ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2010 р. Справа № 2a-1197/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
при секретарі Барчук Т.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Мушинський В.Т.
від відповідача: Бойко О.С., Гуменюк Б.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ДП "Надвірнянське лісове господарство", вул.Соборна, 163, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400
до відповідача: Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі, вул.Визволення, 2, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400
про визнання протиправним та скасування рішення № 0000013500 від 19.01.2010 року.,-
Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство"звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання протиправним та скасування рішення № 0000013500 від 19.01.2010 року.
Представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000013500 від 19.01.2010 року прийнято неправомірно, оскільки ДП "Надвірнянське лісове господарство" торгівельною діяльністю не займається, пункт продажу товару відсутній. Зазначив, що товар з оплатою в касу підприємства є реалізацією за готівкові кошти та продаж товару за готівкові кошти, з оплатою в касу підприємства, не потребує придбання торгівельного патенту. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на адмінстративний позов. В обгрунтвання посилаються на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято правомірно відповідно до норм чинного законодавства. Просили в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши письмові докази судом встановлено, що працівниками ДПІ в Надвірнянському районі проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП "Надвірнянське лісове господарство" за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 30 грудня 2009 року №1857/23-22189564.
Перевіркою встановлено порушення частини 1,2 статті 1; частини 2,3 статті 2; частини 1,2,3,4 статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 року №98/96-ВР із змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки №1857/23-22189564 від 30 грудня 2009 року ДПІ в Надвірнянському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000013500 від 19.01.2010 року та згідно ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8640,00 грн.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", встановлено, що об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Тобто у ДП "Надвірнянське лісове господарство" є об'єктом правового регулювання згідно з зазначеним вище Законом.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", яким передбачено, що суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті. Тобто, ДП "Надвірнянське лісове господарство" є суб'єктом правовідносин.
Частиною 2, ст.2 вищеназваного Закону встановлено, що торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону.
Згідно ч.1, ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Згідно ч.2, ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Частина 3 ст.3 Закону України № 98/96-ВР від 23.03.96 р. містить перелік пунктів продажу товарів, під якими слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частини і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розводки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики - кухні, фабрики - заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади - магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Водночас, в специфікації з зазначенням відпускних цін по ДП "Надвірнянське лісове господарство", яка затверджена директором ДП "Надвірнянське лісове господарство" від 04 січня 2010 року, містяться розбіжності по ціні на асортимент продукції франко-нижній склад, франко-верхній склад.
В довідці (а.с. 88) за підписом директора ДП "Надвірнянське лісове господарство" є посилання на місце для зберігання лісопродукції, які називаються франко-нижній склад, франко-верхній склад, з яких продукція відпускається споживачам, однак положення про діяльність складів відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дані склади є пунктом продажу товарів. А тому, ДП "Надвірнянське лісове господарство"необхідно було придбати відповідні торгові патенти.
Статтею 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно цього Закону.
В довідці "Про продаж лісопродукції власного виробництва фізичним і юридичним особам" (а.с. 89), зазначена сума продажу за 2009 рік лісопродукції, в якій зазначено відсоткове співвідношення відповідно до сум продажу та зазначено пункти оплати.
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Таким чином проведені розрахунки з позивачем є безготівковими.
Відповідно до абз. 7 п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за N 237/5428 готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) (готівкові кошти - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети). Таким чином проведені розрахунки в даному випадку є готівковими розрахунками.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону № 98/96-ВР від 23.03.96 р., передбачено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:
1)підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній та комунальній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання;
2)суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:
здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;
3)суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих".
В даному випадку позивач не належить до жодної із вищезазначених категорій, а отже норма Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, загальна сума застосованої до позивача згідно оспорюваного рішення №0000013500 від 19.01.2010 року фінансової санкції становить 8640,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.