08 червня 2021 року
Київ
справа №9901/220/21
адміністративне провадження №П/9901/220/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021,
3 червня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), підписаний адвокатом Комликом Володимиром Володимировичем, до Президента України (далі також - відповідач), у якому позивач просить визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції №647 Додатку №1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із поданою позовною заявою ОСОБА_1 , є достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
1. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також суд зазначає, що згідно з частиною шостою статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем у позовній заяві вказано адресу із значними технічними помилками. При цьому у жодному з документів, доданих до позовної заяви, зокрема, витязі з договору про надання правової допомоги від 15 травня 2021 року, не зазначено місце проживання чи перебування позивача.
Згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог статей 160, 167 та 246 КАС України суд зобов'язаний встановити точне місце проживання чи перебування позивача - фізичної особи.
При цьому відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються в обов'язковому порядку, зокрема, місце проживання фізичної особи (позивача).
Встановлення судом місця проживання самого позивача є обов'язковим для гарантування реалізації пункту 1 та 3 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з якою до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, в позовній заяві вказується Посвідка на постійне місце проживання позивача № ІН006438 від 14 жовтня 2013 року, яка згідно даних Державної міграційної служби України, визнана недійсною. Також, з позовної заяви вбачається, що засоби зв'язку, а саме, номер мобільного телефону позивача є ідентичний номеру мобільного телефону його представника, а назва адреси електронної пошти позивача відповідає ініціалам та прізвищу представника позивача, викладеним англійською мовою.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до спірного Указу від 21 травня 2021 року №203/2021, спеціальні економічні заходи (санкції) до позивача застосовані як до уродженця Чеченської Республіки, громадянина РФ.
На необхідності безумовного дотримання вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 9901/129/19, а також в ухвалах від 28 лютого 2020 року у справі № 9901/121/19, від 31 серпня 2020 року у справі № 9901/238/20 та від 2 жовтня 2020 року у справі № 9901/84/19.
2. Згідно з пунктом 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У порушення вимог пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві не обґрунтовано, які саме права були порушені спірним указом відповідача, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
На необхідності безумовного дотримання вимог пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 та від 1 липня2020 року у справі № 9901/608/19
3. Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві позивачем не зазначено письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На необхідності безумовного дотримання вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 26 червня 2019 року у справі № 9901/68/19, від 23 жовтня 2019 року у справі № 9901/74/19 та від 1 липня 2020 року у справі № 9901/78/20.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:
- зазначити точне місце проживання позивача на момент розгляду справи в суді та подати суду відповідні докази на підтвердження вказаних обставин, а також дійсні номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти позивача;
- навести обґрунтування, які саме права позивача були порушені спірним указом відповідача, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать;
- подати письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем вказано Раду національної безпеки і оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Так, частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте позивачем не зазначено жодних об'єктивних обставин на обґрунтування необхідності залучення третьої особи, а саме не вказано, яким чином та на які права чи обов'язки такої особи може вплинути рішення суду у справі.
Позиція Верховного Суду щодо необхідності належного обґрунтування заявниками залучення третіх осіб висловлена, зокрема, в ухвалах від 15 лютого 2021 року у справі №9901/33/21, від 16 лютого 2021 року у справі №9901/34/21 та від 16 квітня 2021 року у справі №9901/109/21.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк