Є.у.н.с. 512/359/21
Провадження № 3/512/220/21
"10" червня 2021 р. смт. Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
02.06.2021 до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , яка згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198839 від 28.05.2021 притягується до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП(вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування), далі протокол про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198839 від 28.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 26.05.2021 близько 18 години за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його адресу нецензурної лайки, чим вчинила адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та зазначила, що напротязі тривалого часу принижується її чоловіком та свекрухою. ОСОБА_2 ховає від неї документи, залякує її, погрожує виписати її з будинку та залишити їх спільну дитину лише собі. Крім того чоловік змушує її проживати в окремій кімнаті. Також забороняє їй користуватись інтернетом.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 26.05.2021 о 18 годині він приїхав з роботи до свого домогосподарства, в якому перебувала його дружина яка почала погрожувати йому, що забере дитину. Після чого виникла сварка під час якої його дружина ОСОБА_3 ображала його брутальною лайкою.
В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що брутальна лайка його жінки виразилась у висловлюванні: "в селі живуть лохи".
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 26.05.2021 на запитання своєму чоловіку, чому він риється в її речах, останній почав ображати її нецензурною лайкою та почав штовхати чим завдав фізичного болю. Крім того ОСОБА_2 забороняє їй користуватись інтернетом. В подальшому ОСОБА_1 має намір розлучитися зі своїм чоловіком та переїхати проживати до своєї матері в Харківську область (а.с.5).
Згідно з частинами 2-4 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений статтею 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Указані вимоги щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення викладено у ІІ Розділі Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року.
При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5), в яких останніми зазначалось про нецензурну лайку, оскільки допитані в судовому засіданні зазначені особи однозначно не підтвердили факт вчинення дій психологічного характеру, які полягали саме у висловлюванні 26.05.2021 нецензурної лайки ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 .
Крім того висловлювання, яке за словами ОСОБА_2 застосувала його жінка ОСОБА_1 "в селі живуть лохи" має неперсоніфікований та абстрактний характер та не може достеменно свідчити про конкретне спрямування образи на адресу саме потерпілої особи.
Отже, в судовому засіданні не підтвердились факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно подій 26.05.2021.
Зміст диску з аудіозаписом, який ОСОБА_1 надала суду також не підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки на записах відсутні факти нецензурної лайки висловлені ОСОБА_2 в адресу ОСОБА_1 .
Також, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що при складенні протоколу можливість настання чи настання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, встановлена не була.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Водночас, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, вбачається, що у протоколі не вказано, чи була завдана шкода або чи могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої особи, хоча фабулою статті 173-2 передбачено причинно-наслідковий зв'язок між вчиненням насильства та завданою шкодою потерпілій особі.
У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, "Коробов проти України" від 21.07.2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 року, Суд зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (п.150, п.65, п.253).
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом" (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 198839 від 28.05.2021, складеному відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не вказано, чи була завдана шкода або чи могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої особи, у діях ОСОБА_1 відсутній склад указаного адміністративного правопорушення.
Відтак, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, оскільки судом не встановлена наявність в діях ОСОБА_1 обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, його об'єктивної сторони, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень пункту 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП - закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП України, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Савранський районний суд Одеської області.
Суддя: О.Ю. Брюховецький