Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 червня 2021 р. Справа№200/5588/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн, -
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2021 та постанови від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник Пенсійного органу зазначає, що впродовж 2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не надходило жодних документів за виконавчим провадженням № 59737935, ані вимог, ані запитів, ані будь-яких інших документів, які б дали змогу державному виконавцю пересвідчитися про факт виконання або невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області судового рішення. Разом з тим, 13 квітня 2021 року позивач отримав постанову про накладення штрафу від 07 квітня 2021 року за невиконання рішення суду, а згодом і постанову від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн за повторне невиконання рішення суду.
На переконання позивача, державним виконавцем не було здійснено жодних дій для того, щоб пересвідчитися у можливості виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення суду та визначитися з поважністю причин невиконання, а накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штраф, чим грубо порушено його права у виконавчому провадженні.
Позивач звертає увагу, що управлінням спрямовано запити до Пенсійного фонду України про необхідність виділення коштів на виконання означеного рішення суду. Представник позивача зазначає, що виділення коштів із Державного бюджету України на фінансування даного судового рішення не залежить від волі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.
З огляду на наведене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Ухвалою від 11.05.2021 Донецький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2021 та постанови від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 540, 00 грн.
На виконання ухвали суду позивачем надано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн, а також заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн.
Ухвалою від 31.05.2021 суд прийняв до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн та відкрив провадження по справі № 200/5588/21. Призначив судове засідання на 09.06.2021 о 16 год. 00 хв. Витребував у відповідача копію матеріалів виконавчого провадження № 59737935.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини, що унеможливили його подання, суд не повідомив.
З огляду на викладене та відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від сторін не надходило.
Тому на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що вимоги ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі в частині витребування доказів відповідач не виконав, матеріали виконавчого провадження № 59737935 не надав, про причини, що унеможливили подання цих документів, суд не повідомив.
Крім того, керуючись принципом офіційного з'ясування обставин у справі, закріпленим в п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 9 КАС України, для всебічного і повного встановлення обставин суд використав інформацію про виконавче провадження № 64055215, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
26 лютого 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 200/14764/18-а, яким позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року та за грудень 2018 року. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року та за грудень 2018 року на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», за наступними реквізитами: № лицевого рахунку: НОМЕР_1 МФО:335106 Код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 . Звернув до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року та за грудень 2018 року - у межах суми стягнення за один місяць. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити компенсацію за втрачену частину доходу, у вигляді довічної пенсії за вислугу років, у період з 01 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року та за грудень 2018 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», за наступними реквізитами: № лицевого рахунку: НОМЕР_1 МФО:335106 Код за ЄДРПОУ: 2592016092. В іншій частині позовних вимог - відмовив (а.с. 37-41).
Вказане рішення суду набрало законної сили, відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду 10.05.2021 (а.с.42).
Задля забезпечення виконання рішення, Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
07.08.2019 старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59737935 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 (а.с. 6).
Позивачем на адресу старшого державного виконавця Сірика С.В. 27.08.2019 було направлено заяву про виконання рішення суду, в якій зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в межах своєї компетенції здійснено нарахування пенсії за період з 01.05.2018 по 31.08.2018 та за грудень 2018 року. Виплату заборгованості за період з 01.06.2018 по 31.08.2018 та за грудень 2018 року, буде здійснено відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
На підставі викладеного, позивач просив закінчити виконавче провадження від 07.08.2019 № 59737935 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення (а.с.7-9).
09 січня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було направлено запит № 362/03-1/27 до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів на виконання рішення суду № 200/14764/18-а від 26.02.2019 (а.с.10).
За невиконання рішення суду у справі № 200/14764/18-а старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сіриком С.В. було винесено постанову від 07.04.2021, якою накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5 100, 00 грн (а.с.11-12).
16 квітня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було направлено повторний запит № 0500-0302-5/8910 до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів на виконання рішення суду № 200/14764/18-а від 26.02.2019 (а.с.13).
Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4868/21 від 18.05.2021 суд задовольнив позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасування постанови про накладення штрафу. Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) від 07.04.2021 року ВП № 59737935 в розмірі 5 100, 00 грн (а.с.27-30).
За повторне невиконання рішення суду у справі № 200/14764/18-а старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сіриком С.В. було винесено постанову від 22.04.2021, якою накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 10 200, 00 грн (а.с.14-15).
22.04.2021 постановою старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сірика С.В. на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено (а.с.16-17).
Не погоджуючись із накладенням на позивача штрафу у подвійному розмірі, останній звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців, що передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 1404.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404 на виконавця покладений обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, крім іншого, має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регламентований ст. 63 Закону № 1404.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії встановлена ст. 75 Закону № 1404.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону № 1404 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404. Таким чином, на час прийняття виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними можуть визнаватися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Отже, самого лише факту повного або часткового невиконання виконавчого документа (в даному випадку - рішення суду) недостатньо для притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу.
Виконавець повноважний застосувати до божника штраф на підставі ст. 75 Закону № 1404 лише за умови, що відсутні поважні причини, які унеможливили або ускладнили виконання.
Суд зауважує, що джерелом фінансування виплати пенсій та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, є кошти Державного бюджету України.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу України).
Крім іншого, до основних принципів побудови бюджетної системи України належать принцип збалансованості, який передбачає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України), а також принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань (п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), нецільове використання бюджетних коштів (п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), здійснення видатків, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету (п. 28 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України (п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України).
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14, від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Частина 5 ст. 242 КАС України покладає на суд обов'язок при виборів і застосування норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що дійсно рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії наразі є невиконаним боржником.
Проте, причиною невиконання рішення суду в цій частині є відсутність у позивача бюджетного фінансування на виконання судових рішень та здійснення виплат пенсії за минулі періоди.
Позивачем доведено, що ним було вчинено всіх дій, що від нього залежали, задля забезпечення виконання рішення, а саме направлені до головного розпорядника коштів (Пенсійного фонду України) запити для забезпечення додаткового фінансування.
Застосувавши до спірних правовідносин ст. 75 Закону № 1404 з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення суду в частині, яка стосується виплати заборгованості, не може вважатись таким, що допущено без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши постанову відповідача про накладення штрафу від 22.04.2021 як рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вона не відповідає критеріям, визначеним п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що постанова відповідача про накладення штрафу постановлена за відсутності підстав, визначених ч. 1 ст. 75 Закону № 1404.
Рішення суб'єкта владних повноважень не є обґрунтованим, тобто прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, оскільки виконавець не надав оцінку причинам невиконання рішення суду, зокрема, на предмет їх поважності чи неповажності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.04.2021, а тому вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з такого.
Позивачем на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 було сплачено судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 634 від 25.05.2021 (а.с.23).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Україна, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) до Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34974684, Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Поштова, будинок 44) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2021 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сірика Станіслава Володимировича «Про накладення штрафу» від 22 квітня 2021 року у розмірі 10 200, 00 (десять тисяч двісті) гривень по виконавчому провадженню № 59737935.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.06.2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка його подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб