01 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув апеляційну скаргу прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.04.2021 року, якою :
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Очакові Миколаївської області, є громадянином України, неодруженим, з повною загальною середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- звільнено від покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України,
.учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати частково (у частині питання звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, після закінчення іспитового строку) з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.04.2021 року відмовлено у задоволенні подання начальника Очаківського міськрайонного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про направлення засудженого ОСОБА_6 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком.
Звільнено засудженого ОСОБА_8 від покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України.
Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині звільнення засудженого від призначеного покарання.
Зазначає, що іспитовий строк, визначений ОСОБА_6 на час розгляду подання сплив, а тому він підлягає звільненню від призначеного покарання, проте клопотання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку у встановленому законом порядку до суду не надходило
Стверджує, що суд вийшов за межі розгляду подання та вирішив питання, яке не ставилось у поданні органу пробації.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України, до чотирьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. На підставі ст. 76 КК України на нього цим вироком були покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
12 березня 2021 року до суду надійшло подання начальника Очаківського МРС філії ДУ «Центр пробації» про направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування покарання, призначеного вироком, в якому зазначається, що засуджений ухиляється від відбуття покарання, а саме 25 листопада 2019 року не з'явився на реєстрацію до органу пробації, крім того, тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання органу пробації, дійшов переконання, що вжиття такого заходу як направлення в місця позбавлення волі є недоцільним, оскільки представлені на розгляд суду матеріали не свідчать про те, що засуджений ОСОБА_6 злісно ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання начальника Очаківського міськрайонного суктору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області про направлення засудженого ОСОБА_6 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України, за обставин, встановлених судом, є обґрунтованими, відповідають дослідженим в судовому засіданні матеріалам, які викладені в ухвалі та апелянтом в цій частині ухвала не оспорюється, а тому ці обставини апеляційним судом не переглядаються.
Перевіряючи оскаржувану ухвалу на відповідність її вимогам ст. ст. 370, 372 КПК України, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції.
У ст. 337 КПК України наголошено на тому, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України.
Відповідно до положень п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 372 КПК України, суд у мотивувальній частині ухвали повинен зазначити суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається, встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. У резолютивній частині ухвали зазначаються висновки суду.
В роз'ясненнях, які містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» звертається увага судів на необхідність суворого додержання кримінально-процесуального законодавства при здійсненні правосуддя в кримінальних справах незалежно від характеру і тяжкості вчиненого злочину, недопустимість будь-яких відхилень від вимог закону, маючи на увазі, що неухильне додержання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини і прийняття по ній законного, обґрунтованого і справедливого рішення.
В п. 24 вказаної Постанови звертається увага суддів на те, що зміст резолютивної частини ухвали повинен бути викладений чітко і ясно, щоб при її виконанні не виникало сумнівів стосовно викладеного в ній змісту.
Вказаних вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, суд першої інстанції не дотримався.
За даними матеріалів кримінального провадження, 12 березня 2021 року до суду надійшло подання начальника Очаківського МРС філії ДУ «Центр пробації» про направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком.
В судовому засіданні 12.04.2021 р. суд встановив, що вжиття такого заходу як направлення в місця позбавлення волі є недоцільним, оскільки представлені на розгляд суду матеріали не свідчать про те, що засуджений ОСОБА_6 злісно ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
Разом з тим, незважаючи на те, що органом пробації перед судом ставилось питання лише про скасування звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, суд, в мотивувальній і резолютивній частині рішення, вдався за власною ініціативою до похибки щодо звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням і, дійшовши певних висновків, виклав їх результати у зазначених частинах ухвали, що є недопустимим.
Згідно ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Тобто, суд першої інстанції, постановляючи рішення про відмову в задоволенні подання органу пробації та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України, вийшов за межі судового розгляду та своєї компетенції під час розгляду матеріалів даного провадження, що свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для зміни судового рішення.
Вирішуючи питання стосовно зміни судового рішення, апеляційний суд виходить з того, що встановлене істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, можливо усунути змінивши судове рішення, а саме шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин ухвал інформації про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, оскільки така зміна ухвали, відповідно до положень п.4 ч. 1 ст. 408 КПК України, не погіршує становища засудженого.
З урахуванням того, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з наведених підстав, апеляційна скарга прокурора, як така, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду, підлягає задоволенню частково, оскільки в ній порушувалось питання про незаконність ухвали в частині постановлення рішення про звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 424, 532, 537, 539 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.04.2021 року - змінити. Виключити з мотивувальної і резолютивної частини ухвали посилання суду на звільнення ОСОБА_6 від покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: