вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/28/21
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
За позовом Акціонерного товариства "Нацональна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" Баришівської селищної ради, Київська обл., смт. Баришівка
про стягнення 1 844 814 грн. 18 коп.
Представники сторін:
Позивача - Верхацький І.В.;
Відповідача - Вітер О.П.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 844 814 грн. 18 коп., з яких: 1 586 253 грн. 88 коп. - борг; 122 704 грн. 43 коп. - пеня; 74 441 грн. 29 коп. - 3% річних; 58 861 грн. 30 коп. - інфляційні втрати; 2 555 грн. 28 коп. - збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ “НАК “Нафтогаз України” було поставлено газ за договором постачання природного газу № 2681/18-БО-17 від 10.10.2018 року КП "Баришівкатепломережа", проте останній не розрахувався за поставлений газ.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на те, що Комунальне підприємство «Баришівкатепломережа» є виробником теплової енергії. Природний газ, який постачався за договором використовувався для виробництва теплової енергії, яка споживалась як населенням так і бюджетними організаціями, у яких за спожиту теплову енергію та надані послуги постійно наявний борг. Відповідач перебуває у тяжкому фінансовому становищі, тому просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення сум штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
10.10.2018 року між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” та КП "Баришівкатепломережа" було укладено договір постачання природного газу № 2681/18-БО-17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
На виконання умов договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 1 882 092 грн. 89 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий природний газ не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 1 586 253 грн. 88 коп.
Відповідач зазначає, що заборгованість за договором була частково погашена до звернення позивача до суду і виникла через відсутність обігових коштів та неодержання грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 586 253 грн. 88 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 74 441 грн. 29 коп. 3% річних та 58 861 грн. 30 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 74 441 грн. 29 коп. 3% річних та 58 861 грн. 30 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідач просить суд зменшити розмір пені у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.
Позивач заперечує, оскільки відповідачем не надано жодного документу, який би міг свідчити про можливість зменшення штрафних санкцій, зокрема будь-яких документів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача та неможливості ним здійснення вчасної оплати.
Суд зазначає, що до відзиву не надано належних документів щодо скрутного становища відповідача, тому не приймає до уваги його заперечення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого газу нараховано 122 702 грн. 30 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 2 555 грн. 28 коп.
Відповідно до п. 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Позивача, яке направляється на електронну адресу Відповідача, зазначену в п. 12 Договору та розміщується на офіційному сайті Позивача.
Відповідно до Додаткової угоди від 20.03.2019 р. № 5 до Договору, пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13,5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються Сторонами з 01.03.2019 року.
Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 цього Договору з 01.03.2019 втрачають чинність.
Пунктами Договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, наступне: Пунктом 3.13 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4). При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) х Ц х К,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Позивачем Відповідачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4) передбачено, що відшкодування Позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином:
Позивач на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Відповідач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору;
Позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
Відповідач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп.8) п.6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4), Відповідач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати Позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4), Позивач має право вимагати від Відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення Відповідачем умов п. 2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних Відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані пункти Договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами).
Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2018 № 4) Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природнього газу в кількості 296,650 тис.куб.метрів., в тому числі:
Березень 2019 - 49,959 тис.куб.м, (обсяг визначено згідно додаткової угоди №6 від 20.03.2019 р.).
Актом приймання-передачі від 31 березня 2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 38,790 тис.куб.м, на загальну суму 290 250,52 грн.
Таким чином, Відповідач в березні 2019 р. споживав природний газ, в обсязі меншому на 11,16900 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору.
16.05.2019 Позивачем на адресу Відповідача відправлено Акт-претензію за вих.№ 26- 1359-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 15.11.2019 за вих.№ 26-3528- 19, якою Позивач вимагав у Відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2 555,28 грн. за різницю між замовленим в березні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного Відповідачем в березні 2019 природного газу за Договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до позову, який залишено без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. І ст.611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є встановлене договором або законом відшкодування збитків.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.І ст. 623 ЦК України).
Таким чином, розмір збитків, завданих Позивачу неналежним виконанням Відповідачем п. 2.1 Договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил, за березень 2019 р. складає 2 555,28 грн.
Щодо заперечень відповідача проти позову, то суд не приймає їх до уваги з огляду на необгрунтованість та безпідставність.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги повністю, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" Баришівської селищної ради (07501, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Б. Хмельницького, буд. 18 А; код 24885150) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 20077720) борг у сумі 1 586 253 (один мільйон п'ятсот вісімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 88 коп., пеня у сумі 122 702 (сто двадцять дві тисячі сімсот дві) грн. 43 коп., три проценти річних у сумі 74 441 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок одна) грн. 29 коп., інфляційні втрати у сумі 58 861 (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 30 коп., збитки у сумі 2 555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 28 коп., а також судовий збір у сумі 27 672 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 21 коп.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 07.06.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована