Постанова від 08.09.2009 по справі 2а-4668/09/1211

Справа № 2а-4668/09/1211

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 року Краснолуцький мiський суд Луганської областi у складi : головуючого суддi Хоменко В.І., розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi у залi суду м. Красний Луч справу за адмiнiстративним позовом ОСОБА_2 до Управління працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради, третьої особи Головного управління державного казначейства України про визнання дій відповідача незаконними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом i в обrрунтовування позовних вимог пояснив, що він є учасником ліквідації наслiдкiв aвapії на ЧАЕС був визнаний ліквідатором 2 катенгорії по захворюванню, пов»язаному з виконанням обов»язкiв вiйськової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на облiку в Управлiннi працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради Луганської областi, у звязку з чим користується правами та пiльгами, передбаченими Законом України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» . Згiдно зі ст. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорiчна допомога на оздоровлення iнвалiдам 3 -ої групи - у розмiрi 4 -ох мiнiмальних заробiтних плат, iнвалiдам 2 -ої групи у розмiрi 5 -ти мiнiмальних заробiтних плат, розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначаcrься на момент виплати. У 2004 року вiдповiдач виплатив позивачевi щорiчну допомогу на оздоровлення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року «Про компенсацiйнi виплати особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» виплатив 26,70 грн. за 2003 рік у 2004 року , 26,70 грн за 2004 рік, у 2005 року - 26,70 грн. за 2005 рік, у 2006 року 100 грн. за 2006 piк, у 2007 року - 100 грн. за 2007 piк та у 2008 року 100 грн. за 2008 рік.

Вiдповiдно до ч.2 ст. 19 Конституцiї України органи державної влади, органи місцевoro самоврядування, їх посадові особи зобов*язанi дiяти лише на пiдставi та у межах повноважень і в спосiб, що передбаченi Конституцiєю України та Законами України. Вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України №836 вiд 26.07.96 року всупереч Закону Україiни «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» встановленi конкретні розмiри щорiчної допомоги на здоровлення у твердiй грошовiй cyмi - для iнвалiдiв 2 групи -26,70 грн, для iнвалiдiв 3 групи 21,50 грн. (за грошовою реформою 1996 року). З моменту прийняття Постанови КМУ №836 вiд 26.07.1996 року встановленi розмiри щорiчної допомоги залишалися незмiнними на 2001 - 2008 pоки, у той час як Верховною Радою Україiни неодноразово змiнювався розмiр мiнiмальної заробiтної плати, щорiчно затверджувався державний бюджет. Тому позивач вважає, що оскiльки нi Верховна Рада України, нi Кабiнет Miнicтpiв України у наступному будь - яких рiшень з вищевказаних питань не приймали, то виходячи iз загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирiшеннi даного спору пiдлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» i Закон України «Про Державний бюджет» на вiдповiдний piк. Вiдповiдно до цього позивач вважає, що вiдповiдач повинен зробити йому перерахунок i виплатити наступнi суми на оздоровлення: за 2003 piк - 898,30 грн., 2004 piк - 1158,30 грн., 2005 piк - 1633,30 грн, 2007 piк - 2200 грн., 2008 рік - 2525грн., а всього 8414,90 грн. Позивач просить суд визнати неправомірними дiї Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради щодо визначення розмiру щорiчної допомоги на оздоровлення за перiод 2003 - 2008 pоки як особі, яка стала iнвалiдом внаслiдок прийняття участі у лiквiдацiї наслідків аварії на Чорнобильськiй АЕС i зобов»язати Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради провести йому перерахунок i сплату за рахунок коштiв Державного бюджету рiзницi щорiчної допомоги на оздоровлення за 2003-2008 pоки у cумі 8414,90 грн..

Позивач до суду не з'явився надавши заяву про розгляд справи в їх відсутності,

Представник вiдповiдача у судове засiдання не зявився, надавши заперечення, де виклав клопотання розглянути позов без його присутності.

Суд, дослiдивши матерiали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних шдстав:

Судом встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЄС 2 категорії і пов*язане з виконанням службових обов»язкiв на ЧАЕС.

Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради позивачу, як учаснику лiквiдації aварії на ЧАЕС була призначена щорiчна допомога на оздоровлення за 2003 piк виплачена у cумі 26,70 грн., за 2004 piк виплачена у cумі 26,70 грн., за 2005 piк виплачена у cyмi 26,70 грн., за 2007 piк виплачена у cyмi 100 грн., за 2008 рік виплачено у сумі 100 грн., якi були встановленi Постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року «Про компенсацiйнi виплати особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вiдповiдно до ч.2 ст. 19 Конституцiї України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадові особи забов»язанi дiяти лише на пiдставi, та у межах повноважень та в спосiб, що передбаченi Конституцiєю України та Законами України.

Згiдно зі ст. 48 ч. 4 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждaли внаслiдок Чорнобильської катастрофи» щорiчна допомога на оздоровлення виплачусться в таких розмiрах: iнвалiдам 1 i 2 групи - п»ять мiнiмальних заробiтних плат, iнвалiдам 3 групи - чотири мiнiмальнi заробiтнi плати. Розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначасться на момент виплати.

Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2002-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 вищевказаного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року всупереч Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмiр щорiчної допомоги як величину кратну вiдносно розмiру мiнiмальної заробiтної плати, визначеної Законом на час здiйснення виплати, встановлено конкретні розмiри такої допомоги в твердiй грошовiй cyмi, зокрема, для iнвалiдiв другої групи - 26,70 грн., для iнвалiдiв третьої групи - 21,50 грн. за грошовою реформою 1996 року.

З моменту прийняття цих постанов , встановленi ними розмiри щорiчної допомоги на оздоровлення залишалися незмiнними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змiнювався розмiр мiнiмальної заробiтної плати, щорiчно затверджувався Державний бюджет.

Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія абзацу другого частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» була зупинена на 2006, 2007 роки відповідно.

Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», згідно яких ст. 48 закону була викладена в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Положення пункту 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в новій редакції, визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Виходячи iз загальних засад прiоритетностi законiв над урядовими нормативними актами при вирiшеннi даного спору пiдлягають застосуванню ст .. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, а нe постанови Кабінету Міністрів України № 8З6 вiд 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року.

Виплати щорічної допомоги на оздоровлення хоча і здійснюють органи соціального захисту населення, але починаючи тільки з 29 жовтня 2003 року, відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року за № 256. .

Розрахунки позивача, наведені у позовній заяві, щодо недоплаченої щорічної допомоги на охдоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки перевірені судом та є правильними.

Таким чином, на пiдcтaвi вищевикладеноro суд вважає, що дiї вiдповiдача щодо визначення розмiру щорiчноi допомоги на оздоровлення позивачу за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки є неправомірними i вважає необхiдним зобов»язати Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради провести позивачу перерахунок та сплату за рахунок коштів Державного бюджету рiзницi щорiчної допомоги на оздоровлення за 2003 piк у cумі 185х5- 26,70= 898,30 за 2004 piк у cумі 237грн. х 5 - 26,70 грн. = 1158,30 грн., за 2005 piк у cyмi 332 грн. х 5 - 26,70 грн. = 1633,30 грн. , за 2007 рік у сумі 460 грн. х 5 - 100 грн. = 2200грн., за 2008 рік у сумі 525 грн. х 5 - 100 грн. = 2525грн., а усього сума рiзницi щорiчної допомоги за 2003,2004-2005,2007,2008 роки складає 8414,90.

Суд вважає неогрунтованими заперечення представника вiдповiдача проти позову в тiй частинi, що при розглядi справи суд повинен застосувати ст. 99 КАС України про рiчний строк звернення до адмiнiстративного суду, який позивачем, як вважає вiдповiдач, було пропущено без поважних причин, оскільки у вiдповiдностi до ст. 76 Закону України « Про використання ядерної eнepriї та радiацiйну безпеку» передбачено, що право на подання позову про вiдшкодування ядерної шкоди, заподiяної життю i здоров»ю особи, не обмежується строком давностi.

Крім того, відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої ушкодженням здоров»ю.

Зriдно з ч.2 ст.71 КАС України в адмiнiстративних справах про протиправнiсть рiшень, дiй чи бездiяльностi суб»єкту владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомiрностi свого рiшення, дiї чи бездiяльностi покладається на вiдповiдача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що вiдповiдач не довiв у судовому засiданнi правомiрнiсть своїх рiшень вiдносно розмiру призначених позивачу щорiчних допомiг на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, а його посилання на те, що державнi програми з лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи належать до видаткiв, що здiйснюються з державного бюджету не спростовують помилковiсть висновку про обгрунтованiсть нарахування щорiчних допомiг у розмiрах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,6,7,11,17,104,158-163,167 КАС України, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради щодо визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2007 рік та 2008 рік ОСОБА_2 як особі, яка стала інвалідом внаслідок прийняття участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2007 рік та 2008 рік у сумі 8414,90 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького обласного апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі - заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий

Попередній документ
9754186
Наступний документ
9754188
Інформація про рішення:
№ рішення: 9754187
№ справи: 2а-4668/09/1211
Дата рішення: 08.09.2009
Дата публікації: 23.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Краснолуцький міський суд Луганської області
Категорія справи: