07 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2406/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" (далі - ТОВ "Агро-СПП", заявник)
про повернення судового збору
у справі № 911/2406/18
за позовом ТОВ "Агро-СПП"
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
про стягнення 1 278 986,30 грн та зобов'язання вчинити дії з поставки товару,
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
до ТОВ "Агро-СПП"
про визнання недійсним договору поставки,
01.12.2020 ТОВ "Агро-СПП" вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, поданою на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №911/2406/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро-СПП", ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі. При цьому за подання даної касаційної скарги, ТОВ "Агро-СПП" сплачено судовий збір у розмірі 41 895,00 грн згідно з платіжного доручення № 364514 від 01.12.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2406/18 за касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, та призначено до розгляду на 28.01.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 911/2406/18 закрито касаційне провадження за вперше поданою касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
09.02.2021 ТОВ "Агро-СПП" вдруге звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 в частині відмови ТОВ "Агро-СПП" у задоволенні первісного позову, ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі. При цьому за подання другої касаційної скарги, ТОВ "Агро-СПП" сплачено судовий збір у розмірі 38 369,58 грн згідно з платіжного доручення № 364926 від 26.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 911/2406 відмовлено у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
ТОВ "Агро-СПП" 12.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про повернення судового збору, яка зареєстрована Судом - 28.05.2021.
У вказаній заяві ТОВ "Агро-СПП" з огляду на те, що Верховним Судом було закрито провадження у справі за першою касаційною скаргою та відмовлено у відкритті касаційного провадження за іншою касаційною скаргою, заявник на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" просить суд постановити ухвалу про повернення з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 80 264,58 грн, за платіжними дорученнями № 364514 від 01.12.2020 на суму 41 895,00 грн та № 364926 від 26.03.2021 на суму 38 369,58 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.05.2021 для розгляду заяви про повернення судового збору у справі № 911/2406/18 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Щодо повернення судового збору сплаченого згідно з платіжного доручення № 364514 від 01.12.2020 на суму 41 895,00 грн, Верховний Суд зазначає наступне.
Вказаний судовий збір був спалений за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 ГПК України.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначені норми права підтверджують різне значення юридичних понять: "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження", як за правовою природою та суттю, так і правовими наслідками.
Верховний Суд наголошує, що пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість повернення судового збору саме у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження" (такий правовий висновок є сталим та сформульований в низці ухвал Верховного Суду, зокрема і в ухвалах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 910/7252/17, від 26.05.2021 у справі № 910/15482/19, від 25.05.2021 у справі № 910/19925/17).
Враховуючи викладене, повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено.
Зазначений висновок також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19), а також в ухвалах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 924/451/19, від 13.07.2020 у справі № 905/3553/15.
Щодо тверджень заявника, що пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» слід трактувати таким чином, що судовий збір підлягає поверненню у випадку закриття касаційного провадження, оскільки саме це прямо передбачено цієї статтею, то Верховний Суд зазначає таке.
Різність підходів щодо тлумачення, існування вибору варіантів з можливих варіантів та обрання одного з варіантів та/або підходів у тлумаченні та застосуванні права як учасниками процесу, так і суддями, що розглядають певну конкретну справу, та суддями загалом не означає, що суд, обравши певне тлумачення та застосування норми права, допустив або суддівську помилку у її тлумаченні або інше.
Постановляючи ухвалу від 15.03.2021 року у справі № 911/2406/18 за другою касаційною скаргою суд вказав щодо неможливості ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження", а відтак необхідності сплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги. Як свідчить зміст ухвали Верховного Суду від 15.03.2021 року у справі № 911/2406/18 суд виходив як з аналізу вищевказаних норм права так і судової практики. Зокрема суд покликався на ухвали від 25.08.2020 у справі № 910/1653/19, від 23.02.2021 у справі № 910/4373/20, від 04.03.2021 у справі № 912/353/20, від 04.03.2021 у справі № 922/2661/20.
Верховний Суд зазначає і наголошує, що на даний час правова позиція щодо застосування пункту 5 частини першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" є сталою і послідовною, і полягає в тому, що не передбачено повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір".
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Diya 97 v. Ukraine").
Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Отже, суд вирішуючи питання повернення судового збору в разі закриття касаційного провадження в контексті обставин даної заяви здійснив її розгляд у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та правових позицій викладених Верховним Судом. Відтак вказані доводи скаржника судом відхиляються.
Верховний Суд зазначає, що за подання першої касаційної скарги ТОВ "Агро-СПП" мав сплатити судовий збір в розмірі 38 369,58 грн, адже ТОВ "Агро-СПП" за першою касаційною скаргою оскаржував рішення судів попередніх інстанцій частково, а тому з урахуванням приписів статей 4, 6 Закону України "Про судовий збір ТОВ "Агро-СПП" повинен був сплатити судовий збір у розмірі 38 369,58 грн [ 1 278 986,30 грн (ціна первісного позову) х 1,5 % = 19 184,79 грн х 200].
Водночас, як встановлено судом сплатив 41 895,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 364514 від 01.12.2020 який містить в матеріалах справи.
Відтак, заявником сплачено судовий збір за подання першої касаційної скарги в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 15.03.2021.
Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 41 895,00 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення № 364514 від 01.12.2020 - зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зважаючи на те, що наведена скаржником у першій касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною другою статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України згідно ухвали від 28.01.2021 у справі № 911/2406/18 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, то правові підстави для повернення судового збору у розмірі 38 369,58 грн сплаченого за платіжним дорученням № 364514 від 01.12.2020 відсутні.
Згідно з пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Приписами пункту 4 частини першої статті 170 ГПК України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.
Водночас у вищевказаній заяві ТОВ "Агро-СПП" не ставить на розгляд суду питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 3525,42 грн (41 895,00 - 38 369,58) за подання першої касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Проте згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони"), враховуючи факт звернення до суду з заявою про повернення судового збору, саму суть та мету заяви, вище вказані в ухвалі обставини, правові підстави, передбачені пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", з метою уникнення надмірного формалізму та забезпечуючи баланс між чітким дотриманням процесуального законодавства та реалізацією процесуальних прав учасника справи керуючись також принципом верховенства права, колегія суддів вважає справедливим, розумним, неупередженим та своєчасним рішення про задоволення заяви про повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України згідно з платіжним дорученням № 364514 від 01.12.2020 в частині надмірно сплаченого судового збору в розмірі 3 525,42 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, вимога ТОВ "Агро-СПП" щодо повернення судового збору за подання першої касаційної скарги в розмірі 41 895,00 грн згідно з платіжним дорученням № 364514 від 01.12.2020, в частині повернення - 38 369, 58 грн підлягає відмові, оскільки повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, а в частині повернення в розмірі 3525,42 грн, як надмірно сплаченого судового збору підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Стосовно вимоги ТОВ "Агро-СПП" щодо повернення судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України у розмірі 38 369,58 грн (друга касаційна скарга) згідно з платіжним дорученням № 364926 від 26.03.2021, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Також, слід зауважити, що платіжні документи на безготівкове перерахування судового збору додаються до клопотання про повернення судового збору і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідний документ подається до господарського суду в оригіналі або належним чином засвідченої копії.
Відповідно до частин першої та другої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, при вирішенні питання про повернення коштів з Державного бюджету України суд досліджує докази надходження таких коштів до бюджету з оригіналу або із засвідченої копії платіжного документа (платіжного доручення, квитанції тощо).
У пункті 3 ухвали Верховного Суду від 20.04.2021 року у справі № 911/2406/18 вказано: «відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.»
Зазначену ухвалу з доданими до скарги матеріалами скеровано заявнику 20.04.2021, що вбачається з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду".
До зазначеної заяви ТОВ "Агро-СПП" не додано оригіналу чи належним чином засвідченої копії платіжного доручення № 364926 від 26.03.2021 на суму 38 369,58 грн про сплату судового збору за подання другої касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, а лише зазначено, що оригінали міститься в матеріалах справи.
З огляду на зазначене вище, не подання з заявою про повернення судового збору оригіналу або належним чином засвідченої копії платіжного документу про сплату судового збору у вказаному заявником розмірі (зокрема платіжного доручення № 364926 від 26.03.2021 на суму 38 369,58 грн), унеможливлює прийняття судом ухвали про повернення судового збору, оскільки таке повернення здійснюється лише на підставі оригіналу чи засвідченої копії платіжного документа (платіжного доручення, квитанції тощо), а відтак в цій частині заяву слід залишити без задоволення.
Така правова позиція є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика, зокрема в ухвалах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 904/7880/17, від 16.01.2020 у справі № 910/8018/19 та від 24.01.2020 у справі № 916/1459/19.
За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ "Агро-СПП" не позбавлене права на повторне звернення із заявою про повернення судового збору в загальному порядку, надавши оригінали або засвідчену копію платіжного доручення № 364926 від 26.03.2021 на суму 38 369,58 грн за подання вдруге поданої касаційної скарги.
Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 123, 169, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" в частині повернення судового збору у сумі 38 369,58 грн за подання первісної касаційної скарги згідно з платіжного доручення № 364514 від 01.12.2020.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39960896) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 3 525 (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн 42 коп. сплаченого за платіжним дорученням № 364514 від 01.12.2020 на суму 41 895,00 грн (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" в частині повернення судового збору 38 369,58 грн за подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 згідно з платіжним дорученням № 364926 від 26.03.2021 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос