Справа № 459/983/20
Провадження № 2/459/104/2021
04 червня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Новосад М.Д.
з участю:
секретаря судових засідань Канюки В.Р.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,-
31.03.2020 позивачка звернулась до суду з даним позовом, у якому просила стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 150000 грн.. В обґрунтування позову послався на те, що у зв'язку із фінансовими проблемами відповідачка попросила взяти для неї кредит, який пообіцяла самостійно погашати. 10.07.2018 остання надала їй розписку про те, що отримала кошти в сумі 150000 грн. та зобов'язалась щомісяця здійснювати оплату по кредиту. Пізніше їй стало відомо, що відповідачка кредит не погасила, позичені кошти не повернула.
Ухвалою від 15.04.2020 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 13.05.2020 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на належну ОСОБА_3 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 .
01.09.2020 в судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав. Вказав, що дата розписка датована 10.07.2018, а договір позики був укладений 17.07.2018. Вказав, що розписка написана не почерком відповідачки та виготовлена раніше, ніж були передані кошти.
25.11.2020 та 04.02.2021 розгляд справи відкладався за клопотаннями представника відповідачки.
04.06.2021 представник позивачки подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити. Вказав, що кошти на даний час не повернуті.
04.06.2021 в судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, вказаних у ньому. Додатково пояснила, що з відповідачкою були знайомі. Остання попросила їй допомогти, так як була у важкому матеріальному становищі. У 2018 році вона дала розписку, згідно із якою отримала 150000 грн., які зобов'язалась повернути. У зв'язку із шахрайськими діями відповідачки вона також зверталась в поліцію. На даний час кошти їй не повернуто. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка належно повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Однак остання у судові засідання не з'являлась, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань та відзиву не подала. Брала участь через свого представника.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як видно із матеріалів справи 10.07.2018 відповідачка ОСОБА_3 власноручно написала розписку, відповідно до якої вона отримала від позивачки грошові кошти в сумі 150000 грн. із зобов'язанням повернути кошти шляхом здійснення щомісячних платежів по кредитному договору в Ідея Банк та Пумб Банк (а.с.4), що також підтверджується оригіналом даної розписки, даної позивачкою для огляду в суді.
Станом на час розгляду справи кошти в сумі 150000 грн. відповідачка не повернула позивачці. Фактично вимога позивачки про повернення боргу була заявлена у лютому 2020 року.
Крім того, як вбачається із заяви від 13.02.2020 позивачка зверталасья до Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області із заявою про кримінальне правопорушення щодо факту неповернення ОСОБА_3 зазначених коштівна її вимогу.
Обставини та докази у справі дають суду підстави для наступних висновків.
Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України.
Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.(ст. 629 ЦК України).
У відповідності із ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно із ч.2 ст.640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом факту укладення договору.
Згідно із ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Наявність у позивача оригіналу розписки свідчить про невиконання зобов"язань по договору позики відповідачкою.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Керуючись ч. 1 ст. 611 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статі 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Враховуючи наведене, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмета спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, а також їх достатність і взаємний зв'язок в сукупності, враховуючи те, що стороною відповідача не спростовано їх, суд дійшов до висновку, що даний спір підлягає задоволенню.
Таким чином з відповідачки в користь позивачки слід стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 150000 грн. згідно із розпискою.
Керуючись вимогами статті 141 ЦПК України, дійшов висновку, що з відповідача на користь держави слід стягнути 1500 грн. судового збору, що становить 1% ціни позову, так як позивачка є інвалідом І групи та була звільнена від його справляння при подачі даного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) кошти за договором позики у розмірі 150000 (сто пятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1500 грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.06.2021
Суддя: М. Д. Новосад