3 червня 2021 року
м. Харків
Справа №638/8612/18
Провадження №22-ц/818/2124/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Тичкової О.Ю.
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Сидорчук М.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про витребування доказів при розгляді її апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалене 4 лютого 2020 року у складі судді Грищенко І.О.,
У червні 2018 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 надмірно сплачену грошову суму за договором купівлі-продажу частки квартири в сумі 209280 грн. та понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 2092,81 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 05.11.2014 сторони попередньо домовились про укладення договору купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала відповідачу. На підтвердження дійсних намірів позивач передала відповідачу 14000 доларів США, про що складено відповідну розписку. Цій обставині було надано оцінку в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015. Після переговорів щодо вартості 1/3 частини квартири сторони домовились укласти договір купівлі- продажу за новою ціною - 6000 доларів США. 05.12.2014 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу частки квартири. Вартість майна складала 150275 грн., що становило еквівалент 6000 доларів США. У зв'язку з тим, що договір укладено за суму 6000 доларів США, а попередньо відповідачу було передано грошові кошти в сумі 14000 доларів США, сума надмірно сплачених грошових коштів складає 8000 доларів США, які підлягають поверненню. Позивач направила відповідачу вимогу про повернення грошових коштів, однак остання, отримавши вимогу, добровільно повернути надмірно сплачені грошові кошти відмовляється.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 лютого 2020 року позов задаволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 надмірно сплачену грошову суму за договором купівлі-продажу частки квартири в сумі 200668,80 грн.
Рішення мотивоване тим, що 05.12.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки квартири АДРЕСА_1 . П'ятого грудня 2014 року ОСОБА_1 в рахунок оплати раніше обговореної суми грошових коштів вартості вказаної квартири передала ОСОБА_2 14000 доларів США, про що складено відповідну розписку, згідно якої вона на руки особисто отримала 14000 доларів США за належну їй частину квартири, що була предметом продажу. Зі змісту договору купівлі-продажу квартири вбачається, що продаж 3/12 частин вказаної квартири вчинено на суму 150275 грн. Посилаючись на пояснення позивача та її представника, суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 8000 доларів США є переплатою за умовами договору та за умовами домовленості сторін, а тому підлягають поверненню стороні, як надмірно сплачені. На дань ухвалення судового рішення 8000 доларів США еквівалентні 200668,80 грн. Суд вважав, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в процесі судового розгляду справи та підлягають частковому задоволенню в сумі 200668,80 грн, замість 209280 грн., що пов'язано з курсовою різницею.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, якою просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвалене у справі рішення є незаконним і необгрунтованим, винесеним за неповно і невірно встановлених обставин, які мають значення для справи. Так, насправді сума договору не змінювалась. Сторони домовились здійснити продаж за 20000 доларів США. При цьому, у день здійснення правочину у позивача, за її словами, не було всієї суми грошових коштів, тому ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 суму в розмірі 14000 доларів США, а на 6000 доларів США склала розписку та зобов'язалась віддати грошові кошти до 25.12.2014. Користуючись довірою відповідача, яка є її молодшою сестрою, позивач наполягла на зазначені ціни договору купівлі-продажу в розмірі 150275 грн. Оскільки позивач є ріелтором та фахівцем з купівлі-продажу нерухомості, вона легко обгрунтувала необхідність заниження ціни нерухомого майна за договором. Але на підтвердження повної суми вартості відчужуваної квартири, 20000 доларів США, і була укладена розписка. Складена розписка містить наступну інформацію: про отримання грошових коштів в розмірі 14000 доларів США; про те, що відповідач отримала ці кошти під певну мету - сплати заборгованості у банках та виключення з баз банків інформації про позивача; про зобов'язання позивача в подальшому передати відповідачу 6000 доларів США. Розписка не містить зобов'язання відповідача повернути грошові кошти. Отже, 14000 доларів США були передані позивачем для виконання саме її вимог - виключення з баз банків інформації про неї та погашення відповідачем кредитних зобов'язань за кредитними договорами, і не обмежуються розміром вартості проданої квартири. Кредити були оплачені, інформація стосовно позивача виключена з баз банків. Натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання за розпискою не виконала і 6000 доларів США відповідачу не передала, що було встановлено судом по справі № 638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, у якій указана розписка вже була предметом спору. За результатами розгляду указаної справи суд дійшов висновку, що розписка містить зобов'язання вчинити ОСОБА_2 певні дії, які вона своєчасно вчинила, та встановив ОСОБА_5 боржником перед ОСОБА_2 . На сьогоднішній день виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду по цивільній справі №638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу досі триває. ОСОБА_1 не виконала рішення суду. Отже, є два взаємовиключних рішення, за першим з яких гроші за борговою розпискою, укладеною в межах договору купівлі-продажу частини квартири, стягнуті на користь ОСОБА_2 (рішення оскаржувалось ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, але їй було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги) та інше рішення, де предметом спору є той же самий договір та та ж сама розписка між тими самими сторонами, але рішення ухалено вже на користь ОСОБА_1 . При ухваленні оскаржуваного рішення судом не було взято до уваги рішення по справі №638/4768/15-ц, яке вже набрало законної сили.
Також апелянт зазначає, що вона не мала інформації стосовно даного провадження, а тому була позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях та надати свої заперечення по справі. Заочне рішення було отримано нею лише 23.04.2020. 12.05.2020 ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка була залишена без задоволення. Викладене свідчить про порушення основних процесуальних прав відповідача, оскільки вона з об'єктивних незалежних від неї обставин не мала можливості приймати участь у судових засіданнях першої інстанції, подавати заперечення, свої докази, клопотання тощо.
Адвокатом Казаковою Т.В. також подана заява про застосування строків позовної давності до вимог позивача, посилаючись на те, що договір було укладено 05.12.2014, тобто строк позовної давності сплинув 05.12.2017, при цьому позовна заява подана 18.06.2018.
Адвокат Санжаревський Ігор Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_5 , подав відзив на апеляційну скаргу і просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив обгрунтований тим, що договір купівлі-продажу є належним, допустимим та достатнім доказом, який підтверджує факт укладення договору та його ціну. Розписка про отримання коштів не може бути допустимим доказом, який підтверджував би перехід права власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна та ціну продажу за цим договором. Відповідно до першого абзацу розписки, ОСОБА_2 отримала 14000 доларів США за частину квартири, що продається, чим підтвердила факт отримання від позивача даної суми за частину квартири, що стало предметом договору купівлі-продажу. В другому абзаці розписки позивач і відповідач уклали інші зобов'язання. Так, відповідач взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість перед банком, а позивач, після виконання зобов'язань відповідачем, зобов'язалась передати 6000 доларів США.
Крім того, факт передачі ОСОБА_2 від ОСОБА_1 14000 доларів США підтверджується встановленими обставинами у судовому рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 по справі №638/4768/15ц. Рішення, яке оскаржується, стосується предмету договору купівлі-продажу частини квартири щодо надмірно сплачених грошових коштів за даним договором. Покупець сплатив більше, ніж було визначено договором купівлі-продажу. У справі №638/4768/15-ц предметом спору було стягнення грошових коштів за розпискою. Судом розглядалися взаємні зобов'язання сторін: погашення кредиту однією стороною та сплати за погашені кредити другою стороною. Отже, указане та оскаржене рішення судів ухвалені за різними предметами спорів та не є взаємовиключними.
Представник позивача вказує, що нею наданий до суду нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2014, відповідно до якого відповідач передає у власність 3/12 частини квартири АДРЕСА_1 , позивач зобов'язався сплатити 150275 грн., що станом на 15.12.2014 складало 6000 доларів США. Факт передачі відповідачу грошових коштів за договором купівлі-продажу 3/12 частини квартири від 15.12.2014 в сумі 14000 доларів США підтверджується письмовою розпискою відповідача. Також факт передачі вказаних коштів підтверджується встановленими обставинами у судовому рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 по справі №638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за зобов'язанням за розпискою. У зв'язку з тим, що позивач за договором купівлі-продажу 3/12 частини квартири передав відповідачу 14000 доларів США замість 6000 доларів США, різниця зайво сплачених коштів в розмірі 8000 доларів США, повинна була повернути відповідач. Представник позивача вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи на ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Третього червня 2021 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , подала до Харківського апеляційного суду клопотання, у якому просила витребувати з Дзержинського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 638/4768/15-ц з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу для огляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши клопотання в межах доводів апеляційної скарги та доводів якими учасники справи обґрунтовували свої вимоги і заперечення, вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 року по справі № 638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу із процентами в сумі 196410,64 грн.
Судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за указаними розпискою і договором купівлі-продажу квартири від 05.12.2014 виконані в повному обсязі, в той час як ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_2 грошові кошти за вказаними розпискою і договором не виконані, тому стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову суму.
Оскільки ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на те, що указана розписка вже була предметом спору у цивільній справі № 638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , тому осбтавини встановлені.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що з метою повного та всебічного розгляду справи та враховуючи, що суд повинен сприяти встановленню фактичних обставин справи рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 року не повинні доводитися при розгляді дійсної справи, клопотання представника відповідача про витребування цивільної справи № 638/4768/15-ц для огляду у судовому засіданні в суді апеляційної інстнації підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 81, 260, 261, 367 ЦПК України суд, -
Клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.
Витребувати з Дзержинського районного суду м. Харкова(61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-Г) матеріали цивільної справи № 638/4768/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу для огляду в судовому засіданні.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук