про відмову у відкритті касаційного провадження
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 360/4209/20
адміністративне провадження № К/9901/14010/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної служби України з питань праці
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (суддя Басова Н.М.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (колегія у складі суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.)
у справі № 360/4209/20
за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»
до Східного регіонального управління Державної служби України з питань праці
про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу.
У листопаді 2020 року Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - ГУ Держпраці у Луганській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати винесені відповідачем:
- припис від 16.10.2020 № ЛГ20527/485/АВ/П про усунення виявлених порушень у сфері трудових правовідносин;
- постанову від 16.10.2020 № ЛГ20527/485/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 позов задоволено.
Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 замінено відповідача - ГУ Держпраці у Луганській області, на Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - Управління Держпраці).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 залишено без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2020.
13.04.2021 Управління Держпраці подало касаційну скаргу, що 19.04.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що Верховний Суд раніше не формував висновку щодо питання можливості проведення особою за договором цивільно-правового характеру передрейсового медичного огляду водіїв суб'єкта господарювання. Зазначає, що предмет цивільно-правового договору, який ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» уклала 18.06.2020 з ОСОБА_1 , не визначено кількості медоглядів, що мають бути проведені протягом дії договору, вартість проведення одного медичного огляду; в акті приймання робіт не перелічені послуги; у договорі не визначено кількість передрейсових медичних оглядів; оплата за договором не залежала від обсягу виконаної роботи; що свідчить про підміну трудового договору цивільно-правовим договором. Службові записки ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» щодо виконання умов цивільного договору є недопустимим доказом, оскільки є внутрішніми документами підприємства, складаються за вказівкою керівника або за ініціативою працівника.
На момент подання касаційної скарги Управління Держпраці не мало пільг щодо сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2021 касаційну скаргу було залишено без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21.05.2021 до Верховного Суду від Управління Держпраці надійшло клопотання, в якому просить звільнити від сплати судового збору, покликаючись на набрання чинності Законом України від 04.03.2021 № 1320-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання», відповідно до якого до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» включено пункт 20, яким передбачено звільнення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальних органів, від сплати судового збору. Зважаючи на зміни процесуального законодавства, Суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України.
Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі оскаржується припис про усунення порушень у сфері трудових правовідносин та постанова про накладення штрафу у розмірі 50 000,00 грн, винесені органом Держпраці за результатами інспекційного відвідування суб'єкта господарювання.
За предметом спору ця справа не належить до справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Тому Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.11.2021 дійшов обґрунтованого висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте Управління Держпраці не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального та процесуального права, не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.
Суд також не встановив випадків, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.06.2019 у справі № 824/896/18-а висловлювався з питання розрізнення цивільно-правового договору від трудового договору про таке:
«Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.».
Разом з тим, покликання Управління Держпраці на необхідність формулювання Верховним Судом нового висновку щодо можливості проведення фізичною особою передрейсового медичного огляду водіїв за укладеним із суб'єктом господарювання договором цивільно-правового характеру стосується дослідження умов конкретного договору (предмету та змісту договору, режим виконання роботи або надання послуги, порядку оплати, ін.), тобто, переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, встановлені у ст. 341 КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору. Звільнити Східне регіональне управління Державної служби України з питань праці від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного регіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 360/4209/20.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб