01 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2021 року щодо обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нефтекумськ Ставропольського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: востаннє 09.07.2020 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_6
захисник: ОСОБА_7
Провадження: № 11-кп/812/479/21 Суддя першої інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 185 ч.2 КК УкраїниДоповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити оскаржуваний вирок, призначивши йому більш м'яке покарання, замінив позбавлення волі на громадські роботи.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2020 р. та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що призначене йому покарання є несправедливим, занадто суворим та просить призначити покарання у виді громадських робіт.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_5 у жовтні місяці 2020 року (більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), в невстановленому місці, виявив два кущі рослин роду конопель, які містять в собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. В цей час в ОСОБА_5 виник умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_5 зірвав вказані кущі та відніс їх до свого домоволодіння, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , від вказаних кущів відділив листя та суцвіття та за допомогою сита здрібнював листя конопель, тобто незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вага якого у перерахунку на висушену речовину становить не менше 478,640 г. Після чого, вже виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою не менше 478,640 г. ОСОБА_5 незаконно зберігав в паперових згортках, без мети збуту, за місцем свого проживання, а саме в буд. АДРЕСА_1 , до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку в приміщенні вказаного будинку в період часу з 13:32 до 15:00 год. 16.11.2020.
Крім того, ОСОБА_5 , у період з жовтня місяця 2020 року по 16.11.2020 (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено), знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , власноручно створив пристрій для вживання наркотичного засобу - канабісу, який складається з двох фрагментів полімерних пляшок та металевого ковпачка. Внаслідок систематичного вживання з жовтня місяця 2020 року ОСОБА_5 наркотичного засобу - канабісу, на стінках двох фрагментів полімерних пляшок та металевому ковпачку, утворився особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, загальною масою у перерахунку на висушену речовину - 0,7257 г. Після цього, у ОСОБА_5 , виник умисел на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, реалізовуючи який, ОСОБА_5 почав зберігати його за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 16.11.2020 р.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Фактичні обставини злочинів, які викладені у вироку, кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.2 ст. 309 КК України, судом встановлені правильно на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і апелянтом не оспорюються.
Враховуючи визначені ст. 404 ч.1 КПК України межі перегляду судом апеляційної інстанції, вирок в цій частині не переглядається.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку ці вимоги закону при призначені покарання ОСОБА_5 дотримані.
Мотивуючи призначення покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у нарколога, на психіатричному обліку не перебуває, обставини, що обтяжують покарання- рецидив злочинів, наявність пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття обвинуваченого, та призначив ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
Апеляційний суд вважає, що покарання обвинуваченому призначено у відповідності з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, у межах санкцій ч.2 ст.309 КК України, та є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Окрім того, судом було враховано, що ОСОБА_5 вчинив злочин у період іспитового строку, що свідчить, що обвинувачений на шлях виправлення не став.
З врахуванням всього зазначеного, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта, що вирок є занадто суворим.
Є також неприйнятними вимоги апеляційної скарги обвинуваченого щодо призначення йому більш м'якого покарання у виді громадських робіт, оскільки санкція ч.2 ст. 309 КК не передбачає такого виду покарань.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зміни вироку та його пом'якшення, про що просить апелянт, а тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з мом енту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: