ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2010 р. Справа № 2a-275/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
при секретарі Барчук Т.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, вул.В.Стуса, 2, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина", вул.Пушкіна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300,
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про стягнення коштів в сумі 845,91 грн.,-
Калуська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здорова родина" грошові кошти отримані за виконання нікчемного договору №67 від 19.02.2008 року в сумі 845,91 грн. та стягнення з ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здорова родина" в дохід Державного бюджету грошові кошти отримані за виконання нікчемного договору №67 від 19.02.2008 року в сумі 845,91 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами одержано грошові кошти за виконання нікчемних договорів, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тому згідно вимог чинного законодавства все отримане за даними договорами підлягає стягненню в дохід держави за рішенням суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі та заяву про зміну позовних вимог, просить застосувати до сторін нікчемного договору № 67 від 19.02.2008 року, укладеного між ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здорова родина" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, санкції, встановлені ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України та стягнути в дохід Державного бюджету України грошові кошти отримані за виконання нікчемного договору в сумі 845,91 гривень.
Представник відповідача - ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здорова родина" в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає.
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом направлялись повістки про виклик відповідача в судове засідання за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.05.2010 року. повідомлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону україни "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або по батькові або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону україни "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього , то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином, отже не прибуття в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до частково задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина" (Покупець) та ПП ОСОБА_1 (Продавець) уклали договір купівлі-продажу № 67 від 19.02.2008 року, згідно якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця БАДи (біологічно-активні добавки) та косметичні засоби в асортименті, кількостях і за ціною, визначеною в специфікаціях або накладних.
Відповідно до представлених накладних та податкових накладних за період з 01.01.2008 року по 01.09.2009 року від СПД ОСОБА_1 отримано товар на загальну суму 7539,51 гривень. (а.с.25-31).
Під час проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, проведеної ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_1, всі угоди, укладені між СПД ОСОБА_1 та його постачальниками і покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними, а також спрямованими на надання податкової вигоди третім особам.
Судом встановлено, що у діяльності СПД ОСОБА_1 наявний умисел спрямований на створення умов для протиправного ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, що підтверджується наступними обставинами.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375, із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.
Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено відсутність необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, договора з контрагентами на придбання, поставку товарів та надання послуг ОСОБА_1 не укладав, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення господарської діяльності. Також, ОСОБА_1 в перевіряємому періоді не використовував найману робочу силу, трудові угоди з громадянами не укладались, заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, транспортних засобів у власності немає.
Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що договір № 67 від 19.02.2008 року укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому такі угоди згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України слід вважати нікчемними, і визнання таких угод недійсними не вимагається. Укладення таких угод тягне за собою наслідки у вигляді застосування санкцій, передбачених ч.1 ст. 208 ГК України.
Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма повинна тлумачитись у системному зв'язку із нормою передбаченою ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 ЦК України, оскільки правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить і моральним засадам суспільства, а тому згідно зазначених положень ЦК України є нікчемним.
Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.5 ст.203 вищевказаного Кодексу є підставою недійсності правочину.
Отже, укладені між відповідачами договори відповідно до ст.203, 215 ЦК України є нікчемними і згідно ч.1 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
На підставі п.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Оскільки умисел щодо протиправності угоди був реалізований СПД ОСОБА_1, що підтверджується поясненням самого ОСОБА_1 та податковими накладними, де зазначено, що СПД ОСОБА_1 отримав за поставлений товар суму в 7539,51 гривень, то відповідно стягнення грошових коштів, отриманих за виконання нікчемних договорів, повинно бути проведено із сторони, що отримала вигоду від вказаних угод, тобто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Згідно наведеного суд приходить до висновку про безпідставність вимоги щодо стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина", тому в її задоволенні слід відмовити.
Однак як було встановлено в судовому засіданні договір виконаний однією особою -СПД ОСОБА_1, крім того будь-якого майна чи коштів, за зобов'язанням, яке завідомо суперечить інтересам держави і суспільству ТзОВ "Фармацевтична компанія "Здорова родина" не одержано.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в дохід Державного бюджету України - кошти в сумі 845,91 грн.( вісімсот сорок п'ять грн. 91 коп.).
В задоволенні решти позовних відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.