07 червня 2021 року Справа № 280/1859/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.01.2020 до 22.04.2020;
- зобов'язати відповідача невідкладно нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.01.2020 до 22.04.2020 на сім'ю із трьох осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 25.06.2005 по 22.04.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 , місцем дислокації якої є м.Запоріжжя. Під час проходження військової служби позивач мешкав у найманому житлі разом із дружиною та дитиною, так як власного житла сім'я не мала, а службовим житлом військова частина їх не забезпечення. Позивачем вказано, що до 01.01.2020 він отримував грошову компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення відповідно до норм чинного законодавства України. Проте, з 01.01.2020 по 22.04.2020 (дата вибуття для продовження служби у іншу військову частині у м.Дніпро) грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення не була нарахована та виплачена, у зв'язку із чим ОСОБА_1 подав рапорт від 22.04.2020 про нарахування та виплати такої грошової компенсації, проте отримав лист із пропозицією вирішити це питання у житловій комісії військової частини. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 19.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№22341), в якому зазначає, що листом ТВО начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/150 від 24.01.2019 для врахування в роботі було доведено, що військовослужбовці, які отримували грошову компенсацію в попередні роки в населеному пункті за місцем проходження військової служби, повинні поновити документи, які підтверджують зміну в майнових правах військовослужбовця та членів його сім'ї, склад сім'ї, та надати довідку про перевірку житлових умов, яку готує житлова комісія військової частини відповідно до вимог п. 6. розділу IV Інструкції з метою визначення розміру виплати компенсації шляхом перевірки житлових умов. Відповідно вищезазначеного листа військова частина НОМЕР_2 розробила свій наказ для користування в роботі № 1482 від 02.12.2019 «Про визначення порядку подачі документів для виплати грошової компенсації військовослужбовців Збройних Сил України за піднайом житлових приміщень в військовій частині НОМЕР_2 » та відповідно п. 1 даного наказу військовослужбовці, які набули права на отримання грошової компенсації за піднайом житлових приміщень в попередні роки в населеному пункті за місцем проходження військової служби повинні щорічно поновлювати пакет Документів відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 року «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовців Збройних Сил України за піднайом житлових приміщень». Вказує, що позивач дійсно з 08.08.2019 (з моменту реєстрації довідки про перевірку житлових умов) і до кінця 2019 року отримував грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення, однак на початок 2020 року пакет документів передбачений пунктом 5 Порядку № 450 та рапорт з резолюцією командира військової частини НОМЕР_2 до житлової комісії не надав в зв'язку з чим вищезазначена виплата позивачу була припинена. Стосовно рапорта позивача щодо виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно пункту 4 розділу 9 Наказу Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями» поданого ним 22.04.2020, саме в день звільнення, то військовою частиною була надана відповідь № 1855 від 13.05.2020, що вищезазначений пункт наказу Міністерства оборони України жодним чином не стосується виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення, а стосується саме забезпеченням жилими приміщеннями. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та в подальшому вибув для проходження служби у військову частину НОМЕР_4 м. Дніпро згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 98 від 22.04.2020.
Під час проходження військової служби Позивач мешкав у найманому житлі за адресою: АДРЕСА_3 - згідно довідки про перевірку житлових умов з 08.08.2019.
22.04.2020 позивач подав Командиру військової частини НОМЕР_2 рапорт, в якому просив надати вказівку начальнику фінансово-економічної служби на нарахування та виплату йому грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 01.01.2020 по теперішній час.
Листом Військової частини НОМЕР_2 від 13.05.2020 №1855 повідомлено позивача, що пункт 4 розділу 9 наказу Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями» жодним чином не стосується виплати грошової компенсації за піднайом житлового приміщення.
Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
За приписами Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 оку № 1081 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.
У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови у зазначених казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.
Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та Державної спеціальної служби транспорту (тут і далі у редакції станом на час виникнення правовідносин, далі Порядок № 450) за піднайом (найом) ними жилих приміщень.
Згідно з пункту 2 Порядку № 450 грошова компенсація особам офіцерського складу та курсантам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) в розмірі, який не перевищує: у м. Києві - 2 мінімальні заробітні плати; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - 1,5 мінімальної заробітної плати; в інших населених пунктах - 1 мінімальної заробітної плати.
Порядок № 450 визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби: особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, Адміністрація Держспецзв'язку, її територіальний орган, Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділ урядового фельд'єгерського зв'язку, територіальний підрозділ, заклад, установа чи організація Держспецзв'язку (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло; курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження військової служби (навчання).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 450, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця: особам офіцерського складу - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини; курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 450 для отримання грошової компенсації військовослужбовець разом з рапортом подає такі документи:
1) копії паспорта військовослужбовця та повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
2) копії облікової картки фізичної особи - платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
3) інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
4) довідку про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово-експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
5) довідку квартирно-експлуатаційного органу про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку) (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку квартирно-експлуатаційного органу, в зоні відповідальності якого розташована військова частина (підрозділ), за новим місцем дислокації на підставі облікових списків станом на 1 липня 2014 року);
6) копію завіреної належним чином довідки про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку або Держспецтрансслужбою (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження);
7) копію свідоцтва про шлюб (за наявності);
8) копію свідоцтва про народження дитини (за наявності).
Положеннями пункту 6 Порядку № 450 передбачено вичерпний перелік випадків за яких грошова компенсація не виплачується, зокрема у разі: наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї за місцем проходження військової служби жилого приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площею, що відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством; не здачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Пункт 7 Порядку № 450 містить перелік випадків, за яким виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзвязку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття особи офіцерського складу, зазначеної у пункті 1 цього Порядку, у закордонне відрядження разом із сім'єю.
Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (далі Інструкція № 737) визначено, зокрема, організацію забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців ЗС України.
Приписами пункту 2.2 Інструкції № 737 визначено, що у разі якщо військова частина постійно дислокується в одному гарнізоні, а відокремлені підрозділи цієї військової частини розташовані в межах відповідальності іншого гарнізону, військовослужбовці цих відокремлених підрозділів зараховуються на квартирний облік житловою комісією однієї із військових частин у межах відповідальності гарнізону, де розміщений відокремлений підрозділ.
Військова частина, у якій військовослужбовці відокремлених підрозділів мають право перебувати на квартирному обліку, визначається наказом начальника гарнізону один раз на два роки за погодженням з квартирно-експлуатаційним відділом чи квартирно-експлуатаційними частинами (району) (далі - КЕВ (КЕЧ) району).
Також суд зазначає, що приписами статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Статтею12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено умови за якими військовослужбовець втрачає право на отримання житлового приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а саме: у разі вже отримання такого житлового приміщення та за умови використання ним права на безоплатну приватизацію такого житла.
З аналізу положень Порядку № 450 вбачається, що право на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житла виникає у військовослужбовця за наявності таких умов: 1) незабезпечення житловим приміщенням за місцем проходження служби; 2) не отримання за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; 3) перебування на квартирному обліку; 4) якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло; 5) за умови подання відповідно рапорту військовослужбовця із документами перелік яких визначений пунктом 5 Порядку № 450.
Судом встановлено, що відповідно до журналу обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 (донька) отримували грошову компенсацію за піднайом (найом) ними житлового приміщення, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_3 , в якому вони мешкали з 08.08.2019.
Згідно довідки про перевірку житлових умов, що додана до відзиву на позовну заяву, майор ОСОБА_1 проживає на житловій площі по найму та потребує поліпшення житлових умов.
Що стосується посилання відповідача про те, що позивач на початок 2020 року пакет документів передбачений пунктом 5 Порядку № 450 та рапорт з резолюцією командира військової частини НОМЕР_2 до житлової комісії не надав, у зв'язку з чим вищезазначена виплата Позивачу була припинена, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які накази або розпорядження про припинення нарахування та виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення. Відтак, відповідач мав нарахувати та виплачувати таку компенсацію й в подальшому до моменту вибуття для проходження служби у військову частину НОМЕР_4 м. Дніпро.
Згідно із вимогами частини першої статті 77 та частини першої статті 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.01.2020 до 22.04.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.01.2020 до 22.04.2020 на сім'ю із трьох осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.06.2021.
Суддя М.С. Лазаренко