Справа № 523/10326/21
Провадження №2-о/523/300/21
"09" червня 2021 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 подала до Суворовського районного суду м.Одеси заяву про видачу обмежувального припису строком на шість місяців стосовно ОСОБА_2 із наступними тимчасовими обмеженнями: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалими: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ; обмежити спілкування з вищевказаними постраждалими; заборонити наближатися на відстань у 200 метрів та ближче до місця проживання (перебування) постраждалих, місця навчання дітей (школа, дитячий садочок), та інших місць частого відвідування постраждалими особами; заборонити вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилання sms-повідомлення та інші повідомлення в соціальні мережі: Viber, WhatsApp, Telegram тощо) та через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, про видачу обмежувального припису,
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Як вбачається зі змісту заяви, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Приморського району міста Одеси, а отже справа не підсудна Суворовському районному суду м.Одеси.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з'явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.
Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.
Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана - ст. 32 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суддя дійшла висновку, що справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, про видачу обмежувального припису, не підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, у зв'язку з чим зазначена заява разом з доданими до нього документами необхідно передати на розгляд Приморського районного суду м.Одеси.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, про видачу обмежувального припису, - надіслати на розгляд Приморського районного суду м.Одеси.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана 09.06.2021 року.
Суддя