про витребування доказів
08 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1579/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Петрус К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2021 року № Ф-264628-52.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.04.2021 року позивач отримала Вимогу про сплату боргу за № 264628-52, якою визначено до сплати 13549,20 грн. недоїмки із сплати ЄСВ. З даною податковою вимогою не погоджується та зазначає, що податковий орган вже не вперше здійснює нарахування їй щомісячних платежів ЄСВ не враховуючи те, що позивач особисто з 2019 року по грудень 2020 року має укладений договір про надання правової допомоги з Воловецькою районною радою та працює на підприємстві ПОГ "Мукачівське УВП № 1 УТОС". Крім того, в дану податкову вимогу включена сума 3953,90 грн., яка скасована рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/1121/20.
Ухвалою судді від 14.05.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.
27.05.2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Закарпатській області, згідно якого, вважає позовну заяву безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, зокрема, з огляду на те, що станом на 31.01.2021 року за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 13549,20 грн. ОСОБА_1 знаходиться на обліку у контролюючому органі як фізична особа, що займається незалежною професійною діяльністю, тобто, самозайнята особа. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України, Волошин Л.Я. є адвокатом (свідоцтво № 21/1300) та займається індивідуальною адвокатською діяльністю, тобто є платником єдиного внеску згідно з п.5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
В обгрунтування позиції стосовно того, що позивач не є суб'єктом нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки є найманим працівником - юрисконсультом на Підприємстві об'єднання громадян "Мукачівське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих" на підтвердження чого надано довідку № 01 від 06.01.2021 року, відповідач наголошує, що відповідно до вказаної довідки ОСОБА_1 працювала юрисконсультом по березень 2020 року та нарахований дохід складає 6330,60, що є менше ніж мінімальний страховий внесок. Що стосується договору від 02.01.2020 року про надання правової допомоги укладеного між адвокатом Волошин Л.Я. та Воловецькою районною радою, відповідач зазначає, що вказаний договір свідчить про здійснення діяльності адвокатом Волошин Л.Я., а відтак, остання повинна сплачувати єдиний внесок у розмірі визначеному законом.
Звертає увагу, що борг по єдиному внеску обліковується за позивачем як за особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, а не працівником, при цьому, доказів сплати ЄСВ роботодавцем до суду не надано.
В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, а також відзив на позовну заяву, вважає за необхідне витребувати докази з власної ініціативи, з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за спірний період, за який прийнято вимогу, він вважається застрахованою особою, оскільки єдиний внесок за нього сплачував роботодавець.
Інформація про суми заробітної плати, сплаченого єдиного соціального внеску тa інші дані, нaкопичуються та зберігаються в pеєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Згідно зі статтями 121 тa 20 Закону № 2464 "Про збір та облік єдинoго внеску на загальнообов'язкове дeржавне соціальне страхування", функції з фoрмування та ведення реєстру застрахованих oсіб Державного реєстру та здійснення зaходів щодо надання з нього iнформації для обчислення страхового стажу пoкладено на Пенсійний фонд України.
Пунктом 2 розділу 2 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі- Постанова №10-1) визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 2 розділу 4 Постанови №10-1, до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема: відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні індивідуальні відомості з Пенсійного фонду України щодо позивача (форма ОК-5 і ОК-7) за спірний період, що унеможливлює встановити чи сплачував позивач самостійно чи через роботодавця єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2020 рік. Відтак, слід витребувати дані докази.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 80 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Крім того, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Керуючись ст. ст. 14, 80, 223, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-7, форма ОК-5) протягом 2020 року.
2. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30) у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Оголосити перерву у розгляді адміністративної справи до 08 липня 2021 року.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті