Справа № 529/387/21
Провадження № 2-з/529/10/21
09 червня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кириченко О.С.,
за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини -
20 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 21 травня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з призначенням у ній підготовчого засідання на 17.06.2021.
08 червня 2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що причинами звернення до суду із вказаною заявою стали фактичні зміни у житті відповідача ОСОБА_2 , яка після останнього повернення з Республіки Чехія знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, внаслідок чого було значно обмежено спілкування позивача з сином. Це, у свою чергу, викликає ґрунтовні хвилювання щодо кола осіб, які матимуть вплив (як фізичний, так і психо-емоційний) на малолітнього ОСОБА_3 , будуть брати участь у його вихованні. Позивач вказує, що з огляду на наявність судового спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та проживання особи, з якою відповідач ОСОБА_2 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, за межами Полтавської області, відповідач може виїхати разом з його малолітнім сином до місця фактичного проживання вказаної особи, внаслідок чого він втратить можливість спілкуватися з сином та піклуватися про його моральний та фізичний розвиток. Крім того, він, позивач, не матиме можливості контролювати з ким взагалі спілкується та виховується його дитина. Проживання дитини на період розгляду справи до набрання чинності рішенням суду у справі разом з ним, позивачем, відповідатиме інтересам дитини, так як він має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не в змозі. Позивач вказує, що він не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача з сином, за наявності у неї такого бажання, і готовий сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері. Посилаючись на вказані обставини та існування реальної загрози істотного утрудення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відсутність обмеження прав ОСОБА_2 , з метою забезпечення інтересів малолітньої дитини, позивач ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом тимчасового визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з ним, батьком, за адресою: АДРЕСА_1 , на період розгляду справи за його позовом, до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із заяви про забезпечення позову та матеріалів справи за вказаним позовом вбачається, що малолітній син сторін у справі - ОСОБА_4 з 20 березня 2021 року і на теперішній час проживає разом з батьком - позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявником, в порушення вимог статтей 12, 81 ЦПК україни, не надано суду жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_2 примусово забрала чи має намір забрати до себе проживати малолітнього сина чи іншим чином перешкоджає спілкуванню позивача з сином, адже як вбачається із доводів самого позивача, син постійно проживає саме з ним і відповідач у зв'язку із перебуванням на заробітках за кордоном не здійснює належного догляду та виховання стосовно сина.
Посилання ОСОБА_1 про можливість виїзду відповідача з їх неповнолітнім сином за межі ОСОБА_5 , не підтвержено належними та допустимими доказами, тому є припущенням заявника, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Також, відповідно до вимоги ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначений у заяві вид забезпечення позову шляхом тимчасового визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог у даній справі, а отже забезпечення позову в такий спосіб прямо заборонено законом.
Дослідивши вищевказані обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, п. 4 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Копію ухвали суду для відому направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий О.С. Кириченко