Справа № 523/17527/20
Провадження №2/523/2170/21
"03" червня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Вовкович І.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона є членом сім'ї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка була наймачем квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за зазначеною адресою, але в вищевказаній квартирі не проживає з 2002р., перешкод у користуванні житловим приміщенням ніхто не чинив, особисті речі в житловому приміщенні відсутні. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
У судове засідання не з'явився позивач ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи провести у його відсутність.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що позов є не обґрунтованим, є не доказаним тому позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 (а.с.15). Батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно розпорядження № 106 від 14.12.2001 року ОСОБА_4 та членам його сім'ї, була надана 2х кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).
Після смерті основного наймача квартири ОСОБА_4 в 2005р., особистий рахунок на квартиру був відкритий на мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується розпорядженням № 554 від 08.06.2005р. (а.с.7).
Судом встановлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 5703 (а.с.9)
Судом встановлено про те, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про склад сімї (а.с.5).
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 за місцем реєстрації підтверджується актом про не проживання особи від 12.11.2020р. підписаний сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.16).
Однак, суд не приймає до уваги вищевказаний акт, оскільки даний акт є неналежним доказом, який складений в порушення чинного законодавства, а саме не завірений керівником ОСББ.
Також, судом встановлено про те, що позивач ОСОБА_1 не є власником та не є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового будівництва.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.
Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до правил ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, про те, що позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів в обґрунтування позовних вимог.
Також, суд вважає, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування - залишити без задоволення.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Рішення складене та підписане суддею 08.06.2021р.
Суддя Аліна С.С.