Єдиний унікальний номер 219/10302/15-ц
Номер провадження 22-ц/804/1504/21
09 червня 2021 року
м. Бахмут
справа № 219/10302/15-ц
провадження № 22-ц/804/1504/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Мірути О.А., Кішкіної І.В.
секретаря Цимбал Д.А.
учасники справи:
скаржник ОСОБА_1 ,
стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
заінтересована особа Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2021 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Іванової Світлани Олександрівни, стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (суддя Погрібна Н.М.), ухваленого в приміщенні суду в місті Бахмут Донецької області, -
ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Іванової Світлани Олександрівни, стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Скаргу мотивовано тим, що на примусовому виконанні Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження з виконання заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 17423,45 грн. та судового збору - 1218 грн. Вважає, що повністю виконав свої зобов'язання перед Банком та даже наявна переплата заборгованості за основним боргом - 567,58 грн. та виконавчим збором - 863,03 грн., у зв'язку з чим, вважає, що на підставі п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закриттю, а виконавчий лист повернуто до суду.
Просив суд: 1) скасувати постанову Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) (старшого державного виконавця Іванової С.О.) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.03.2020 р. по ВП № 61206890; 2) зобов'язати державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків): надіслати на адресу ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості по виконавчому провадженню ВП № 61206890; 3) винести постанову про закінчення виконавчого провадження та повернути виконавчий лист в Артемівський міськрайонний суд Донецької області на підставі п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; повернути ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , надлишково стягнуті виконавчий збір в сумі 863,03 грн., сума основного боргу та судового збору - 567,58 грн., які перерахувати за реквізитами: АТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 00032129, ІВАN НОМЕР_2 , іпн 3155402879, призначення платежу: поповнення карткового рахунку НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 .
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2021 року подання задоволено частково.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Іванової С.О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.03.2020 р. (ВП № 61206890).
Зобов'язано державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків):
надіслати на адресу ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості по виконавчому провадженню ВП № 61206890;
винести постанову про закінчення виконавчого провадження та повернути виконавчий лист до Артемівського міськрайонного суду Донецької області на підставі п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
повернути ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , надлишково стягнуті виконавчий збір в сумі 863,03 грн., суму основного боргу та судового збору - 568,25 грн., які перерахувати за реквізитами: АТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 00032129, ІВАN НОМЕР_2 , іпн 3155402879, призначення платежу: поповнення карткового рахунку НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 .
У апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» посилається на неповне з'ясування обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Посилається на статтю 129 Конституції України, статті 78, 189, 214 ЦПК України, пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 року «Про судове рішення» та зазначає, що згідно звіту про здійснені відрахування за виконавчим листом виданого ТОВ «ОА «ВИМПЕЛ» за період з 17.10.18 року по 31.01.2019 року із заробітної плати ОСОБА_1 відраховано 5106,47 гривень.
Згідно довідок про здійснені відрахування за виконавчим листом ФОП ОСОБА_2 за період березень-липень 2020 року із заробітної плати ОСОБА_1 відраховано 2064,15 гривень.
Інших підтверджень щодо відрахувань суми боргу з доходів ОСОБА_1 заявником не надано.
Таким чином, у межах виконавчих проваджень № ЄДРВП 5118702 та № ЄДРВП 61206890 з доходів боржника було стягнуто суму боргу у загальному розмірі 7170,62 грн.
Щодо сум погашення заборгованості, відображених у виписці по картрахунку, вони не є стягненням заборгованості в межах виконавчих проваджень № ЄДРВП 5118702 та № ЄДРВП 61206890, оскільки виконання рішення суду про примусове стягнення заборгованості здійснюється виключно державною виконавчою службою у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Представником скаржника ОСОБА_1 - адвокатом Губарєвою М.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що за періоди з 10.07.2018 по 07.06.2019, з березня 2020 по жовтень 2020 року з ОСОБА_1 було стягнуто коштів на загальну суму 23794, 55 грн, з яких 20804,37 грн - сума основного боргу, де переплата складає 2162,92 грн, та 2990,18 грн - витрати ВДВС, де переплата складає 926,04 грн.
Зазначені суми підтверджені випискою по картрахунку, зміст фінансових операцій якої частково збігається з інформацією АТ КБ «Приватбанк».
Звертає увагу, що стягувач в суді першої інстанції заперечень щодо наданих скаржником доказів не подавав, а Бахмутський міськрайонний ВДВС в запереченнях на скаргу від 30.09.2020 року визнав обставину надмірного утримання виконавчого збору у розмірі 863, 03 грн.
Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник боржника адвокат Губарєва М.О. в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність представника Банку та скаргу задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає залишенню без задоволення.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скарга є обґрунтованою, оскільки загальна сума, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання рішення суду складає 19209,70 грн., що перевищує суму заборгованості, яка стягнута з ОСОБА_3 за рішенням суду , а тому виконавче провадження підлягає закриттю, а зайве сплачені суми поверненню на користь заявника.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.09.2010 року у розмірі 17423, 45 гривень; судовий збір у розмірі 1218 гривень. (том 1, а.с. 65)
В межах виконавчого провадження ВП№51187021 за виконавчим документом №2/219/441/16 від 11.04.2016 державним виконавцем було винесено постанову від 16.05.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та доходи боржника на загальну суму 18641, 45 гривень. (том 1, а.с. 81 зворот)
В межах виконавчого провадження ВП№61206890 за виконавчим документом №2/219/441/16 від 11.04.2016 державним виконавцем було винесено постанову від 03.03.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та доходи боржника на загальну суму 18641, 45 гривень. (том 1, а.с.85)
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно звітів про здійснені відрахування та виплати ФОП ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 з боржника утримано в межах ВП№61206890 грошові суми в рахунок погашення боргу перед АТ КБ «Приватбанк», виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, згідно яких на користь стягувача АТ КБ «Приватбанк» перераховано за період з березня 2020 року по листопад 2020 року включно 6681, 71 гривня (том 1, а.с. 88, том 2, а.с. 10-12, 14).
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» №20200922-51187021 від 22.09.2020, підписаною представником Банку Танких Д.В., на запит Бахмутського міськрайонного ВДВС, в межах ВП№61206890 Банком за період з 16.05.2018 по 01.01.2020 в рахунок боргу ОСОБА_1 перераховано 6484, 93 гривень з ТОВ ОА «Вимпел» (том 2, а.с. 15).
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2021 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»(м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50) інформацію чи зараховувались суми, які були списані по карткам/рахункам, відкритих на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 07.06.2019 року в рахунок погашення заборгованості по виконавчому провадження за № 5118, відкритого на підставі виконавчого листа виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 11.04.2016 року (Справа 219/10302/15-ц, 2/219/441/2016) (том 2, а.с. 25).
На виконання зазначеної ухвали АТ КБ «Приватбанк» надав відповідь №20210202/0815 від 02.02.2021 року, згідно якої Банком самостійно було списано грошові кошти з картрахунку за період 01.01.2019 по 07.06.2019 грошові кошти у загальному розмірі 6043, 06 гривень (а.с. 63).
З даної відповіді вбачається, що утримання коштів здійснювалось в рахунок погашення заборгованості у ВП№5118702.
Зазначена інформація узгоджується з випискою по картрахунку ОСОБА_1 (том 1, а.с. 84)
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги щодо сплати ОСОБА_1 в межах виконавчих проваджень №5118702 та №61206890 сум боргу у загальному розмірі лише у розмірі 7170, 62 грн. необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі належними доказами, яким суд дав відповідну правову оцінку та на підставі яких встановлено, що на виконання виконавчого документу, виданого на користь Банку у розмірі 17423,45 грн., заявником було фактично сплачено 19209,70 грн. що перевищує зазначену у виконавчому документі суму заборгованості.
Та обставина, що частина коштів була стягнута в межах виконавчого провадження, а частина коштів у сумі 6043,06 грн. списана Банком з картки заявника самостійно на правильність правових висновків суду не впливає. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження спрямована на примусове виконання рішень та проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом «Про виконавче провадження». Оскільки частину коштів на погашення заборгованості Банк отримав шляхом самостійного списання з карткового рахунку заявника, державний виконавець прийняв заходи щодо примусового стягнення щодо залишку боргу у межах виконавчого провадження , що вимогам закону не суперечить.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись статтями 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Я.В. Хейло
Судді О.А. Мірута
І.В. Кішкіна