Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 червня 2021 р. Справа№200/3748/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.03.2021 року № Ф-13942-13 на суму 38468,87 грн.,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.03.2021 року № Ф-13942-13 на суму 38468,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 березня 2021 року Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ф-13942-134. Зазначеною вимогою позивача зобов'язане сплатити суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, станом на 31.01.2021 року, в розмірі 38468,87 грн.
Позивач вважає, що вказана вимога прийнята з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач є фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат), з ознакою «особа з інвалідністю». Просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-13942-13 від 11 березня 2021 року на суму 38468,87 грн.
09 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
26 квітня 2021 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021 року, внесені зміни до Закону № 2464. Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону України № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 Закону України № 2464 звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Волноваській ДПІ з 05.01.1994 року, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат), з ознакою «особа з інвалідністю» безстроково з 19.01.2012 року.
Відповідно до Довідки МСЕК Серія ДОН-07 № 029143, позивачу з 30.10.2009 року встановлена друга група інвалідності безстроково.
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.
11 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 38468,87 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI ).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В силу вимог п. 4, п. 5 ч. 1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Таким чином, особи які здійснюють незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску та повинні сплачувати його навіть і у разі не отримання прибутку від діяльності у сумі не меншій ніж розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 та пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017 року) єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Отже позивач як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, і який відноситься до платника єдиного внеску, визначеного пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування незалежно від отриманого доходу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону).
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина 4 статті 25 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 5 Закону № 2464-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.
Разом з тим, суд звертає увагу, що зміни до ч. 4 ст. 4 щодо розповсюдження звільнення від сплати єдиного внеску на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та які є пенсіонерами чи особами з інвалідністю, внесені п. 1 Розділу І Закону України № 592-IX від 13.05.2020 року.
Відповідно до п. 1 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України № 592-IX від 13.05.2020 року цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Отже, тільки з 01.01.2021 року діє частина четверта стаття 4 Закону № 2464-VI із змінами внесеними Законом № 592-IX, якою передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. До 01.01.2021 Закон № 2464-VI не передбачав звільнення від сплати єдиного внеску осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4, до яких відноситься позивач, відтак, підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску були відсутні.
Таким чином, зміни щодо звільнення осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, від сплати єдиного внеску якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, не можуть бути застосовані до позивача, оскільки єдиний внесок у спірній вимозі нарахований йому за І квартал 2020 року по строку 21.04.2020 року у сумі 2078,12 грн. (нарахування за січень, лютий 2020 року); за ІІ квартал 2020 року по строку 20.07.2020 року у сумі 1039,06 грн. (нарахування за червень 2020 року); за ІІІ квартал 2020 року по строку 19.10.2020 року у сумі 3178,12 грн. (нарахування за липень, серпень, вересень 2020 року); за IV квартал 2020 року по строку 19.01.2021 року у сумі 3300,00 грн. (нарахування за жовтень, листопад, грудень 2020 року).
Таким чином, аргументи позивача щодо звільнення його від сплати єдиного внеску як особи яка має інвалідність не знайшли свого підтвердження, а отже суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.03.2021 року № Ф-13942-13 на суму 38468,87 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.03.2021 року № Ф-13942-13 на суму 38468,87 грн. - відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко