Справа № 22ц-2667/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Мігунова Л.С.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
07 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Васюкової В.І.
Оробцової Р.І.
при секретарі - Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області і ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5, на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 17 березня 2010 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання призначити та виплатити підвищення до пенсії,
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області посилається на порушення судом норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
В поданій апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_4 через свого представника також посилається на порушення судом норм матеріального права і ставить питання про скасування постанови і прийняття новоїёякою задовольнити позов повністю.
Заперечення на апеляційні скарги не подано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р., зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. як дитині війни з урахуванням вже здійснених виплат, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сторони в судове засідання не з'явилися, по час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.
19 лютого 2010 року позивачкою подано до суду вказану позовну заяву. У викладенні обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, позивачка зазначила про те, що вона відноситься до категорії громадян «діти війни».З 01.01.2006 р. до теперішнього часу УПФУ або взагалі на виплачує їй, або виплачує в набагато меншому розмірі щомісячне підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України « Про соіальний захист дітей війни». Вона зверталася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок та виплату вказаного підвищення, однак відповідач їй відмовив. Просила визнати неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області по невиплаті їй з 01.01.2006 р. і дії з відмови у виплаті їй підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління встановити і виплачувати їй з 01.01.2006 р. і довічно / безстроково/ щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому законом.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції були встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що позивачка відноситься до категорії громадян «діти війни». На її звернення до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області про перерахунок підвищення до пенсії, їй було відмовлено.
Спір судом вирішено на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік», при ухваленні постанови суд керувався ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 КАС України.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов'язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Статтею 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У / далі Закон № 2195-1У від 18 листопада 2004 року/ передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, закони України від 18.11.2004 N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни",
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Посилання апеллянта - Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області про те, що непідвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України (254к/96-ВР) , а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Отже, посилання відповідача на відсутність надходжень з державного бюджету України як на підставу ненарахування позивачу зазначеного підвищення до пенсії є безпідставними.
Довід апеляційної скарги позивача про те, що висновок суду про неможливість зобов'язати УПФУ в подальшому сплачувати позивачу підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі є безпідставним, оскільки законом передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З вищезазначеного вбачається, що способи захисту цивільних прав та інтересів судом здійснюється на момент звернення особи до останнього.
Таким чином, постанова суду відповідає вимогам закону, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду в зазначеній у апеляційній скарзі частині.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При викладених обставинах апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області має бути відхилена, а постанова суду залишена без змін.
Відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ,та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, за апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції оплачуються вказані витрати / п.10/.
У зв'язку з наведеним, з Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області мають бути стягнути вказані витрати в сумі 37,00 гривень.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області відхилити.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 17 березня 2010 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання призначити та сплатити підвищення до пенсії, залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянці Луганської області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розладу справи в сумі 37,00 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді