Справа № 127/1511/20
Провадження № 22-ц/801/1174/2021
Категорія: 12
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач:Панасюк О. С.
03 червня 2021 рокуСправа № 127/1511/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Дернової В. В. від 15 квітня 2021 року про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , про знесення самовільно споруджених сходів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні власністю, -
встановив:
В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зміну предмета позову, за якою просила:
-скасувати Містобудівні умови і обмеження на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_1 , які затвердженні наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради № 45 від 01 березня 2019 року;
-припинити право на початок будівельних робіт реконструкції квартири АДРЕСА_1 , набуте ОСОБА_2 на підставі поданого повідомлення про початок будівельних робіт серії ВН № 061191002098 від 10 квітня 2019 року.
На обґрунтування вимог посилалася на те, у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/1511/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , про знесення самовільно споруджених сходів, предметом позову у якій є знесення сходів до приміщення магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .
Також у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/2977/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні власністю.
Предметом позову у цій справі є захист права власності ОСОБА_1 , зокрема, права на безперешкодне користування сходами та майданчиком, прилеглими до нежитлового приміщення - магазину АДРЕСА_3 шляхом заборони ОСОБА_2 порушувати цілісність вказаних вище сходів та майданчика.
У зв'язку із зміною предмета позову ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі в якості другого відповідача Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2021 року ці цивільні справи об'єднані в одне провадження.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява за своєю процесуальною природою є заявою про одночасну зміну і предмета, і підстав позову, оскільки обґрунтована не лише захистом права власності ОСОБА_1 , порушеного ОСОБА_2 , а й порушеннями у сфері містобудівної діяльності, допущеними Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради, шляхом видачі двох різних за змістом варіантів Містобудівних умов і обмежень, а тому її прийняття у даному провадженні є процесуально неможливим. Разом з тим, це не перешкоджає зверненню ОСОБА_1 до суду з окремою позовною заявою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просила ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на ті ж обставини, що і у заяві про зміну предмета позову. Звертала увагу, що судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка не передбачена положеннями Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). Наголошувала на тому, що у заяві про зміну предмета позову підстави звернення за судовим захистом залишились не змінними, оскільки було лише наведено додаткові норми матеріального права, які, на її думку, порушив ОСОБА_2 та норми матеріального права, які визначають правильний спосіб захисту порушеного права.
Представниця ОСОБА_2 - адвокат Шишковська А. Б. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , за яким просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що винесена з дотриманням норм процесуального права відповідно до обставин справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вона за своєю процесуальною природою є заявою про одночасну зміну і предмета, і підстав позову, зазначивши про необхідність звернення ОСОБА_1 до суду з окремою позовною заявою.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).
Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою частини третьої статті 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.
В заяві про зміну предмета позову ОСОБА_1 змінює як сам предмет позову (тобто вимоги, з якими позивачка звернулася до відповідача), так і підстави позову, оскільки на обґрунтування цих вимог посилається не на дії ОСОБА_2 щодо здійснення будівництва сходів до його магазину з порушенням права власності ОСОБА_1 (шляхом демонтажу її сходів), а на дії та рішення Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради щодо здійснення владних повноважень органу місцевого самоврядування в сфері містобудівної діяльності. При цьому у самій заяві про зміну предмету позову заявниця стверджує, що предметом судового захисту вважає не правовідносини, що виникли внаслідок порушення її права власності ОСОБА_2 , а правовідносини, що склались між сторонами у сфері регулювання містобудівної діяльності.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 в своїй заяві про зміну предмета позову допустила як зміну предмета свого позову, так і одночасно зміну підстав позову, що є неприпустимим.
Судом першої інстанції правильно роз'яснив ОСОБА_1 її право на звернення до суду з окремою позовною заявою.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції постановив ухвалу, яка не передбачена нормами ЦПК України, апеляційний суд виходить із такого.
В ЦПК України немає норми, яка б безпосередньо установлювала наслідки подання заяви про одночасну зміну предмета і підстав позову.
Разом з тим, як зазначалось вище, заява про одночасну зміну предмету і підстав позову є по суті новою позовною заявою, яка підлягає поданню до суду за правилами, установленими статтею 184 ЦПК України, а подання такої заяви в межах конкретної цивільної справи, яка перебуває в провадженні суду, дає підстави для застосування до неї правил, якими регулюється подання зустрічного позову.
Так, згідно з частинами першою, другою та третьою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина третя статті 188 ЦПК України), а наслідком порушення правил об'єднання позовних вимог процесуальний закон визначає повернення заяви (пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК).
Підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , про знесення самовільно споруджених сходів було розпочате о 14 год 35 хв 11 березня 2020 року, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного по суті висновку про необхідність повернення заяви, хоча й помилково зазначив в ухвалі про відмову у її прийнятті, але оскільки лексичне значення виразу «відмовити у прийнятті заяви» є тотожним з лексичним значенням та правовими наслідками повернення заяви, то підстав для скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як такої що перешкоджає подальшому провадженню у справі, немає.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 381-383 ЦПК України апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
(Повний текст судового рішення виготовлено 08 червня 2021 року).
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. Ю. Береговий
Т. Б. Сало