про відмову у роз'ясненні судового рішення
09 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/958/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
14 квітня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просила суд: "1. Поновити строк на оскарження рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2015 у зв'язку із пропуском строку по поважній причині; 2. Прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити її у повному обсязі; 3. Визнати неправомірними дії заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки щодо безпідставної відмови у задоволенні звернення про відновлення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2014 по примусовому виконанні судового рішення про поновлення мене на роботі; 4. Скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2015 та зобов'язати відновити виконавче провадження у встановлений строк; 5. Понесені судові витрати стягнути з відповідача.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови було залишено без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 260/958/20 залишено без змін.
07 червня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 та її представника Штефанюк І.М. про роз'яснення судового рішення по даній справі, відповідно до якої останні просили: "Прийняти вказану заяву до розгляду та винести ухвалу про роз'яснення судового рішення у справі № 260/958/20, у частині щодо порядку його виконання.
Розглянувши заявлену позивачем та її представником заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 254 частиною 1 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Пунктом 19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 р. №7 передбачено, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови було залишено без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 КАС України - як наслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду.
У поданій заяві про роз'яснення заявник, просить роз'яснити вказану ухвалу в частині її виконання.
У відповідності до статті 1 частини 1 Закону України, "Про виконавче правадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тобто виконання рішення передбачає вчинення суб'єктом виконання певних активних дій, що спрямовані на саме на примусове виконання, зокрема, судового рішення.
Крім того, законодавцем ставляться вимоги до виконавчого документа. Зокрема у відповідності до статті 4 частини 1 пункту 5 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Тобто для того щоб судове рішення могло бути виконаним, у тому числі й примусово, резолютивна частина такого рішення повинна містити заходи примусового виконання.
Проаналізувавши ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови було залишено без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 КАС України - як наслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню.
З мотивувальної та резолютивної частини ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року видно, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу та його представнику в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 та її представнику Штефанюку Івану Матвійовичу у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 260/958/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко