Копія
Україна
04 червня 2010 року Справа № 2а-1625/10/1170
Категорія статобліку 2.11.9
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді В.С. Мирошниченко
при секретарі - Валявська О.О.
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача -Крисюка Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Позивач в особі > < 3-тя особа позивача >
до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних,тютюнових виробів ДПА в Кіровоградській області < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача >
про визнання незаконними рішення та його скасування
Категорія статобліку 2.11.9
17 травня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 110392 від 01.03.2010 р.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 02.02.2010 р. регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПАУ у Кіровоградській області (далі відповідач) проведено позапланову перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання правил оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами про що складений акт № 76/32-200/НОМЕР_1. На підставі зазначеного акті відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 110392 від 01.03.2010 р., яким застосовано штраф в розмірі 3400 грн.
З даним рішенням позивачка не погоджується в зв'язку з наступним. При проведенні перевірки відповідачем в акті зазначено, що на придбаній пляшці водки «Хлібодар Пшенична»акцизна марка є підробленою, крім того в акті зазначено, що у позивача відсутня довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру. Позивач вважає, що місце реалізації і місце зберігання алкогольних виробів поняття не тотожні, а оскільки вона не здійснює продаж алкогольних напоїв в іншому місці, ніж місце зберігання, тому вона не повинна реєструвати його в Єдиному державному реєстрі. Зокрема, вона реалізовувала горілку з бару, який не є складським приміщенням, тому вона його реєструвати не повинна.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Також позивачка зазначила, що вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням ознайомити її з висновками експертизи, але до цього часу висновків вона не отримала.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснив, що висновки, які зазначені в акті щодо невідповідності акцизної марки встановленим зразкам, підтверджені висновками експертизи про які позивачку вони повідомляли. Також зазначив, що Наказом ДПА України від 7 вересня 2009 року N 489 внесені зміни до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, відповідно до яких визначено, що до Єдиного державного реєстру має вноситися будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях. Також представником відповідача наголошено на тому, що регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області видано вже більш як 2000 відповідних довідок суб'єктам господарювання, але позивачка до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградської області з проханням видати довідку та зареєструвати в Єдиному державному реєстрі місце господарської діяльності не зверталась.
Заслухавши позивачку, представника позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 (далі позивач) зареєстрована виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серія НОМЕР_3 (а.с.13).
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградської області в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.
Наказом від 01.02.2010 р. № 48-д «Про проведення позапланової виїзної перевірки СГ ОСОБА_1 НОМЕР_1»наказано провести позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері обігу та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у барі розташованому за адресою м. Знам'янка, вул. Свердлова,37 (а.с.11).
На підставі направлення № 76 від 01.02.2010 р. заступник начальника Крисюк Р.С, та ГДПРУ Довгаленко Р.М. провели перевірку бара «Любава», що розташований за адресою м. Знам'янка, вул.Свердлова,37 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 про що склали акт № 76/32-200/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яким встановлено (а.с.8-10):
- факт реалізації споживачеві однієї пляшки горілки «Хлібодар Пшенична»ємністю 0,5 л, міцністю 40%, дата розливу 02.05.2009 р., виробник: ТОВ «ЛГЗ»Тетерів», Україна, 07200, Київська область, Іванківській р-н, смт. Іванків, вул..Фрунзе,49, адреса виробництва: Україна, 07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул.. Фрунзе,47а маркована маркою акцизного збору (далі МАЗ) 10 ААБИ 023838 01/09 4,300 грн., за ціною 30,00 грн. (тридцять грн. 00 коп.). При застосуванні оптико-електронного апарату «ЕДАПС Консорціум»№ 0198 МАЗ 10 ААБИ 023838 01/09 4,300 грн. не відповідає справжності, чим порушено вимоги абзацу 8 частини 2 статті 7 Закону України від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». Вищезазначену МАЗ з реквізитами 10 ААБН 023838 01/09 4,300 грн. буде направлено на дослідження до ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», який здійснює виробництво МАЗ. Про результати дослідження суб'єкта господарювання ОСОБА_1 буде повідомлено додатково за її юридичною адресою. Засідання комісії по застосуванню фінансових санкцій буде проведено після отримання відповіді від ДП «Поліграфічний Комбінат «Україна». Також в приміщенні бару зберігалось ще дві пляшки вищезазначеної горілки марковані марками акцизного збору 10 ААБИ 023824 01/09 4,300 грн., 10 ААБИ 023831 01/09 4,300 грн., дата розливу обох пляшок 02.05.2009 р. Місце зберігання алкогольних напоїв не внесено до Єдиного Реєстру місць зберігання (довідку не надано), чим порушено вимоги частини 30 ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В барі зберігалась алкогольних напоїв не визначена кількість, так як представником суб'єкта господарювання не було надано можливості перерахувати та визначити загальну вартість алкогольних напоїв, які зберігаються в приміщенні бару. Реалізацію горілки «Хлібодар Пшенична»здійснював офіціант бару (згідно угоди про проходження стажування від 01.02.2010 р.) ОСОБА_6.
Департаментом по контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок, документів суворої звітності та голографічних захисних елементів (Держзнак) проведа експертиза марки акцизного збору про що складений акт № 70-02-10 експертизи марки акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва від 11.02.2010 р., яким в результаті дослідження встановлено, що надана на експертизу марка акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва з реквізитами «АВ, ААБН № 023838, дата виготовлення 01/09, код регіону 10, акцизний збір 4,300 грн.»державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів»не виготовлялась і є підробленою (а.с.40-41). Даний акт був направлений відповідачу і отриманий ним 16.02.2010 р. за вх. № 54/8 (а.с.40).
Після отримання вищезазначеного акту експертизи відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2010 р. № 110392, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 3400 грн. Штраф застосований на підставі аб.11 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в сумі 1700 грн., та аб.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в сумі 1700 грн. (а.с.16).
Після отримання рішення про застосування фінансових санкцій позивачка звернулась зі скаргою до начальника ДААК ДПА України на вищезазначене рішення (а.с.17).
На звернення позивачки ДААК ДПА України надана відповідь № 2229/32-0615 від 31.04.2010 р. «Про розгляд скарги»в якій зазначено, що доводи наведені у скарзі ПП ОСОБА_1 вважаються безпідставними, а рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2010 р. № 110392 прийняте без порушень чинного законодавства (а.с.23-24).
Посилання позивачки щодо незаконності застосування до неї штрафу в сумі 1700 грн. за реалізацію горілки з підробленою маркою акцизного збору в зв'язку з тим, що у неї є всі належні документи та сертифікати якості на продану горілку, є необґрунтованими.
Абз.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР визначено, що марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР, забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
П.12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854, визначено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року481/95-BP, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно абз. 15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: від 19 грудня 1995 року481/95-BP, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Суд приходить до висновку, що до позивачки правомірно застосований штраф в сумі 1700 грн. за реалізацію алкогольного напої з підробленою маркою акцизного збору. Факт підробленої марки акцизного збору підтверджено висновком експертів і сумнівів у суду не викликає.
Також суд не приймає посилання позивачки щодо незаконності застосування до неї штрафу в сумі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.
Судом встановлено та позивачем підтверджено, що на момент проведення перевірки місце зберігання роздбрібної партії алкогольних напоїв за адресою Кіровоградська область місто Знам'янка вулиця Свердлова, 37 (місце здійснення господарської діяльності позивачкою) не внесено до Єдиного державного реєстру.
Ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року481/95-BP, дані визначення термінів, а саме:
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Відповідно до ч.30,31 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року481/95-BP, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру здійснюється у порядку, визначеному Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого, наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 р. N 251 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958 (далі Порядок).
Відповідно до п.1.1 Порядку, Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Абз. 4,5 п.2.1 Порядку визначено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі - Департамент). Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання.
Листом ДПА України від 04.02.2010 р. № 1114/6/32-0615 роз'яснено, що до Єдиного державного реєстру має вноситися будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях).
Аналізуючи норми податкового законодавства, суд приходить до висновку, що якщо алкогольні напої зберігаються безпосередньо в барі відповідачки, то даний бар (як місце здійснення торгівлі) вважається і місцем зберігання таких напоїв та повинен бути внесений до Єдиного реєстру згідно із заявою суб'єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням місця зберігання.
Виходячи із вищезазначеного суд прийшов до висновку, що до позивачки правомірно застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за
Про внесення в Єдиний реєстр місць зберігання алкогольних напоїв суб'єкту господарювання видається довідка встановленого зразка.
В судовому засідання знайшов підтвердження факт відсутності відповідної довідки при проведенні перевірки у позивачки.
Згідно абз. 11 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року481/95-BP, зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Посилання позивача, що вона не знала і не могла знати про те, що в законодавстві відбулись зміни і вона повинна отримати довідку про внесення до Єдиного реєстру відомостей є необґрунтованими. Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Виходячи із зазначеного підприємець повинен володіти повною інформацією з приводу своєї господарської діяльності. Представником відповідача з цього приводу було зазначено, що цей наказ було доведено до відома всіх суб'єктів господарювання шляхом розміщення його в мережі Інтернет на вебсайті ДПА, а також на дошці об'яв в приміщенні регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградської.
Виходячи із вищезазначеного суд приходить до висновку, що до позивачки правомірно застосований штраф за зберігання алкогольних напоїв в місця не внесеному до Єдиного реєстру.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, у відповідності до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем було доведено правомірність своїх дій, а також те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 01.03.2010 р. № 110392 винесено на підставі нормативно-правових актів, які регулюють дані правовідносини.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 17, 71, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградської області про визнання незаконним повідомлення -рішення та його скасування.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-підпис
з оригіналом згідно В.С. Мирошниченко
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С. Мирошниченко