справа № 691/56/20
провадження № 1-кп/691/179/21
04 червня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
(участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із
Державною Установою «Київський слідчий ізолятор»)
захисник ОСОБА_5
перекладач ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області питання щодо можливості призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019250110000457 про обвинувачення,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сумгаіт, національність азербайджанець, громадянин Республіки Азербайджан, не одружений, без реєстрації місця проживання в Україні, останнє місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого :
- 27 травня 2013 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.1ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 25 липня 2016 року Голосіївським районним судом м.Києва за ч.2ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 30 жовтня 2019 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2ст.296 КК України до покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі, судимість у визначеному законом порядку не знята, не погашена,-
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.395 КК України,-
встановив:
17 січня 2020 року до Городищенського районного суду Черкаської області від Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250110000457 від 31 жовтня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.395 КК України з угодою про визнання винуватості укладеною 14 січня 2020 року між прокурором та обвинуваченим.
Із змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , 12 червня 2019 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси, у зв'язку із звільненням із місць позбавлення волі, згідно Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік із застосуванням наступних обмежень: заборонити вихід з будинку (квартири) у період з 22 години до 06 години наступного дня; заборонити перебування у місцях, де здійснюється продаж спиртних напоїв на розлив; заборонити виїзд в особистих справах за межі району (міста) без дозволу органів Національної поліції; реєструватися в органах Національної поліції чотири рази на місяць. 14 червня 2019 року після відбуття покарання у Державній установі «Черкаська виправна колонія №62» під підпис був ознайомлений із копією ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 червня 2019 року про встановлення стосовно нього адміністративного нагляду. Після звільнення та фактично залишення території колонії, будучи ознайомленим із ухвалою суду про встановлення адміністративного нагляду, з метою ухилення від адміністративного нагляду, нехтуючи покладеними на нього судом заборонами та не бажаючи контролю з боку працівників поліції, умисно, без поважних причин не прибув до обраного місця проживання, а саме АДРЕСА_2 та умисно, без поважних причин не з'явимвся до Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області для встановлення адміністративного нагляду, а натомість виїхав до м.Києва, де безконтрольно проживав без реєстрації до поки не був затриманий працівниками поліції. Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ст.395 КК України - неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
21 січня 2020 року ухвалою суду вказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні призначений до підготовчого судового засідання з викликом сторін кримінального провадження, проведення якого неодноразово відкладалося через неявку обвинуваченого до суду.
20 липня 2020 року та 28 жовтня 2020 року судом ухвалено рішення про надання часу для забезпечення участі перекладача в підготовчому засіданні і відповідно залучення обвинуваченому перекладача з української на російську мову, остільки встановлено, що без участі перекладача проведення судового засідання є неможливим, остільки обвинувачений не розуміє мови, якою здійснюється судочинство, є азербайджанцем за національністю.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
З цією метою, у підготовчому судовому засіданні судом було з'ясовано думку учасників судового провадження щодо вказаних питань:
-прокурор просив не призначати провадження до судового розгляду, розглянути в підготовчому засіданні угоду про визнання винуватості, яка укладена 14 січня 2020 року між прокурором та обвинуваченим, за місцем утримання в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор»;
-обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , просили повернути обвинувальний акт прокурору, у зв'язку з порушенням права обвинуваченого на справедливий суд, на захист, через відсутність перекладача на досудовому розслідуванні кримінального провадження, не вручення обвинуваченому процесуальних рішень і документів на зрозумілій мові, остільки обвинувачений за національністю азербайджанець, не розуміє українську мову, якою здійснювалося слідство, а обсяг його знань в російській мові, досить обмежений, достатній лише для побутового спілкування.
Суд, обговорив клопотання обвинуваченого та захисника з учасниками процесу, які взяли участь у підготовчому судовому засіданні:
-обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , клопотання підтримали і просили його задовольнити. Обвинувачений повідомив суду, що бажає участі перекладача із знанням саме азербайджанської мови, слідчим та прокурором йому не було призначено перекладача і він навіть не знав про наявність кримінального провадження щодо нього, остільки перебував в умовах слідчого ізолятора, і підписував документи, коли до нього приїхав прокурор із захисником. Захисник пояснив суду, що договір про надання правової допомоги ОСОБА_4 було підписано 14 січня 2020 року в умовах слідчого ізолятора при підписанні угоди про визнання винуватості, яка укладена 14 січня 2020 року між прокурором та обвинуваченим, участі в досудовому розслідуванні не приймав. Остільки через незнання української мови обвинуваченим, спілкування було обмежено, та пропонував прокурору залучити перекладача, але пропозиція залишилася без виконання, підтверджує що угода на азербайджанській мові чи іншій, яка б була зрозумілою, не вручалася;
-прокурор ОСОБА_3 не підтримав клопотання, та просив взяти до уваги, що за матеріалами кримінального провадження під час досудового розслідування ОСОБА_4 відмовився від участі як перекладача так і захисника.
Суд, розглянувши клопотання захисника і обвинуваченого, забезпечивши обвинуваченому участь перекладача в підготовчому судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до висновку про недотримання права обвинуваченого під час досудового розслідування на участь перекладача та встановлення підстав для повернення обвинувального акту прокурору за клопотанням захисника і обвинуваченого.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам закону.
Згідно п. 13 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Частиною 4 ст. 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Формулювання обвинувачення повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, це подія злочину, форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням. Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Таке право гарантується п. (а) ч. 3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якої кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Так, за ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою право користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом, остільки згідно п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Перекладач є учасником кримінального провадження, наділений передбаченими законом правами та обов'язками, несе кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладача, засвідчує підписом переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження (ст. 68 КПК України). У Постанові ККС ВС у справі №331/706/19 провадження № 51-1993 км 20, зазначено, що відповідно до вимог закону учасники кримінального провадження та суд не мають права перебирати на себе обов'язки перекладача, користуватися його правами та нести відповідальність. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчуються підписом перекладача.
Згідно п.3ст.6«Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
-бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
-мати в часі можливості,необхідні для підготовки свого захисту;
-захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;
-допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
- якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Право обвинуваченого на одержання допомоги від перекладача також є невід'ємною складовою, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і осоновоположних свобод, права на справедливий суд. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Таким чином, аналіз вимог кримінального процесуального закону свідчить про те, що обов'язок залучення компетентного перекладача для осіб, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, покладається на слідчого суддю, суд, прокурора та слідчого. Порушення права підозрюваного, обвинуваченого на надання йому компетентного перекладача тягне за собою визнання доказів недопустимими через порушення права особи на захист.
Стороною обвинувачення не дотримано визначеної законом процедури здійснення обвинуваченому ОСОБА_4 перекладу процесуальних документів мовою, якою він володіє, що має наслідком порушення його права на захист, і тому, суд, вбачає неможливим вирішувати питання затвердження угоди про визнання винуватості, яка укладена 14 січня 2020 року між прокурором та обвинуваченим чи вирішувати питання призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, без усунення цих недоліків.
При цьому, суд бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Проте, стороною обвинувачення не забезпечено здійснення його належного перекладу обвинуваченому, а відтак доводи прокурора про те, що відсутність перекладу на азербайджанську чи російську мови, не є перешкодою для призначення судового розгляду, є неправильними, оскільки не ґрунтуються на вищенаведених вимогах кримінального процесуального закону та положеннях пункту а) підпункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дотримання вказаних приписів забезпечує належну реалізацію права підозрюваного, обвинуваченого на захист.
Як встановлено із пояснень учасників процесу та матеріалів кримінального провадження №12019250110000457, на зміст яких послався прокурор під час розгляду клопотання про повернення обвинувального акту для усунення недоліків при виконанні ст. 293 КПК України, прокурор надав обвинуваченому ОСОБА_4 , громадянину Республіки Азербайджан, копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування українською мовою, під якими дійсно відсутні підписи перекладача, захисника, тобто вищевказані процесуальні документи, не були вручені в присутності перекладача, жодних даних про те, що до участі був залучений захисник, з огляду на відсутність перекладача, теж не встановлено. Питання про відповідність викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування. Тому, не вдаючись до оцінки доказів у кримінальному провадженні, суд також звернув увагу, що з їх змісту, як пояснив прокурор, а саме протоколу допиту підозрюваного 18 листопада 2019 року, він відбувся у м.Городище, в той час як ОСОБА_4 , утримувався в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 11 липня 2019 року. Виконані підписи обвинуваченим ОСОБА_4 , у всіх матеріалах кримінального провадження, та і угоді, на що звернув увагу суд, виконані кульковою ручкою чорного кольору, не залежно від двох дат слідчих дій 18 листопада 2019 року та 14 січня 2020 року, що може відповідати обставинам, повідомленим обвинуваченим про те, що участі у досудовому розслідуванні не брав. За реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019250110000457 перекладач під час досудового розслідування не залучався, як і захисник.
В наданих суду матеріалах судового провадження відсутнє підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 отримав копію обвинувального акта та угоду про визнання винуватості у перекладі на рідну для нього азербайджанську мову або російську мову, якою він володіє не в повному обсязі, лише для випадків спілкування, що є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства та права обвинуваченого на захист. Крім того, відповідно до п.4 ч.2 ст.52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту. Разом з тим відповідно до матеріалів, які надані суду, захисник не був залучений у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_4 при участі прокурора, уклав договір з захисником 14 січня 2020року, тобто в день як затвердження так і вручення обвинувального акту і укладення угоди про визнання винуватості, будучи при цьому в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
З огляду на викладене суд, відповідно до вимог ст. 314 КПК України, приходить до висновку, що кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, а обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, для усунення виявлених порушень та приведення обвинувального акту у відповідність вимогам ст. 291 КПК України, остільки «інформація про звинувачення надається обвинуваченому мовою, яку він розуміє, якщо обвинувачений не володіє мовою, що використовується і не розуміє її, документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений мовою, зрозумілою обвинуваченому» (рішення ЄСПЛ «Ермі проти Італії»).
З урахуванням вище встановлених підстав у підготовчому судовому засіданні, пов'язаних із недотриманням права обвинуваченого на участь перекладача і захисника під час досудового розслідування, суд приходить до висновку, що вони виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду з розглядом питання про затвердження угоди, і виявлені недоліки повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України, а доводи захисника про порушення права обвинуваченого користуватися послугами перекладача з огляду на те, що він є громадянином Республіки Азербайджан і українською мовою не володіє, визнає обґрунтованими.
Керуючись ст. ст.291,314,372,392 КПК України, суд, -
ухвалив:
клопотання захисника ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору задоволити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019250110000457 від 31 жовтня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України - повернути прокурору через невідповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України для усунення недоліків в частині забезпечення прав обвинуваченого визначених ст.42, п.4 ч.2 ст.52 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1