< Список >
25 травня 2010 року Справа № 2а-277/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 10-55 год. адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
третя особа на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
представників:
позивача -Стеценка О.О.
відповідача -Панасенко І.Б., Топчій А.І.,
третьої особи -не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»звернулося з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державної податкової інспекції у м.Кіровограді, а саме:
- №0001552310/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 59 972,00 грн. -за основним платежем та 29 986,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 89 958,00 грн.;
- №0001562310/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 094,00 грн. -за основним платежем та 30 047,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 90 141,00 грн.;
- №0002351730/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 684,99 грн. -за основним платежем та 1 369,98 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 054,97 грн.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №78/2350/34724556 від 06.11.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2», код ЄДРПОУ 34724556 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р.».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у ДПА у Кіровоградській області відсутні законодавчі підстави та повноваження безпосередньо здійснювати планову виїзну перевірку ТОВ «Енергобудпроект-2», оскільки функція безпосереднього контролю за додержанням законодавства про податки, правильністю їх обчислення та повнотою сплати покладена на ДПІ у м. Кіровограді. Окрім того, позивач вказує на те, що оскільки перевірку ТОВ «Енергобудпроект-2»проведено ДПА у Кіровоградській області, то у ДПІ у м.Кіровограді відсутні законодавчі підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. ДПА у Кіровоградській області, на думку позивача, безпідставно змінила строки проведення перевірки, які були зазначені в повідомленні про проведення перевірки.
Позивач зазначає, що в 2007, 2008 та 2009 р. ТОВ «Енергобудпроект-2»віднесено до складу валових витрат вартість транспортних послуг сплачених згідно договорів про надання автопослуг спецтехніки та про надання транспортних послуг укладених між ним та ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград», які укладались з метою здійснення господарської діяльності та підтверджуються первинними документами, наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження валових витрат та податкового кредиту, на думку позивача, не є обов'язковою.
Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки перевірка позивача проведена, на його думку, з дотриманням вимог чинного законодавства спільно посадовими особами ДПА у Кіровоградській області та ДПІ у м.Кіровограді. Строки перевірки були продовжені у зв'язку з тим, що ТОВ «Енергобудпроект-2»за місцем реєстрації не знаходилось, а тому було проведено оперативні заходи щодо з'ясування дійсного місцезнаходження позивача, що потягло за собою проведення перевірки в більш пізній строк.
Також відповідач вказує, що ТОВ «Енергобудпроект-2»до складу валових витрат протиправно віднесено вартість транспортних послуг, отриманих від ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград», оскільки по них відсутнє підтвердження пов'язаності з власною господарською діяльністю підприємства та які не підтверджуються належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, чим допущено їх завищення на суму 300 465,00 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що ТОВ «Енергобудпроект-2»до податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість за цими послугами, чим завищено, на думку відповідача, податковий кредит в сумі 60 094,00 грн.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, що вказані в запереченнях на позовну заяву.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 31.05.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області спільно з посадовими особами ДПІ у м.Кіровограді у відповідності до плану-графіку проведення документальних перевірок на 3 квартал 2009 року (а.с.95, Т.2) на підставі направлень №137 від 14.10.2009 р. (а.с.42, Т.1) та №144 від 28.10.2009 р. (а.с.43, Т.1) у період з 14 жовтня 2009 року по 03 листопада 2009 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №78/2350/34724556 від 06.11.2009 р. (а.с.214-243, Т.1), де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Енергобудпроект-2»:
- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок на прибуток за 2007 рік в сумі 8 333,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2007 року в сумі 2 240,00 грн., за жовтень-листопад 2007 року в сумі 6 093,00 грн., за 2008 рік всього в сумі 51 639,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року -22 469,00 грн., за жовтень-листопад 2008 року -19 958,00 грн., за І квартал 2009 року -8 379, ІІ квартал 2009 року -833,00 грн.;
- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено, на думку відповідача, заниження за 2007 рік в сумі 192,00 грн., в тому числі за серпень 2007 року в сумі 1 792,00 грн., за 2008 рік всього в сумі 44 931,00 грн., в тому числі за серпень 2008 року в сумі 9 642,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 8 333,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 3 300,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 12 667,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 10 989,00 грн., за 2009 рік в сумі 13 371,00 грн., в тому числі за січень 2 187,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 4 517,00 грн., за травень 2009 року в сумі 6 667,00 грн.;
- п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено, на думку відповідача, порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 684,99 грн., в тому числі за 2008 рік -654,99 грн., за 2009 рік -30,00 грн.
27.01.2010 р. Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді на підставі акту перевірки №78/2350/34724556 від 06.11.2009 р. винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0001552310/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 59 972,00 грн. -за основним платежем та 29 986,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 89 958,00 грн.;
- №0001562310/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 094,00 грн. -за основним платежем та 30 047,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 90 141,00 грн.;
- №0002351730/1 від 27.01.2010 р., яким ТОВ «Енергобудпроект-2»визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 684,99 грн. -за основним платежем та 1 369,98 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 2 054,97 грн.
В судовому засіданні позивач як на підставу скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вказував на відсутність у ДПА у Кіровоградській області правових підстав та повноважень для проведення перевірки.
Суд не бере до уваги посилання позивача щодо протиправності проведення податковим органом перевірки в силу наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно з приписами ст. 2 вказаного Закону завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У відповідності до ст. ст. 11, 111, 112 зазначеного Закону відповідач має право на здійснення виїзних планових перевірок щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, центральних цільових фондів податків і зборів, яка проводиться згідно плану перевірки, за письмовим рішенням керівника органу, не частіше одного разу на рік, при цьому платник податків повинен бути повідомлений про перевірку не пізніше ніж за 10 днів.
Відповідно до змісту п. 3 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №778 від 26.05.2007 р. основними завданнями ДПА є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі), а також за додержанням законодавства з питань регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згідно п. 5 вказаного Положення ДПА відповідно до покладених на неї завдань і повноважень має право проводити документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, інших платежів, дотримання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, крім Національного банку і його установ, і фізичними особами, які мають статус суб'єктів господарювання чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори та обов'язкові платежі, а також дотримання законодавства з питань регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В судовому засіданні встановлено, що термін проведення перевірки з 07.09.2009 р. по 18.09.2009 р. продовжувався, оскільки провести перевірку у встановлені строки виявилося неможливим у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за місцем його реєстрації, а саме за адресою -м. Кіровоград, пров. Озерний, 18, що засвідчується актом №21 від 08.09.2009 р. щодо невстановлення місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Енергобудпроект-2»станом на 08.09.2009 р. (а.с.99, Т.2) та не заперечувалось позивачем, а тому, у зв'язку з необхідністю встановлення місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Енергобудпроект-2»(а.с.100-101, Т.2), відповідачем здійснено оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місцезнаходження посадових осіб позивача та залучення їх до проведення перевірки.
Відповідно до п. 1.19 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. №355, продовження терміну проведення планових виїзних перевірок здійснюється відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N619 згідно з рішенням керівника відповідного органу ДПС, яке оформляється наказом. Продовження термінів проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку.
Згідно з пунктами 2, 3, 5 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №619, формування планів-графіків планових виїзних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, які проводяться для забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснюється щокварталу всіма контролюючими органами за місцезнаходженням суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Продовження строків проведення планових виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника відповідного контролюючого органу на строк, установлений статтею 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні». При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення планової та позапланової виїзної перевірки оформляється наказом. Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення планової чи позапланової виїзної перевірки є доповідна записка керівника підрозділу органу ДПС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин необхідності такого продовження (факти зволікання платником податків у наданні документів на перевірку, значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється, відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку (неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат платником податків -фізичною особою), значний період, що перевіряється, а також необхідність залучення до перевірки інших працівників або зміна за об'єктивних причин складу бригади перевіряючих тощо). Після прийняття рішення (наказу) про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2-х примірниках), перший примірник якого разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку. При цьому, у наказі на продовження термінів проведення перевірки та направленні зазначається термін продовження перевірки, а у разі залучення додаткових працівників або їх заміни - вказується новий склад бригади перевіряючих.
Таким чином, податковим органом дотримано порядок продовження строків перевірки, встановлений чинним законодавством, а тому суд вважає правомірним продовження відповідачем строків проведення перевірки, оскільки повідомлені про дату, час і місце проведення перевірки посадові особи позивача за місцем реєстрації юридичної особи були відсутні, а тому перевірка у встановлені строки не розпочалася з незалежних від перевіряючих причин.
Податкове повідомлення-рішення №0001552310/1 від 27.01.2010 р. з податку на прибуток.
Як встановлено в судовому засіданні основний платіж, визначений даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 59 972,00 грн., нарахований відповідачем у результаті заниження, на його думку, ТОВ «Енергобудпроект-2»податку на прибуток за 2007 рік всього в сумі 8 333,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2007 року в сумі 2 240,00 грн., за жовтень-листопад 2007 року в сумі 6 093,00 грн., за 2008 рік всього в сумі 51 639,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року -22 469,00 грн., за жовтень-листопад 2008 року -19 958,00 грн., за І квартал 2009 року -8 379, ІІ квартал 2009 року -833,00 грн.
В акті перевірки вказано, що ТОВ «Енергобудпроект-2»завищено суму валового доходу за ІІ квартал 2009 р. на суму 30 000,00 грн., оскільки підприємством за вказаний період задекларовано в р. 01.1 Декларації з податку на прибуток доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 5 397 971,00 грн. Фактично за даними бухгалтерського обліку (журналів-ордерів по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками», 681 «Розрахунки за авансами одержаними»), видаткових накладних, актів виконаних будівельно-монтажних робіт, банківських документів дохід від продажу товарів (робіт, послуг) за ІІ квартал 2009 року складає 5 367 971,00 грн. Факт завищення валового доходу в сумі 30 000,00 грн. визнано позивачем.
Перевіряючими встановлено, що ТОВ «Енергобудпроект-2»занижено суму валових витрат за 2008 рік на 54 946,00 грн., оскільки фактично, на думку відповідача, витрати на придбання матеріалів, будівельно-монтажних робіт, послуг, які відносяться до складу валових витрат за даними рахунків бухгалтерського обліку становлять за 2008 р. 9 602 154,00 грн., а в р. 04.1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік віднесено 9 547 208,00 грн.
В акті вказано, що ТОВ «Енергобудпроект-2»не вірно визначено балансову вартість залишків товарно-матеріальних цінностей в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року станом на 30.11.2007 р., оскільки при визначенні суми приросту балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, підприємство не включило до Додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року балансову вартість незавершеного виробництва станом на 31.11.2007 року в перерахунку на матеріальну складову в сумі 24 373,00 грн., внаслідок чого занизило суму прирост балансової вартості за 11 місяців 2007 року на 24 373,00 грн. За даними бухгалтерського обліку Дебетове сальдо по рах. 23 «Виробництво»станом на 01.01.2007 р. складає 0 грн., станом на 30.11.2007 р. складає 108 807,74 грн. Відсоток матеріальних затрат в залишку становить 22,4%. Балансова вартість незавершеного виробництва станом на 30.11.2007 р. складає 24 373,00 грн. (108 807,74 грн. х 22,4%). Сума приросту балансової вартості за 11 місяців 2007 року з урахуванням балансової вартості незавершеного виробництва становить 53 416,00 грн., а в Додатку К1/1 до р.01.2 Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року суму приросту відображено в сумі 29 043,00 грн. Внаслідок цього відповідач посилався на те, що позивачем занижено валові доходи за 11 місяців 2007 року на 24 373,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на прибуток в сумі 6 093,00 грн., що визнано представником позивача в судовому засіданні шляхом подання письмових пояснень (а.с.22 Т.2), а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0001552310/1 від 27.01.2010 р. в частині 6 093,00 грн. основного платежу та 3 046,50 грн. штрафних санкцій (6 093,00 грн. х 50%) (а.с.244 Т.1) задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Енергобудпроект-2»в період з 2007 -2009 р.р. уклало з ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград»договори про надання автопослуг спецтехніки та транспортних послуг (а.с.91, 95, 99, 103, 107, 111, 115, 119, 121, 123, 125, 129, 133, 139, 143, 147, 151, 155, 159, 163, 167, Т.1). В підтвердження факту їх отримання надано акти приймання-передачі виконаних робіт (а.с.92, 96, 100, 104, 108, 112, 116, 120, 122, 124, 126, 130, 134, 137, 140, 144, 148, 152, 156, 160, 164, 168 Т.1). Оплата за послуги проводилася в безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.171-182, Т.1).
Судом встановлено, що ТОВ «Енергобудпроект-2»протягом 2007 -2009 років включено до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток підприємства за вказані періоди (а.с.47-64, т.1) вартість цих послуг.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що по даних витратах відсутнє підтвердження пов'язаності з власною господарською діяльністю підприємства. При цьому відповідач посилався на те, що вони не підтверджуються належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, обов'язкова наявність яких передбачена вимогами чинного законодавства, а акти наданих послуг не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чим, на його думку, позивачем допущено завищення валових витрат на суму 300 465,00 грн.
Згідно п. 1.32 ст.1 господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону 5.2. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Судом встановлено, що позивач є підприємством, яке здійснює будівельні роботи та монтаж і встановлення збірних конструкцій та має ліцензію АВ № 190033 на здійснення будівельної діяльності, видану Кіровоградською обласною державною адміністрацією 19.02.2007 року (а.с.22 Т.1), а також додатково ліцензію АВ № 409993 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією 11 листопада 2008 року (а.с.45 Т.1). Такий статус позивача означає, що для нього регулярною, постійною та суттєвою є діяльність, пов'язана із здійсненням будівельних робіт.
У зв'язку зі здійсненням позивачем господарської діяльності, він є постійним замовником транспортних послуг з доставки будівельних матеріалів та спеціальної техніки для виконання монтажних робіт.
В судове засідання представником позивача надано в додаткове обґрунтування своєї позиції копії письмових заявок до ЗАТ Світловодський завод «Спецзалізобетон»на відвантаження самовивозом залізобетонних опор (а.с.39-42 Т.2) та видаткових накладних про їх отримання (а.с.43-81 Т.2). Представник позивача пояснив, що предметом транспортних послуг, витрати на які не визнано відповідачем, є перевезення цих залізобетонних конструкцій. Також позивачем надано копії актів приймання-передачі виконаних робіт, де використано послуги спецтехніки по встановленню залізобетонних конструкцій, витрати на які не визнано відповідачем (а.с.82-93 Т.2). Відповідач будь-яких аргументів в спростування цього не навів, відповідних доказів не надав. Більш того, відповідач не надав будь-яких доказів в обґрунтування свого висновку про те, що такі послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Суд зважає на те, що пункти 5.3. - 5.7. ст. 5 вказаного Закону не містить у собі ніяких обмежень щодо включення витрат саме по оплаті транспортних послуг (пов'язаних з господарською діяльністю підприємства) до валових витрат підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила ведення податкового обліку доходів та витрат встановлені у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В законодавчих актах України, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 та ст. 11 вказаного Закону не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати з оплати транспортних послуг мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними.
Посилання представника відповідача на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. №363 в обґрунтування протиправності віднесення позивачем витрат підприємства до валових витрат без наявності товарно-транспортних накладних не приймаються судом до уваги з наступних підстав.
Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акті не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься формування валових витрат.
Окрім того, суд враховує, що товарно-транспортні накладні не мають затвердженої форми, відсутній порядок їх заповнення, оскільки наказ Мінтрансу України від 29.121995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»не зареєстрований в Мін'юсті, а тому суд вважає, що у даному випадку у позивача відсутній обов'язок по застосуванню такої товарно-транспортної накладної.
Пункт 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення рішення №0001552310/1 від 27.01.2010 р. підлягають задоволенню в частині 53 879,00 грн. (59 972,00 грн. - 6 093,00 грн.) за основним платежем та 26 939,50 грн. (29 986,00 грн. - 3 046,50 грн.) штрафних (фінансових) санкцій.
Податкове повідомлення-рішення №0001562310/1 від 27.01.2010 р. з податку на додану вартість.
Як встановлено в судовому засіданні основний платіж, визначений даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 60 094,00 грн., нарахований відповідачем у результаті заниження, на його думку, податку на додану вартість за 2007 рік в сумі 192,00 грн., в тому числі за серпень 2007 року в сумі 1 792,00 грн., за 2008 рік всього в сумі 44 931,00 грн., в тому числі за серпень 2008 року в сумі 9 642,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 8 333,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 3 300,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 12 667,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 10 989,00 грн., за 2009 рік в сумі 13 371,00 грн., в тому числі за січень 2 187,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 4 517,00 грн., за травень 2009 року в сумі 6 667,00 грн.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по транспортних послугах, отриманих від ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград»по яких відсутнє документальне підтвердження пов'язаності з власною господарською діяльністю підприємства.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Енергобудпроект-2»в деклараціях з податку на додану вартість за період з 2007 по 2009 роки (а.с.65-90, Т.1) віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград»(а.с.94, 98, 102, 106, 110, 114, 118, 128, 132, 142, 146, 150, 154, 158, 162, 166, 170, Т.1) в розмірі 60 094,00 грн.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що всі податкові накладні підтверджені банківськими документами, що засвідчують перерахування коштів ТОВ «Енергобудпроект-2»в оплату вартості товарів (робіт, послуг) та видатковими накладними і актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому контрагентами за договорами за перевіряємий період: в судовому засіданні встановлено, що спір щодо порядку складення та правильності оформлення податкових накладних, реальності господарських операцій між сторонами відсутній, що підтверджено матеріалами перевірки відповідача та іншими доказами у справі.
Також в судовому засіданні встановлено, що розрахунки ТОВ «Енергобудпроект-2»з контрагентами проводились у безготівковій формі -шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів. Оплата за товар (роботи, послуги) здійснена згідно рахунків-фактур. Дані обставини встановлено під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією в м.Кіровограді та підтверджено її представниками в судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що всі контрагенти ТОВ «Енергобудпроект-2»на момент виписки податкових накладних, були зареєстровані платниками податку на додану вартість та були юридичними особами, не обмеженими будь-яким чином щодо здійснення описаних вище господарських операцій, а тому відповідно до вимог п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
Оскільки судом вже встановлено безпідставність посилань ДПІ у м. Кіровограді на відсутність документального підтвердження пов'язаності з власною господарською діяльністю підприємства по взаємовідносинах з ПП «ЮМТпромпостач плюс», ПП «Регіон-Кіровоград»та ПП «Некс-Кіровоград», суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001562310/1 від 27.01.2010 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення №0002351730/1 від 27.01.2010 р. з податку з доходів фізичних осіб.
Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з основного платежу, визначене даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 684,99 грн., нараховане відповідачем щодо двох порушень:
- 654,99 грн. донараховано у зв'язку з заниженням доходу по заробітній платі, виплаченій ОСОБА_4;
- 30,00 грн. у зв'язку із застосуванням у січні 2009 р. податкової соціальної пільги відносно особи, що не подавала заяву про застосування відповідної пільги (ОСОБА_5)
Відповідно до п.п. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889 відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Згідно п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 вказаного Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти факту заниження ТОВ «Енергобудпроект-2» доходу по заробітній платі, виплаченій ОСОБА_4 та не заперечував проти розміру донарахованого позивачу податку з доходів фізичних осіб.
Згідно до п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
У відповідності до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 вказаного Закону платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі -заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
У відповідності до п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035, пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечуючи проти факту порушень з боку ТОВ «Енергобудпроект-2»та розміру донарахованого податку з доходів фізичних осіб вказував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем лише з підстав порушенням податковим органом порядку проведення перевірки.
Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення преревірки, як підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0002351730/1 від 27.01.2010 р., оскільки позиція щодо таких обставин не може бути достатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за умов доведеності податковим органом фактів порушення сплати податку з доходів фізичних осіб, які ТОВ «Енергобудпроект-2»визнані.
Більш того, при розгляді справи судом врахована позиція позивача щодо визнання позовних вимог в частині донарахованого основного платежу з податку на прибуток, оскільки всі оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені в результаті однієї перевірки, а тому часткове визнання підстав визначення податковим органом податкового зобов'язання спростовує обґрунтування представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»щодо протиправності проведення перевірки та йде врозріз з його позицією у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»№0001562310/1 від 27.01.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 094,00 грн. за основним платежем та 30 047,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 90 141,00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»№0001552310/1 від 27.01.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 59 972,00 грн. за основним платежем та 29 986,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 53 879,00 грн. за основним платежем та 26 939,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
У позовних вимогах про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»№0002351730/1 від 27.01.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 684,99 грн. основного платежу та 1 369,98 грн. штрафних (фінансових) санкцій та про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»№0001552310/1 від 27.01.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 59 972,00 грн. основного платежу та 29 986,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 6 093,00 грн. основного платежу та 3 046,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій -відмовити.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2», код ЄДРПОУ 24724556 (25014, м. Кіровоград, пров. Озерний, 18) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Дата виготовлення постанови у повному обсязі -04 червня 2010 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан