Справа № 464/1856/21
пр.№ 2/464/962/21
заочне
09.06.2021 Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Максимець Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання, -
позивач - ТзОВ «Львівгаз збут» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги газопостачання. В обґрунтування позову покликається на те, що Галицький районний суд м.Львова ухвалою від 12.10.2020 року у справі №461/7886/20 відмовив у видачі судового наказу про стягнення із відповідача заборгованості за спожитий газ. Відповідач є споживачем природного газу за місцем проживання та використовує такий для власних побутових потреб. Позивач виконав свої зобов'язання та надав споживачу послуги, однак, відповідач не виконала взятих на себе зобов'язань та не оплачувала повністю вартість спожитого газу. Заборгованість за спожитий природний газ, станом на 12.02.2021 року становить 29566,46 грн., витрати від інфляції за період з 01.01.2019 року по 12.02.2021 року становлять 1285,26 грн. та 3% річних - 1063,13 грн. Відповідач не зверталась до ТзОВ «Львівгаз збут» із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалась послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак, взаємних прав і обов'язків, що з таких випливають. При цьому, позивач зазначає, що оскільки обов'язок споживача житлово - комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на умовах договору, а й на вимогах закону, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово - комунальних послуг. Зважаючи на те, що по даний час відповідач не сплачує заборгованості за за послуги газопостачання, просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача - адвокат Станько М.М. до судового засідання скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, не подав до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності.
Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 12.10.2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, ОСОБА_1 є споживачем природного газу за місцем свого проживання та використовує для побутових потреб газ, який надається ТОВ «Львівгаз збут».
Правовідносини між ТОВ «Львівгаз збут» та споживачами регулювались спеціальною нормою права - «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2004р. №476) надалі Правила. Даними Правилами чітко передбачено права та обов'язки сторін. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТОВ «Львівгаз збут» зобов'язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. З 27.11.2015 року відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015р. за №1382/27827 (надалі - Правила постачання).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2500 від 30.09.2015 р. затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
У пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «При житлово - комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Відповідно до ч.1 п.17 Правил плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. У відповідності до положень п.29 Правил, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.
В розділі ІІІ Правил постачання зазначено, що договір постачання природного газу споживачу розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Крім того, відповідно до абз.2, п.4 Розділу III Правил фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - факт фактичного споживання природного газу споживачем.
ТОВ "Львівгаз збут" є постачальником із спеціальними обов'язками відповідно до Постанови КМУ від 22 березня 2017 р. №187. Факт сплати споживача за поставлений природній газ а також фактичне споживання ним природного газу підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по абоненту (фінансовим станом абонента).
Згідно п.11 розділу ІІІ Правил постачання, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника зі спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.
Відповідно до п.14 розділу ІІІ Правил постачання розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачам є календарний місяць.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач не зверталась до позивача із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалась послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав і обов'язків, що з них випливають.
Окрім цього, оскільки обов'язок споживача житлово-комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року по справі №461/14555/14-ц.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року по справі № 6-59цс13.
Крім того, п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Пунктом 10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом із тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Закріплена в п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника, відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
ТОВ «Львівгаз збут» виконало свої зобов'язання та надало споживачу послуги, однак споживач не виконала взятих на себе зобов'язань та не оплачувала повністю вартість спожитого газу, а тому, у відповідача станом на 12.02.2021 виникла заборгованість у сумі 29566,46 грн., а також інфляційні витрати у сумі 1285,26 грн. та 3% річних 1063,13 грн., що стверджується наданим суду розрахунком. Відповідач в судове засідання не з'явилась та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з цього, відповідач повинен виконувати обов'язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з газопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п.17 Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1382/27827.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з газопостачання у сумі 29566,46 грн. основного боргу; 1285,26 грн. інфляційних втрат, та 1063,13 грн. 3 % річних, за період з 01.01.2019 року по 12.02.2021 року
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи наведенного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.91, 99, 100, 101, 130, 165, 141, 166, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 351 - 355 ЦПК України ст. ст. 629, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово - комунальні послуги», суд, -
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі 22 633,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість за послуги з газопостачання: 29566 гривень 46 копійок - основного боргу, на розподільчий рахунок НОМЕР_1 ОПЕРв - філії Львівське обслуговування АТ «Ощадбанк», МФО 325796, ЄДРПОУ 39594527, 1285 гривень 26 копійок -інфляційних втрат та 1063 гривні 13 копійок -3 % річних, на основний поточний рахунок НОМЕР_2 в АБ «Кліринговий Дім» м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 39594527.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» 2270 гривень судового збору на поточний рахунок НОМЕР_2 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647, ЄДРПОУ 39594527.
Заочне рішення може бути переглянуте Сихівським районним судом м.Львова за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальнісью «Львівгаз збут», м.Львів, вул.Шевченка, 111А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Рішення суду виготовлено та підписано 09.06.2021.
Суддя О.Ю.Горбань