Справа № 466/7038/20
07 червня 2021 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ковальчук О.І.
секретаря Масної К.О.
справа №466/7038/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП
16.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, в якому просить суд з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.03.2021 року ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 57000,00грн. та судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля ОРЕL Meriva, реєстраційний номер НОМЕР_1 , копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - додається.
29 квітня 2020 року приблизно об 11 год. 00 хв., у м. Львові під час зупинки у колоні транспортних засобів по проспекту Чорновола, позивач відчув удар у задню частину автомобіля навпроти магазину "ІБІС", розташованого за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9а, тобто сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_3 (далі - автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_2 (далі - Відповідач), рухаючись позаду не дотримався дистанції, внаслідок чого врізався кенгурятником та переднім бампером у автомобіль OPEL MERIVA і пошкодив його задній бампер та кришку багажника. Автомобіль OPEL MERIVA в момент зіткнення з автомобілем MITSUBISHI PAJERO WAGON - не рухався; роздруківки зроблених відразу після ДТП фотографій з місця ДТП, на яких видно взаємне розташування задіяних у ДТП автомобілів та характер пошкоджень автомобіля OPEL MERIVA - додаються.
З врахуванням того, що під час ДТП були відсутні травмовані (загиблі) люди, у водіїв- учасників ДТП були відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, обидва водії-учасники ДТП мали Поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Страхові поліси), а пошкодження, нанесені під час ДТП автомобілем MITSUBISHI PAJERO WAGON автомобілю OPEL MERIVA були достатньо незначними (і було очевидно, що вартість шкоди, завданої автомобілю OPEL MERIVA, становить менше ніж 50 тис. грн), - на наполегливе прохання відповідача Позивач, погодився не залучати до оформлення ДТП патрульну службу Міністерства внутрішніх справ України, і між ним (як потерпілим у ДТП) та Відповідачем (як винуватцем ДТП) було досягнуто домовленість про укладання на наданому Відповідачем спеціальному бланку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - Європротоколу (далі - Європротокол від 29 квітня 2020 року), копія страхового поліса ОСОБА_1 витяги із сайту МТСБУ щодо страхових полісів та Європротоколу від 29 квітня 2020 року - додаються. У Європротоколі від 29 квітня 2020 року відповідач визнав свою вину у ДТП записом "Вину визнаю" у полі 14 "Мої зауваження".
30 квітня 2020 року, позивач звернувся зі своїм примірником Європротоколу від 29 квітня 2020 року до страховика, з яким Відповідачем (як страхувальником) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ-КООП", і надав АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ- КООП" "Повідомлення від потерпілої особи про настання ДТП" (далі - Повідомлення про ДТП від 30 квітня 2020 року), копія Повідомлення про ДТП від 30 квітня 2020 року - додається.
Аналогічного змісту, тільки із визнанням вини, відповідачем було подано повідомлення про ДТП до АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ-КООП".
В подальшому, 12 травня 2020 року, позивачу стало відомо про можливо наявні скриті пошкодження автомобіля, тому під час проведення АТ "СГ "Ю.БІ.АЙ-КООП" огляду автомобіля OPEL MERIVA, позивачем було замовлено у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - діагностику пошкоджень(розбірку/збірку деталей кузова) наряд- замовлення №ЛВ001377 від 12 травня 2020 року вартістю 672 гривні - додається, під час якої складено "Протокол огляду транспортного засобу" (далі - Протокол огляду ТЗ від 12 травня 2020 року), копія - додається.
Під час проведення огляду станом на 12 травня 2020 року OPEL MERIVA відновлюваним роботам не підлягав, слідів минулих аварій та відмінностей товщини лакофарбового покриття(далі-ЛФП) не мав, підтверджується протоколом огляду ТЗ від 12 травня 2020 року. Разом з цим, виявлені наступні ушкодження внаслідок ДТП:
• задній бампер (розірваний, деформований, пошкоджене ЛФП);
• кришка багажника (деформація, пошкодження ЛФП);
• підсилювач бампера деформація;
• кронштейн заднього бампера центральний поламаний;
• накладка пластмасова задньої панелі: - зламані кріплення;
• деформація задньої панелі біля петлі замка, перекос, зміщення;
• замок кришки багажника зміщено, видає помилку;
• задня панель деформація під кронштейном заднього бампера.
Разом з цим, під час діагностики пошкоджень у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було підраховано та виставлено рахунок №00223 від 12 травня 2020 року із зазначенням вартості відновлювальних робіт автомобіля у розмірі 27660,99 гривень - додається.
Після проведення огляду, позивач звернувся до офіційного представника ОРЕL в м. Львові - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта Львів", розташованого за адресою: м. Львів, Галицький район, вул. Чайковського, буд. 20, ЄДРПОУ 20797696, де йому було пораховано вартість необхідних запчастин для відновлення автомобіля - 55 900,67 гривень без ПДВ та орієнтовну вартість відновлюваних робіт без проведення діагностики пошкоджень, що склало 17 384, 00 без ПДВ, рахунок-фактура №6792 від 12 травня 2020 року - копія додається. Офіційний курс гривні до євро за даними Національного банку України становив 29,0966 гривень.
В подальшому, згідно Договору про врегулювання страхового випадку №0415/20 Приватним акціонерним товариством "Страхова група "Ю.БІ.АЙ- КООП", на підставі платіжного доручення №22172 від 25 червня 2020 року(копія додається), виконано свої зобов'язання по сплаті на користь Позивача страхового відшкодування у розмірі: 43 411,33 гривень.
Проте, вказаної суми не вистачає на повне відновлення автомобіля.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача з метою виплати останнім різниці вартості необхідних для ремонту запчастин, відновлювальних робіт та страхового відшкодування, у зв'язку з його відмовою, позивачем було прийнято рішення про стягнення такої різниці через суд.
Так, 20 липня 2020 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертиза", ЄДРПОУ 25235951 (квитанція про оплату наданих послуг у розмірі 3000 гривень додається), з метою проведення експертизи колісного транспортного засобу - завданих пошкоджень( в т.ч. запчастин, які підлягають заміні), а також визначення повної вартості відновлюваного ремонту. Внаслідок проведеної експертизи, відповідно до висновку №122 від 20 липня 2020 року (копія додається) здійснено огляд та дослідження колісного транспортного засобу та визначено вартість відновлюваного ремонту автомобіля OPEL MERIVA, у розмірі 73003,86 гривень, Офіційний курс гривні до євро за даними Національного банку України становив 31,2554 гривень, проте експертом при проведенні розрахунків використовувався курс валют встановлений станом на 26 червня 2020 року, тобто 29,0966 гривень, тому вартість відновлюваного ремонту в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України становить 78 420,32 гривні.
Позивач вказує, що у даному випадку виникла ситуація за якої страховик законно виплатив страхове відшкодування, розміру якого не вистарчає для повного відшкодування завданої шкоди (реальних збитків) потерпілому.
Така ситуація врегульована ст.1194 ЦК України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. ст. 22 ЦК України способом відшкодування майнової шкоди є відшкодування завданих збитків, розмір яких визначається витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, тобто 57 000 гривень (100411,33 гривні (закупівля запчастин та проведення відновлювального ремонту - 94681,82 гривні, витрати на проведення діагностики пошкоджень - 672 гривні, витрати на
проведення експертного дослідження автомобіля - 3000 гривень, моральна шкода - 2057, 51 гривня) - 43411,33 гривні (розмір страхового відшкодування). Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на вказані в позовній заяві обставини. Просив позов задовольнити. В останнє судове засідання не з'явився, однак надіслав заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 07.06.2021 року не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення. 04.03.2021 року в судовому засіданні просив оголосити в судовому засіданні перерву, однак відзиву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних доказів.
Представник третьої особи ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав та мотивів.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 29 квітня 2020 року приблизно о 11 год. 00 хв. в м. Львові по пр. Чорновола сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки OPEL MERIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.
Згідно Європротоколу від 29 квітня 2020 року, відповідач ОСОБА_2 визнав свою вину у вказаному ДТП, що підтверджується записом "Вину визнаю" у полі 14 "Мої зауваження" (а.с.22-24).
Отже, з огляду на викладене вина відповідача у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.
На момент скоєння вищевказаної ДТП, транспортний засіб під керуванням відповідача, а саме: автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO WAGON, реєстраційний номер НОМЕР_3 , був застрахований у ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на підставі полісу ОСЦПВ.
Згідно Договору про врегулювання страхового випадку № 0415/20 між ОСОБА_1 та ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», сторони дійшли згоди, що по заявленому страховому випадку ОСОБА_1 , розмір матеріального завданого збитку ОСОБА_1 становить 43411,33грн. (а.с.34).
Позивачем 25.06.2020 року отримано від ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» страхове відшкодування у розмірі 43411,33грн. за заподіяні йому збитки, що підтверджується платіжним дорученням №22172 від 25.06.2020 року (а.с.35).
Крім того, 20 липня 2020 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертиза" з метою проведення експертизи колісного транспортного засобу - завданих пошкоджень, а також визначення повної вартості відновлюваного ремонту.
Внаслідок проведеної експертизи, відповідно до висновку судового експерта Галамай Б.І. №122 від 20 липня 2020 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля OPEL MERIVA реєстраційний номер НОМЕР_1 , без врахування ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 73003,86 гривень (а.с.38-53).
Відтак, розмір заподіяних збитків є значно більшим і становить 73003,86 гривень згідно висновку судового експерта Галамай Б.І. №122 від 20 липня 2020 року, який суд бере за основу рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
В п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об'єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК).
Також, згідно з ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.
При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.
Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Також, у Постанові ВСУ від 31.05.2017 року у справі № 6-2969цс16 року зазначено, що «з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
Аналогічні за змістом твердження наведені в Постанові Верховного Суду від 06.12.2018р. у справі №477/2154/16-ц, де вказано, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП транспортному засобу сума в розмірі 29592,53 грн. (73003,86 грн. - 43411,33 грн.).
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2057,51 грн. суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним. Суд враховує обставини по справі, та вважає, що в результаті ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, що погіршує якість його життя та безумовно змінило нормальний життєвий ритм. Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 1000,00 гривень є достатнім та обґрунтованим.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З Висновку №122 вбачається, що позивачем оплачено 3000 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи №122, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди (різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою) у розмірі 29592,53 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривень 53 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. (однієї тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати за проведення експертизи у розмірі 3000 (три тисячі гривень) грн.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», ЄДРПОУ - 31113488, м. Київ, пр. Перемоги, 41А.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
Текст рішення складено та підписано 07.06.2021 року.
Суддя О. І. Ковальчук