м. Черкаси
07 червня 2021 року Справа № 580/3649/21
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БМК-1» про забезпечення позову до подання позовної заяви,
встановив:
04.06.2021 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду до часу звернення з позовною заявою надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «БМК-1» про забезпечення позову (далі - Заява), в якій заявник просить:
1) зупинити дію протокольного рішення Уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 03.04.2021 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;
2) заборонити Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради вчиняти будь-які дії, направлені на продовження процедури закупівлі № UА-2021-05-19-006229-с на закупівлю Код за ДК 021:2015 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи «Капітальний ремонт будівлі ( харчоблок) Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) комбінованого типу №25 «Пізнайко» Черкаської міської ради по вул. Героїв Майдану, 18 в м. Черкаси Черкаської області», в тому числі укладати договір про закупівлю.
В обгрунтування зазначено, що за результатами розгляду пропозиції ТОВ «БМК-1» протокольним рішенням Уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 03.04.2021 його пропозицію відхилено. Заявник зазначає, що підстави відхилення його пропозиції є суто формальними, а спірне рішення явно протиправним.
Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, оцінивши заявлені доводи, суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
На підставі ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача у адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суддя зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень - це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Фактична протиправність чи правомірність відповідних рішень або дій належить встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, що просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Суддя зазначає, що встановлення наявності/відсутності підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідача є можливим лише під час розгляду справи по суті на підставі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, а не виключно на підставі поданих позивачем доказів.
Аналогічний висновок викладено у рішення Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 640/23179/19.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Суддя дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною і такою, що не належить до задоволення. Суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову з мотивів даної заяви, за відсутності відомостей з доказами на їх підтвердження про реалізацію/не реалізацію оскаржуваного рішення, не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Не доведено жодним доказом, що без застосування заходів забезпечення неможливим буде ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Тому заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-20, 150-154, 243, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «БМК-1» про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя В.П. Тимошенко