Справа № 523/10470/20
Провадження №2-о/523/118/21
"31" травня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Аліна С.С.,
при секретарі Вовкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП «Міське агентство з приватизації житла» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП «Міське агентство з приватизації житла» в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) Свідоцтва про право власності на житло - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62.4 кв.м, яке видано 24 січня 1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 12-3457 на підставі розпорядження № 32557 від 24.01.1994 р. зареєстрованого в ОМБТІ. записаного в реєстрову книгу № 26 пр під р. № 232 сгр. 75 14.02.1994 р.
Заявниця обґрунтовує заяву тим, що 19.03.1993 р. її чоловіку - ОСОБА_3 був виданий ордер № 23 серії ЖР на право зайняття жилого приміщення в квартирі ізольованій по АДРЕСА_1 з сім'єю із трьох осіб.
Запис в ордері здійснений російською мовою - ОСОБА_4 , жена ОСОБА_1 , мать ОСОБА_5 (згідно мові оригіналу).
Як зазначає заявниця вона разом з чоловіком ОСОБА_3 та його матір'ю ОСОБА_6 вселились в зазначену квартиру.
З 09.06.1993 р. заявниця ОСОБА_1 зареєструвалася та стала проживати в даній квартирі по теперішній час.
24 січня 1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів сторонам було видано Свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62.4 кв.м. зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 12-3457 на підставі розпорядження № 32557 від 24.01.1994 р.
В зазначеному свідоцтві прізвище заявниці помилково записане як « ОСОБА_7 » замість правильного « ОСОБА_8 », як це зазначено в паспорті громадянина України. Російською мовою її ПІБ в паспорті зазначено ОСОБА_1 .
В Реєстраційному посвідченні № 3282 від 14 лютого 1994 р. Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації російською мовою записано: Одесское межгородское бюро технической инвентаризации свидетельствует, что расположенная в АДРЕСА_1 зарегистрированная за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 на праве личной собственности на основании свидетельства о праве собственности на жилье, выданное УЖКХ Одесского горисполкома за № 12-3457 от 24.01.94 г. и записано в реестровую книгу № 26 пр под реестром № 232 стр. 75 14 февраля 1994 г.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати чоловіка заявниці - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (чоловік заявниці).
08.02.2002 р. заявниці ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири під АДРЕСА_2 житловою площею 36.9 кв.м. загальною площею 62.4 кв.м. корисною площею 58.8 кв.м. В свідоцтві записано, що зазначена частина квартири в 1/2 належить померлому, а в 1/2 належить ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 спадмоємцем якої був її син ОСОБА_3 , прийнявший спадщину, але не оформивший своїх спадкових прав. Право власності на підставі зазначеного свідоцтва на 1/2 частину квартири зареєстровано за мною в ОМБТІ 12.03.2002 р. за № 429пр стор.69 р232.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10 .
Рішенням від 03.07.2006 р. Суворовського районного суду м.Одеси по справі № 2- 3959 за заявницею ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 . Зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОП» 22.12.2006 р. № 232 в книзі : 631пр-52.
Заявниця ОСОБА_1 вирішила розпорядитися квартирою АДРЕСА_2 , однак, нотаріусом було відмовлено в оформленні документів з посиланням на те, що в свідоцтві про право власності і паспорті громадянина України прізвище заявниці українською мовою записано по різному « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », тому запропоновано звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Також, заявниця вказує про те, що звернулася до КП «Міське агентство з приватизації житла» з проханням виправити помилку, однак їй було відмовили і роз'яснено, що всі питання, що стосуються приватизації вирішуються у судовому порядку.
Внаслідок помилки у заявниці виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім'я.
Невідповідність написаного в свідоцтві про право власності на житло від 24.01.1994р. прізвища заявниці, перешкоджають їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.
В судове засідання заінтересована особа не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що заява є обґрунтованою, є доказаною, тому підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено про те, що 19.03.1993 р. ОСОБА_3 був виданий ордер № 23 серії ЖР, який було видано Виконавчим комітетом Жовтневої ради народних депутатів, на право зайняття жилого приміщення в квартирі ізольованій по АДРЕСА_1 з сім'єю із трьох осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.10).
Судом встановлено про те, що запис в ордері здійснений російською мовою, а саме: ОСОБА_4 , жена ОСОБА_1 , мать ОСОБА_5 (згідно мові оригіналу).
24 січня 1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів було видано ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62.4 кв.м. зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 12-3457 на підставі розпорядження № 32557 від 24.01.1994 р. (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається про те, що згідно реєстраційного посвідчення № НОМЕР_2 від 14 лютого 1994 р. Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації російською мовою записано: Одесское межгородское бюро технической инвентаризации свидетельствует, что расположенная в АДРЕСА_1 зарегистрированная за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 на праве личной собственности на основании свидетельства о праве собственности на жилье, выданное УЖКХ Одесского горисполкома за № 12-3457 от 24.01.94 г. и записано в реестровую книгу № 26 пр под реестром № 232 стр. 75 14 февраля 1994 г. (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Заводівською сільською радою Березівського району Одеської області, актовий запис № 23 (а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської райради народних депутатів м. Одеси, актовий запис № 1824 (а.с.18).
Судом встановлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської рай адміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 1118 (а.с.17).
З матеріалів справи вбачається про те, що 08.02.2002 р. заявниці ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири під АДРЕСА_2 житловою площею 36.9 кв.м. загальною площею 62.4 кв.м. корисною площею 58.8 кв.м. (а.с.19).
Крім того, судом встановлено про те, що рішенням від 03.07.2006 р. Суворовського районного суду м.Одеси по справі № 2- 3959 за заявницею ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 . Зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОП» 22.12.2006 р. № 232 в книзі : 631пр-52. (а.с.20).
Судом встановлено про те, що заявниця ОСОБА_1 вирішила розпорядитися квартирою АДРЕСА_2 , однак, нотаріусом було відмовлено в оформленні документів з посиланням на те, що в свідоцтві про право власності і паспорті громадянина України прізвище заявниці українською мовою записано по різному « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », тому запропоновано звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Також, заявниця звернулася до КП «Міське агентство з приватизації житла» з заявою про виправлення помилки, однак листом КП «Міське агентство з приватизації житла» їй було відмовили і роз'яснено, що всі питання, що стосуються приватизації вирішуються у судовому порядку (а.с.16).
Невідповідність написаного в свідоцтві про право власності на житло від 24.01.1994р. прізвища заявниці, перешкоджають їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315).
Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до розяснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику усправах провстановлення фактів, що мають юридичне значення» судам розяснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази видно, що ОСОБА_2 на ім'я якої видано Свідоцтво про право власності на житло - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62.4 кв.м, яке видано 24 січня 1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 12-3457 на підставі розпорядження № 32557 від 24.01.1994 р. зареєстрованого в ОМБТІ, записаного в реєстрову книгу № 26 пр під р. № 232 стр. 75 14.02.1994 р., та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.
Таким чином, заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-81,133,141,265, 293, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП «Міське агентство з приватизації житла» про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документу, а саме: Свідоцтва про право власності на житло - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62.4 кв.м, яке видано 24 січня 1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 12-3457 на підставі розпорядження № 32557 від 24.01.1994 р. зареєстрованого в ОМБТІ. записаного в реєстрову книгу № 26 пр під р. № 232 стр. 75 14.02.1994 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з днявиготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.06.2021 року
Суддя: Аліна С.С.