Справа № 2-323/10
03 червня 2010 року
Богуславського районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С.,
при секретарі Давиденко М.В.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації в донарахуванні та виплаті їй оздоровчих коштів неправомірною та стягнути з відповідача на її користь недоотримані суми на оздоровлення за 2007-2009 роки в сумі 6090 грн., посилаючись на те, що вона являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія) та інвалідом 3 групи. Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, як інваліду 3 групи і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. Вона отримала грошову допомогу на оздоровлення в 2007-2009 роках значно меншу, ніж це передбачено ст.48 вказаного Закону. По питанню виплати недоотриманих сум на оздоровлення вона зверталась з відповідною заявою до відповідача, але їй було відмовлено, в зв'язку з чим вона змушена звернутися з відповідним позовом до суду.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але письмово повідомив суд про розгляд справи без його участі та просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (1 категорія), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 09 березня 1998 року.
Із письмової довідки Управління праці та соціального захисту населення Богуславської РДА від 04 березня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 була виплачена допомога на оздоровлення за 2007 рік - 30.10.2007 року - в розмірі 90 грн., за 2008 рік - 05.02.2008 року - в розмірі 90 грн., за 2009 рік - 04.02.2010 року - в розмірі 90 грн.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року становить - 515 грн. на місяць, з 01 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 01 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць, з 01 грудня 2008 року - 605 грн.; з 01 січня 2009 року - 605 грн., з 01 квітня 2009 року - 625 грн., з 01 липня 2009 року - 630 грн., з 01 жовтня 2009 року - 650 грн., з 01 грудня 2009 року - 669 грн.; з 01 січня 2010 року - 869 грн., з 01 квітня 2010 року - 884 грн., з 01липня 2010 року - 888 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907 грн., з 01 грудня 2010 року - 922 грн.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року було встановлено, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії інваліду 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ч.2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України видно, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В даному випадку, суд вважає, що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право позивачки на соціальний захист, зокрема на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
В свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в статтю 48 Закону України ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що управління праці та соціального захисту населення повинно було виплачувати позивачці щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлену ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки нова редакція ст.48 вказаного закону, яка була змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», була визнана неконституційною згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Суд вважає, що відповідачем порушено право позивачки на отримання вказаних виплат за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.5 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Суд вважає, що в зв'язку з тим, що змінена редакція ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" втратила чинність з 22 травня 2008 року, про що було зазначено вище, то вимоги позивачки про стягнення недосплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення підлягають задоволенню лише за 2007 рік та за 2009 рік.
Відповідно до розрахунку розмір недосплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення на момент виплати буде становити: за 2007 рік - (460 грн. х 4 = 1840 грн. - 90 грн.) - 1750 грн.; за 2009 рік - (869 грн. х 4 = 3476 грн. - 90 грн.) - 3386 грн., а всього 5136 грн. і ця сума підлягає стягненню.
Що стосується вимог позивачки про доплату їй щорічної грошової допомоги за 2008 рік, то вони не підлягають задоволенню, так як позивачка отримала грошову допомогу 05 лютого 2008 року в розмірі 90 грн. правомірно, оскільки на той час діяв Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та постанова Кабінету Міністрів України щодо виплат оздоровчих коштів і їх дія була припинена лише рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, а тому в цій частині в позові слід відмовити.
На підставі ст.ст.19, 22, 152 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 61, 62, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області у виплаті ОСОБА_1 несплачених сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік та за 2009 рік неправомірною.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області виплатити ОСОБА_1 недосплачену щорічну одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік та за 2009 рік в розмірі 5136 грн.( п'ять тисяч сто тридцять шість грн.) у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В решті позовних вимог відмовити.
Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: суддя (підпис) Якутюк В.С.