Ухвала
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 401/611/12
провадження № 61-3405ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня
2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , 2007 року народження, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г. та Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
У лютому 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року дана касаційна скарга була залишена без руху для усунення недоліків, а саме: заявникам необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції заявниками надіслано квитанцію про доплату судового збору та уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначають, що оскаржують судове рішення на підставі пункту третього частини другої статті 389 ЦПК України, проте, не зазначають чітко, щодо якої норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. В свою чергу, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги надає висновок з приводу правильності застосування цієї ж норми права судом апеляційної інстанції та за необхідності формування правового висновку щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах вживає заходів, передбачених цивільним процесуальним законом. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі.
Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, з застосуванням яких не погоджуються заявники.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Враховуючи викладене, заявники у відведений судом строк, не виконали вимоги ухвали Верховного Суду від 23 березня 2021 року, недоліки касаційної скарги не усунули, що перешкоджає суду касаційної інстанції відкрити касаційне провадження. Касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню
з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою
для повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , 2007 року народження, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г. та Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, вважати неподаною та повернути заявникам.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Ткачук