгованості, Покупець надає право Продавцю, на порядок зарахування грошових коштів, які надходять від Покупця на рахунок Продавця, для погашення заборгованості за отриманий товар, по мірі виникнення заборгованості у Покупця (в порядку черговості) (п.6.9. Договору).
Відповідно до п.8.1. та 8.2. Договору, при порушенні Постачальником строків поставки товару, вказаних у п.4.3. даного Договору, за умови своєчасності оплати товару Покупцем, згідно п. 6.5. даного Договору, Постачальник повинен сплатити пеню у розмірі 0.1 % від вартості товару за кожний день прострочення поставки. У випадку поставки Постачальником товару неналежної якості, якщо така неналежність буде встановлені у відповідності до вимог діючого законодавства, Постачальник має сплатити на користь Покупця штраф в розмірі 2% від вартості неякісного товару, а також 0.1 % від вартості товару, що буде поставлено на заміну за кожен день прострочення понад термін, вказаний у п. 3.8. даного Договору.
При порушенні Покупцем строків розрахунків за товар, передбачених п. 6.5., п.6.6. Договору, Покупець повинен сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (п.8.3. Договору).
Строк дії цього Договору складає 1 (один) рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону за 30 (тридцять) днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію (п.9.1. Договору) .
Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Додатком № 1 до договору поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 року сторони затвердили, що отримання товару підтверджується зразками печатки або штампів підрозділів Покупців і зразками підписів матеріально - відповідальних осіб, уповноважених на отримання товарно - матеріальних цінностей.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна", на виконання замовлення Відповідача, прийнятого згідно рахунку № 412 від 16.05.2019 р., та на виконання умов Договору поставки було поставлено товар на загальну суму 70 105,20 грн.
Даний товар був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Ліс", що підтверджується видатковою накладною № 444 від 16.05.2019 року, яка підписана та скріплена печатками Позивача та Відповідача.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2021 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" (код ЄДРПОУ 41756403) вбачається, що 18.06.2020 року, № 11191050003015359 відбулась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах), зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого), зміна повного найменування, зміна скороченого найменування.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
Як вбачається з позовної заяви Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений йому товар - 04.09.2019 р. на суму 10 000,00 грн та 26.11.2019 р. на суму 10 000,00 грн. у зв'язку з чим заборгованість перед Позивачем станом на дату подання позову становить 50 105,20 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати згідно договору поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 року виконав частково, у зв'язку з чим Позивач заявив до стягнення суму основного боргу в розмірі 50 105,20 грн.
Доказів сплати відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 50 105,20 грн. відповідачем суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що факт поставки товару Позивачем на виконання умов Договору поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 року підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати повної вартості поставленого товару, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" 50 105,20 грн заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов'язань за Договором поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 року позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 610,56 грн інфляційних втрат та 2 038,52 грн 3% річних.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення 3 610,56 грн інфляційних.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування 3 % річних суд визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення 2 038,52 грн 3% річних (з 27.11.2019 р. по 05.04.2021 р.)
Жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності заборгованості чи її розміру суду не подано, мотивів на спростування вірогідності залучених до матеріалів справи доказів - не наведено.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору поставки в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України та враховуючи неподання відповідачем жодних доказів, які б свідчили про виконання останнім взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № KQQ/180925/C21 від 25.09.2018 р. чи спростовування наведених позивачем фактів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 50 105,20 грн основного боргу, 3 610,56 грн інфляційних та 2 038,52 грн - 3 % річних.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн покладаються на відповідача у справі.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, якщо оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду: договір про надання юридичних послуг № 05/04-АО від 05.04.2021 року, акт № 1 наданих юридичних послуг від 05.04.2021 року, платіжне доручення № 235 від 06.04.2021 року на суму 10 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВК № 1016316 від 11.05.2021 року.
Згідно п. 2.1.1. договору про надання юридичних послуг № 05/04-АО від 05.04.2021 року, вартість юридичних послуг встановлюється: підготовка до подання позовної заяви до господарського суду - 10 000,00 грн (десять тисяч грн. 00 коп) без ПДВ.
Відповідно до п.2.2. Договору, оплата за виконання юридичних послуг здійснюється Замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 3-х робочих днів з дня підписання Акту наданих юридичних послуг за відповідний етап.
05.04.2021 року сторонами підписаний акт №1 від 05.04.2021 р., де передбачено, що на виконання п.п. 1.2.1. п.1.2. Договору № 05/04-АО від 05.04.2021 року Виконавець підготував для подання до Господарського суду Рівненської області позовну заяву до ТОВ "Реалтрейд Лтд" (попередня назва - ТОВ "Одеса Ліс") (код ЄДРПОУ 41756403) про стягнення заборгованості за Договором поставки, індексу інфляції та 3-х процентів річних. Вартість послуг визначених п.п. 1.2.1. п. 1.2. Договору № 05/04-АО від 05.04.2021 року складає 10 000,00 грн (десять тисяч грн. 00 коп.), які Замовник зобов'язаний сплатити протягом 3 (трьох) днів з дати отримання цього Акту.
Згідно платіжного доручення № 235 від 06.04.2021 р. ТОВ "АКЗО НОБЕЛЬ ХОЛДІНГ УКРАЇНА" перераховано АО "Фарлонг" 10 000,00 грн, призначення платежу - оплата за юридичні послуги згідно договору № 05/04-АО від 05.04.2021 року, за актом № 1 від 05.04.21 року.
Крім того, 09.06.2021 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують оплату витрат на професійну правничу допомогу, а саме платіжне доручення № 400 від 04.06.2021 року на суму 6 000,00 грн, що сплачене АО "Фарлонг", призначення платежу - оплата за юридичні послуги згідно Договору № 05/04-АО від 05.04.2021 року, за актом № 1 від 03.06.21 року. Оскільки оплата була здійснена АО "Фарлонг", а не адвокату Рищук В.В., який здійснював представництво у суді на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВК № 1016316 від 11.05.2021 р., який виданий АО "ІН ВІА ЮРІС", суд в задоволенні клопотання відмовляє.
Також в судовому засіданні 09.06.2021 року представником позивача подано договір № 01/05 про надання правової допомоги від 07.05.2021 року та додаток № 1 до цього договору, згідно якого вбачається, що вартість послуг АО "ІН ВІА ЮРІС", адвокатом якого є Рищук В.В. за ознайомлення з матеріалами справи та попередню консультацію становить 562,00 грн, за участь в судовому засіданні (без витрат, пов'язаних з відрядженням до суду) - 2 248,00 грн.
Тобто, враховуючи що адвокат Рищук В.В. з матеріалами справи не знайомився та тричі приймав участь в судових засідання, два з яких було відкладено за клопотанням останнього, вартість фактично наданих послуг згідно Договору № 01/05 про надання правової допомоги від 07.05.2021 року складає 2 248,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на зазначене, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку поніс позивач у справі, розподіл цих витрат здійснюється в порядку частини 4 ст. 129 ГПК України, а відтак суд задовольняє витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 248,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" (33009 м. Рівне, пров. Робітничий, 1, код ЄДРПОУ 41756403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверестюка, 11, код ЄДРПОУ 38651424) 50 105,20 грн (п'ятдесят тисяч сто п'ять гривень 20 коп.) основного боргу, 3 610,56 грн (три тисячі шістсот десять гривень 56 коп.) інфляційних та 2 038,52 грн (дві тисячі тридцять вісім гривень 52 коп.) - 3 % річних, 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) витрат по сплаті судового збору та 12 248,00 грн (дванадцять тисяч двісті сорок вісім гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдінг Україна" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверестюка, 11, код ЄДРПОУ 38651424)
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалтрейд Лтд" (33009 м. Рівне, пров. Робітничий, 1, код ЄДРПОУ 41756403)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 10 червня 2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк