іменем України
09 червня 2021 рокуСправа №451/1025/20
Провадження № 2-а/451/8/21
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові адміністративну справу №451/1025/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, серії ДП18 №809617,-
встановив:
03 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, серії ДП18 №809617.
В позовній заяві зазначає, що 23.06.2020 р. інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, серії ДП 18 №809617, яким позивача оштрафовано на 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП. Як вбачається із цієї постанови, позивача притягнуто до відповідальності за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції встановлення рекламоносіїв. Вважає, що така постанова складена на неї безпідставно та незаконно, а вона не є суб'єктом адміністративної відповідальності за вказане відповідачем правопорушення. З наведеного чітко вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності така особа повинна вчинити дії чи допустити бездіяльність, яка складає таке правопорушення. Із ч.2 ст.140 КУпАП можна зробити висновок, що для вчинення такого правопорушення позивач повинна була встановити без погодження із органом Національної поліції вищезгадану рекламу. Однак жодних доказів того, що саме позивач монтувала такі рекламоносії чи такі принаймні належать їй, поліцейським до постанови не надано, про такі не зазначено. Так само не зрозуміло, як саме вона може порушити порядок погодження встановлення реклами, до якої вона не має жодного відношення. Її прохання повідомити про підстави притягнення саме її до адміністративної відповідальності за встановлення рекламоносіїв, до яких не має жодного відношення та про які їй нічого не відомо, працівником поліції було проігноровано. Зазначає, що про факт існування відеозапису, який є обов'язковим у даному випадку, а також технічний засіб, яким такий було зроблено, в постанові не зазначено, можливості позивача ознайомитися із ним не надано. З цього робить висновок, що такого відеозапису не існує, що є грубим порушенням положень ст.283 КУпАП та є підставою для скасування оскаржуваної постанови. У зв'язку з вищенаведеним, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, серії ДП 18 №809617, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП, а провадження у справі - закрити (а.с.1-6).
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.30).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив (а.с.21,25,29).
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Суд встановив, що 23.06.2020 року постановою, серії НОМЕР_1 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення було те, що позивачем 23.06.2020 року, о 11 годині 50 хвилин, в м. Радехів, вул. Львівська, порушено визначений законодавством порядок погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статтею 140 КУпАП (а.с.9).
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Незважаючи на зазначений обов'язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.
Згідно вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений, тому таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оформлення матеріалів та складання постанови, серії ДП 18 №809617 від 23.06.2020 року виконані з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а винесення постанови серія ДП 18 №809617 від 23.06.2020 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 140 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., було передчасним.
У відповідності до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених обставин, у суду немає підстав ставити під сумнів показання позивача з цього приводу і таких доказів суду не представлено. Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову, серії ДП 18 №809617 від 23.06.2020 р. про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП, необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч.4 ст.186 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 20, 44, 72, 77, 241, 243-246, 271, 286 КАС України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову, серії ДП 18 №809617 від 23.06.2020 р. про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053, місто Львів, вул. Перфецького, будинок 19, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 9 червня 2021 року.