Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 червня 2021 р. Справа №200/6838/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
03 червня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з банків, на які поширюються норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, суд зазначає, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18. Строк оскарження таких вимог становить десятиденний термін.
При цьому, у постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 зазначив, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права) полягає у наступному: у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб'єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб'єкта приватного права).
У своєму позові, поряд з іншим, позивач зазначає, що до 04 квітня 2020 року знаходився у містах попереднього ув'язнення.
В той же час, всупереч зазначеному, у своєму клопотанні про поновлення йому пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач, як на підставу поважності причини пропуску строку звернення до суду, посилається на своє знаходження на самоізоляції та лікуванні у зв'язку з підозрою на захворювання коронавірусом у період з 02.02.2020 року.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи долучено довідку про звільнення, що видана Державною установою «Бахмутська УВП (№ 6)» 04 травня 2020 року про те, що позивач у період з 04 травня 2016 року по 04 травня 2020 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби України.
У зв'язку із чим доводи про перебування позивача на самоізоляції у період з 02.02.2021 року суд не приймає.
Крім того позивачем у своєму клопотанні некоректно зазначено дату кінцевого терміну його перебування на вказаній ним вище самоізоляції, а саме «по 16.05.01.2020 року».
У зв'язку із чим суд позбавлений можливості встановити реальний термін перебування позивача на самоізоляції у зв'язку із його хворобою на корона вірус з метою вирішення питання щодо поважності причин пропуску ним строку звернення до суду із цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Означене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у заявку із чим даний позов слід залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення його недоліків.
За приписами частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - залишити без руху та надати позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду нової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказами поважності причин його пропуску.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.
Роз'яснити в цій ухвалі, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров