Справа № 165/2269/19
Провадження № 2/459/99/2021
01 червня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді Новосад М.Д.
з участю:
секретаря судового засідання Канюки В.Р.
представника позивача ОСОБА_1
позивачка ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору секретаря ради ГО «СШУ» ОСОБА_4 про захист гідності та честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-
28.08.2019 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить: 1) визнати недостовірною інформацію викладену у листі Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку; 2) зобов'язати відповідних посадових чи службових осіб Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» на найближчому по часі засіданні ради ГО «СШІУ» привселюдно оголосити про недостовірність інформації викладеної у листі Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 ; 3) зобов'язати відповідних посадових чи службових осіб Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» відкликати лист за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС як такого, що містить недостовірну інформацію щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 ; 4) стягнути із відповідача в користь позивачки 100 000 тис. гривень моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації щодо неї та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивачка займає посаду начальника відділу медичних та соціальних послуг Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області. Остання є сумлінним службовцем, жодного разу не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, завжди відстоювала законні інтереси осіб. На початку червня 2019 року їй стало відомо про те, що в Управління виконавчої дирекції ФССУ у Львівській області надійшов лист з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, яким було доручено створення комісії щодо розслідування фактів, викладених у листі ГО «СШІУ» № 27 від 16.05.2019 року.
У згаданому листі представник відповідача описує її злочинну діяльність, яка полягає у розкраданні коштів Фонду шляхом призначення таких виплат її дочці, звинувачує у вчиненні дій, спрямованих на «перекваліфікацію» нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 «у нещасний випадок при виконанні службових обов'язків». Вказала, що викладена у листі інформація є недостовірною з огляду на наступне. В жовтні 2018 року з її дочкою ОСОБА_5 стався нещасний випадок на виробництві. На підставі її заяви та необхідних інших належно оформлених відповідно до вимог чинного законодавства документів поданих до Червоноградського відділення Фонду останній було виплачено одноразову допомогу у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та призначено щомісячні страхові виплати. Призначенню страхових виплат передувала відповідна законом встановлена процедура (розслідування нещасного випадку), до проведення якої вона, як працівник Фонду, не мала тоді та не має до тепер жодного відношення.
Під час проведеного службового розслідування інформація, викладена в Листі, не підтвердилася, тобто факти зазначені в ньому були перекрученими. Вважає, що ГО «СШІУ» поширила недостовірну інформацію відносно неї. Тому просить задовольнити позов та стягнути судові витрати.
Справа перебувала у Нововолинському міському суді Волинської області.
30.08.2019 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
23.12.2019 підготовче судове засідання відкладалось.
20.01.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 05.02.2020 справу було передано до Червоноградського міського суду Львівської області за підсудністю.
Ухвалою від 03.07.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2020.
02.11.2020 розгляд справи відкладався за клопотанням позивачки у зв'язку із хворобою її представника.
20.01.2021 в судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, вказаних у ньому.
Позивачка додатково пояснила, що з 1 серпня 2017 року займає посаду начальника відділу медичних та соціальних послуг Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області. Відповідачам не сподобалось її призначення на цю посаду. У 2018 році її донька потрапила у ДТП під час службового відрядження та перебувала у реанімації. У зв'язку із цим їй були нараховані відповідні виплати та призначено групу інвалідності. Після цього відповідачі почали писати скарги на неї. Була призначена спеціальна комісія, яка не виявила порушень в даному випадку. Висновок комісії був скерований відповідачу. Інформація, яку поширив представник відповідача у листі була розповсюджена на селекторній нараді директором ФСС України. Така є недостовірною і такою, що принизила її честь, гідність та ділову репутацію. Внаслідок дій відповідача вона отримала душевний біль, в результаті чого у неї погіршився стан здоров'я. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивачки підтримав наведені у позовній заяві обставини. Додатково пояснив, що весь текс зазначено вище листа представника відповідача містить недостовірну інформацію. Інформація з цього листа була розповсюджена в.о.директора громадської організації ОСОБА_6 , про що є аудіозапис. Тому її слід спростувати та стягнути з відповідача моральну шкоду.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив. Вказав, що дочка позивачки не була потерпілою у ДТП згідно із вироком по даній справі, на той час була неповнолітньою та не відомо з яких причин перебувала в автомобілі під час службового відрядження. З листом громадська організація звернулась з метою перевірки вказаної у ньому інформації. Крім того вказав, що розповсюдження інформації не було, так як лист був адресований лише одній особі. З приводу проведення перевірок даної події звертались також у правоохоронні органи. Крім того зазначив, що копія листа викликає сумнів і потрібно дослідити оригінал.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він очолював спілку шахтарів-інвалідів України та постраждалих на виробництві. Про спірну ситуацію між сторонами дізнався вже після того, як справа надійшла до суду. З березня 2019 року він звільнився через розбіжності з керівництвом. Виконавчим директором Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» став ОСОБА_6 . Він не брав участі у нарадах коли оговорювали інформацію про позивачку.
30.03.2021 в судовому засіданні продовжувалась перерва за клопотанням представника позивачки у зв'язку із хворобою.
01.06.2021 в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він з 2017 року є головою Громадської організації «Спілка шахтарів», яка є підрозділом Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України». З позивачкою перебуває у виробничих стосунках. З представником відповідача не знайомий. До 2019 року вони відвідували збори Спілки шахтарів-інвалідів України. Потім їх перестали кликати. ОСОБА_9 самовільно призначив себе керівником організації. 27.03.2019 він брав участь у нараді, яка проходила в Києві в Пущій Водиці в санаторії «Лідер». На цьому з'їзді ОСОБА_10 склав повноваження голови ГО за станом здоров'я. Про спір дізнався вже після того, як вона звернулась до суду. На зборах ГО вівся протокол, ОСОБА_9 був секретарем і надав їм копію протоколу. Про ОСОБА_11 нічого на зборах не чув, у протоколі також не було нічого зазначено з приводу листа.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивачка працює на посаді начальника відділу медичних та соціальних послуг Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - Фонд).
29.05.2019 до Управління виконавчої дирекції ФССУ у Львівській області надійшов лист з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, яким було доручено створення комісії щодо розслідування фактів, викладених у листі Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» № 27 від 16.05.2019 року.
У згаданому листі секретар Ради вказаної вище громадської організації ОСОБА_4 у стверджувальній формі описав дії позивачки щодо розкрадання коштів Фонду шляхом призначення таких виплат її дочці та звинуватив є у вчиненні дій, спрямованих на «перекваліфікацію» нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 «у нещасний випадок при виконанні службових обов'язків».
У листі викладено наступні фактичні твердження: « ОСОБА_12 повертаємося до міста Червоноград і до особи, яка викликає у нас виключно негативну реакцію ОСОБА_2 , яка на цей час працює «начальником медичного сектору» відділення виконавчої дирекції ФСС у місті Червонограді, так і не маючи відповідної освіти». Хочу зазначити, що посада яку я займаю не вимагає наявності медичної освіти. «С.В. Осінецька, будучи директором відділення, цинічно звільнивши досвідчених співробітників відділення, прийняла на роботу на роботу жінок минулого та теперішнього начальників поліції м. Червонограді, вирішила перекваліфікувати подію, що сталася у нещасний випадок при виконанні службових обов'язків! Ніби то за кермом була донька ОСОБА_13 і вона їхала у відрядження на особистому транспорті». «Ми впевнені, що усе в повному обсязі сфальсифіковано». «З бюджету ФСС, фактично злочинним шляхом вкрадені величезні кошти і ці виплати продовжуються». «на засіданні Ради, яке відбулося 27 березня у місті Києві, було розглянуто і це питання «гарячі» голови наполягали звернутися з цього приводу до Генпрокуратури та НАБУ, але ця подія «Ганьбить» структури ФСС і доводить, що такі особи як ОСОБА_13 , яка під прикриттям ОСОБА_14 , відверто спотворює події, фальшує їх і таким чином, краде кошти з бюджету ФСС».
Статтею 32 Конституції України передбачено захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Разом з тим ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Згідно із ст.1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що являється юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення даного позову, а саме, це сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
В даному випадку вище згаданий лист Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» був доведений до відома первинного адреса - в.о. виконавчого директора ФСС України Нестерова С.В., який озвучив його на селекторній нараді та скерував начальнику управління виконавчої дирекції соціального страхування України у Львівській області Луцишину І.Я. для створення комісії щодо розслідування фактів, викладених у цьому листі із залученням страхових експертів, юристів, спеціалістів зі страхових виплат та представників ГО, які очевидно також були ознайомлені зі змістом вказаного листа.
З прослуханого в судовому засіданні аудіозапису селекторної наради встановлено, що під час проведення селекторної наради 24.07.2019 в.о. директора ФСС України Нестеровим С.В. було озвучено зміст листа ГО Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» щодо зловживання ОСОБА_2 своїми повноваженням по призначенню виплат близьким родичам по страхових випадках.
Отже суд вважає, що доведеним є факт поширення даної інформації.
Статтею 270 ЦК України визначено, що до особистих немайнових прав особи входять у тому числі право на повагу до гідності і честі та ділової репутації.
Частиною 1 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суд дійшов висновку, що при вирішенні справи про захист честі, гідності та ділової репутації слід визначити баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що в розміщеній статті було оприлюднено відомості, стосовно неї, які є недостовірними та неправдивими, на її думку, принижують честь, гідність та ділову репутацію.
Водночас відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Стороною відповідача не було доведено, що поширена ними інформація була достовірною.
Крім того, позивачка подала докази недостовірності поширеної інформації.
Зокрема встановлено, що 30.10.2018 дочка позивачки ОСОБА_5 перебувала у службовому відрядженні в м.Ужгород та потрапила в ДТП. На підставі заяви ОСОБА_5 та інших належно оформлених відповідно до вимог чинного законодавства документів поданих до Червоноградського відділення Фонду, останній було виплачено одноразову допомогу у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та призначено щомісячні страхові виплати. Призначенню страхових виплат передувала відповідна законом встановлена процедура що підтверджується копією акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 20.12.2018 (а.с.11-22).
З приводу вище вказаних подій у представника відповідача виникли сумніви у добросовісності дій позивачки щодо нарахування та виплати одноразової допомоги її дочці у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та призначення щомісячних страхових виплат.
Представник відповідача звернувся із листом від імені громадської організації до в.о. виконавчої дирекції ФСС України, в якому навів наведену вище інформацію щодо ОСОБА_2 та просив вжити заходи щодо неї.
Як вбачається із акту службового розслідування від 07.06.2019 з приводу звернення представника відповідача щодо неправомірності дій позивачки було призначено службове розслідування, згідно із яким інформація, викладено в листі ГО «СШІУ» від 16.05.2019 №27 не підтвердилась (а.с.23-28).
Доказів того, що позивачкою були вчинені зазначені дії відповідачем не надано та судом не здобуто.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно із роз'ясненнями, даними у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вказані відповідачем висловлювання в листі з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів містять в собі критику, оцінку дій позивача та висловлювання, що можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані і не є оціночними судженнями в розумінні ст. 30 Закону України «Про інформацію».
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що у листі відповідача було оприлюднено відомості, стосовно неї, які на її думку принизили її честь, гідність та ділову репутацію.
В силу ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ст. 201 ЦК України ділова репутація юридичної особи є немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття ділової репутації, як сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.
Статтею 200 ЦК України встановлено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Згідно із ст.2 ЗУ “Про інформацію” визначено, що основними принципами інформаційних відносин є: відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації.
В силу ст. 22 ЗУ “Про інформацію” масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
Зазначена інформація, поширювана щодо позивачки представником відповідача має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення позивачкою законодавства, посадових обов'язків, загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, і є такою, що, порушує її немайнові права. Ця інформація не є оціночним судженням, і обов'язок доказування її достовірності покладається на відповідача.
Відповідачем доказів протилежного не надано.
Відповідно до п. 4 Постанови № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально- етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Суд погоджується із твердженням позивачки, що поширення неправдивої інформації щодо неї свідчить про принизливе ставлення представника відповідача до неї, що в свою чергу впливає на зниження цінності її особи, а також створило негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, порушивши її честь.
Згідно із ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до п.5 та п.24 Постанови №1 при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною і спростовується особою, яка її поширила; задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Зазначено, що якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації. У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Згідно із ч.1, п.4 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 16 Постанови, якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Позивачка зазначила, що представник відповідача, розповсюдивши негативну інформацію про неї, принизив її. Вона не встигла оговтатися від важких травм своєї дочки отриманих в ДТП, як дізналася про те, що ГО «СШІУ» звинуватили її у розкраданні коштів Фонду, зловживанні на трагедії, яка сталася у її родині. У зв'язку з цим вона перенесла важку психологічну травму. Їй возводилось виправдовуватись перед колегами. Її ділові та моральні якості обговорювались на селекторній нараді 24.07.2019, згадуючи її прізвище, навів усім приклад того «як робити не потрібно». У зв'язку із пережитим стресом у неї е погіршився стан здоров'я. В період з 5 по 10 червня 2019 року вона проходила амбулаторне лікування з діагнозом гіпертонічна хвороба 2 ст.
Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір достатньої компенсації відшкодування моральної шкоди повинен скласти 10000 грн., які слід стягнути з відповідачки, так як вимоги про стягнення 100000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог.
Керуючись вимогами ст.141 ЦПК України дійшов висновку, що з відповідача в користь держави слід стягнути сплачений судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 704,80 ?3 = 2114,40 грн., та 100 грн. за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди (пропорційно до задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію викладену у листі Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. щодо спотворення події фальшування фактів та розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку.
Зобов'язати відповідних посадових чи службових осіб Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» на найближчому по часі засіданні ради ГО «СШІУ» привселюдно оголосити про недостовірність інформації викладеної у листі Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. вказаної інформації щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 .
Зобов'язати відповідних посадових чи службових осіб Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» відкликати лист за № 27 від 16.05.2019 року надісланого до в.о. виконавчого Директора ФСС Нестерова С.В. щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС як такого, що містить недостовірну інформацію щодо розкрадання ОСОБА_2 коштів ФСС шляхом проведення незаконних їх виплат її дочці - ОСОБА_5 .
Стягнути із Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» в користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути із Громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2214,40 грн. .
В решті вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.06.2021.
Суддя: М. Д. Новосад