Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 червня 2021 р. Справа№200/4916/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, буд.27г) про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення», скасування рішення від 09.12.2020 №519, зобов'язання повторно розглянути заяву від 09.12.2020 про призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення». В обґрунтування зазначено, що позивач безперервно пропрацював більше 25 років на посадах передбачених за Списком №1, що підтверджено записами у трудовій книжці та вважає наявним право на призначення пенсії.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. надана квитанція від 28.01.2021.
30 квітня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що 09.12.2020 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону №1058, рішенням від 24.12.2020 №519 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Під час прийняття рішення враховано, що позивач у період з 23.07.1992 по 12.11.2007 працював на посаді оператора поста керування, зайнятого на гарячих роботах, яка відповідно до постанови КМУ від 16.01.2003 №36 (код 3.3а) надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списиком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 у разі досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. З 13.11.2007 по 02.12.2020 позивач працює на посаді нагрівальника металу у прокатному виробництві. Вказаний період враховано до робіт, передбачених Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994. При безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня в металургії, зокрема на посаді, нагрівальника металу у прокатному виробництві, позив має право на пенсію незалежно від віку при умові роботи на цій посаді не менше 25 років. Загальний стаж роботи станом на 09.12.2020 становить 28 років 08 місяців 14 днів, з яких стаж роботи за Списком №1 - 12 років 11 міс. 19 днів, стаж роботи відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 - 12 років 11 місяців 19 днів. Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону №1058 стаж роботи за Списком №1 - 28 років 03 місяці 10 днів (більш пільговий стаж роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 зараховується до стажу роботи за Списком №1). Стаж роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 виступає більш пільговим по відношенню до Списку №1, оскільки надає право на призначення пенсії незалежно від віку. Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з 03.10.2017 року - ч. 3 ст. 114 Закону №1058) працівники зайняті на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього в т.ч. кожного повного року роботи, передбаченого у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців. Враховуючи наявний стаж роботи позивача за Списком №1 до стажу роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 додатково можуть бути враховані 135 місяців (15*9), або повних 11 років. За таких обставин стаж роботи позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 з урахуванням Роз'яснення №8 становив 23 роки 11 місяців 19 днів. За наявності даних про сплату внесків за листопад 2020 року - 24 роки 19 днів, замість необхідних 25 років. Право на пенсію відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 позивач отримає після досягнення 50 років, право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 (ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») після відпрацювання, з урахуванням Роз'яснення №8 від 20.01.1992 року - 25 років. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви додані довідки ПрАТ "ММК імені Ілліча", а саме: 1) довідка від 03.12.2020 №1099, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на підприємстві і за період з 23.07.1992 по 12.11.2007 виконував роботу у прокатному виробництві за професією, посадою: «оператор поста керування стана гарячої прокатки», що передбачена Списком 1 розділом 3 підрозділом 3 п. а код КП (позиція) 3.3а підстава: Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2016 року. Накази про атестацію робочих місць: № 137 від 10.05.1994р.; № 127 від 07.05.1999 р.; № 192 від 30.06.2000 р.; № 224 від 07.05.2004 р.; 2) довідка від 03.12.2020 №110, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на підприємстві і за період з 13.11.2007 по 31.10.2015 (весь період), з 01.11.2015 р. по 02.12.2020 виконував роботи в металургійному виробництві чорних металів за професією, посадою: «нагрівальник металу у прокатному виробництві». Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , яка містить записи: №1 - 23.07.1992 - про прийняття в листопрокатний цех оператором поста керування на гарячих ділянках робіт 4 розряду в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (перейменовано в ПрАТ «ММК імені Ілліча»), №2 - 02.06.1995 - про переведення оператором поста керування на гарячих ділянках робіт 5 розряду, №3 - 13.11.2007 - про переведення нагрівальником металу. Відомості про звільнення відсутні.
24 грудня 2020 року за результатом розгляду заяви від 09.12.2020 (вх.№11371) Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення №519 (вих. №0580-05-8/26840) про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що загальний страховий стаж складає 28 років 8 місяців 14 днів, пільговий відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 12 років 11 місяців 19 днів, пільговий стаж роботи по списку №1 - 15 років 3 місяці 21 день. Зазначено, що позивач набуде право на пенсію після досягнення 50 років.
З розрахунку стажу вбачається, що управлінням зараховано період з 13.11.2007 - 31.10.2020 (12 років 11 міс. 19 днів) за Списком, затвердженим Постановою №202 та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; а період 23.07.1992 - 12.11.2007 (15 років 3 міс. 21 день) зараховано за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії позивач звернуся до суду з даним позовом. Спірною є відмова у зарахуванні періодів роботи до стажу що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих в металургії також передбачені в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно частини 1 вказаної статті працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
З аналізу наведених норм, вбачається для призначення пенсії незалежно від віку необхідною умовою є зайнятість не менше 25 років повний робочий день на роботах, список яких затверджено Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Постанова №202).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Під час розгляду справи судом встановлено, що трудова книжка містить записи про роботу у період 23.07.1992 - 12.11.2007 оператором поста керування на гарячих ділянках робіт. Довідка ПрАТ «ММК імені Ілліча» від 03.12.2020 №1099 містить відомості про те, що позивач виконував у прокатному виробництві роботу за посадою «оператор поста керування стана гарячої прокатки», що передбачена Списком №1.
Розділ V Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)» не містить професію - «оператор поста керування стана гарячої прокатки», а містить професію «оператор поста керування стана гарячої прокатки труб».
Суд зауважує, що в «Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року розмежовані такі професії, як «оператор поста керування стана гарячої прокатки» (код 15890) та «оператор поста керування стана гарячої прокатки труб» (код 15888).
З рішення про відмову у призначенні пенсії вбачається, що стаж роботи позивача за списком робіт і професій, що затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, становить 12 років 11 місяців 19 днів, що не відповідає умовам для призначення пенсії за вказаною нормою, а саме є меншим ніж 25 років.
Відповідно до частини 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 ст. 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-Х1І "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону №1788-XII.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний час Постанова Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, працівникам зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців
Таким чином, стаж роботи за Списком №1 підлягає зарахуванню як кожний повний рік за 9 місяців. З розрахунку вбачається, що а момент звернення позивача із заявою від 09.12.2020 до пільгового стажу за Списком №1 враховано повних 15 років, до пільгового стажу за Постановою №202 - 12 років 11 місяців 19 днів.
Щодо періодів роботи, відмова у зарахуванні яких обумовлена відсутньою сплатою єдиного внеску роботодавцем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу - заявника (форма Ок-5) наявні відомості про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за листопад, грудень 2020 року.
Отже, відмова у зарахуванні періодів роботи з підстав несплати єдиного внеску є протиправною, а тому періоди роботи позивача з листопада 2020 року (в межах спірного періоду) підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, суд зазначає, що станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, з урахуванням наданих до управління трудової книжки та довідок, що підтверджують пільговий характер роботи, пільговий стаж (з урахуванням проведеного взаємозаліку) є меншим ніж 25 років, що є підставою для відмови у скасуванні спірного рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Щодо посилання управління на протиправне повторне звернення позивача до суду з вимогами, що були предметом розгляду в адміністративній справі №200/45/19 суд зазначає, що предмети і підстави позовів у справах №200/45/19 та №200/4916/21 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є різними. Під час розгляду справи №200/45/19 судом, зокрема, надана оцінка рішенню управління від 25.09.2018 № 43, що прийнято за результатом розгляду заяви позивача від 25.06.2018, в той час як предметом розгляду справи №200/4916/21 є рішення від 24.12.2020 №519, що прийнято за результатом розгляду заяви від 09.12.2020.
З огляду на викладене вище, суд відхиляє посилання відповідача на зловживання процесуальними правами адвокатом Лозинською О.О., а саме подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, подання завідомо безпідставного позову, та зазначає про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 144 КАС України.
Враховуючи повну відмову у задоволені позовних вимог, відповідно до вимог ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош