08 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1329/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач, ГУДСНС у Херсонській області) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 захід реагування у вигляді припинення подальшої експлуатації території та приміщень кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 використовувати територію та приміщення кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 (місце розташування: АДРЕСА_1 ) окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУДСНС у Херсонській області від 28.01.2021р. №31 «Про проведення позапланових перевірок» посчадовою особою Генічеського районного відділу ГУДСНС у Херсонській області проведено позапланову перевірку стану пожежної та техногенної безпеки приміщення і території кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ФОП ОСОБА_1 . За результатами проведеної позапланової перевірки 24.02.2021р. складено акт №23, в якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки; а також, визначено ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.
Позивач зазначає, що акт перевірки відповідачем підписаний без зауважень, перевірка не оскаржувалась, заперечення не надавалися. Однак, оскільки порушення становлять небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем не вживаються заходи до усунення виявлених порушень, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 05.04.2021р. провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов'язано надати до суду докази усуненні порушень, вказаних в акті від 24.02.2021р. №23 або будь-які інші докази на спростування наявності порушень, визначених у вказаному акті.
Відповідач подала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вона припинила експлуатувати приміщення кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та припинила підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.04.2021р. внесено запис про припинення підприємницької діяльності №2004870060004001822. Доказів усунення виявлених позивачем порушень правил пожежної безпеки відповідач не надав.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
На підставі наказу ГУДСНС у Херсонській області від 28.01.2021р. №31 «Про проведення позапланових перевірок» посадовою особою Генічеського районного відділу ГУДСНС у Херсонській області проведено 23-24.02.2021р. позапланову перевірку стану пожежної та техногенної безпеки приміщення і території кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ФОП ОСОБА_1 .
Перевірку проведено у присутності ФОП ОСОБА_1 , якій, зокрема, вручено копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 23.02.2021р. №32, про що свідчить її особистий підпис на цьому посвідченні.
В ході перевірки оформлено акт, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.02.2021р. №23 (далі - акт позапланового заходу).
Актом позапланового заходу від 24.02.2021р. №23 зафіксовані порушення вимог пункту 8 розділу 2, пункту 5 розділу 2, пункту 16 розділу 2, пункту 15 розділу 2, пункту 12.1 глави 12 розділу VI, пункту 2.5 глави 2 розділу III, пункту 1.6 глави 1 розділу IV, пункту 1.21 глави 1 розділу IV, пункту 2.9 глави 2 розділу IV, пункту 2.3 глави 2 розділу І, пункту 3.17 глави 3 розділу V, пункту 3.10 розділу 5, пункту 3.11 розділу 5, пункту 1.20 розділу IV, пункту 15 розділу 2, пункту 1.12 розділу IV, абзацу 2 пункту 2.26 глави 2 розділу IV, пункту 1.2 глави 1 розділу V, пункту 2.8 глави 2 розділу IV, пункту 3.6 глави 3 розділу V, пункту 1.4 розділу V глави 1, абзацу 1 пункту 5.1 глави 5 розділу VI, пункту 2.31 глави 2 розділу III, пункту 2.17 розділу 3, пункту 1.8 глави 1 розділу IV, пункту 4.1 розділу IV глави 4, пункту 3 розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. №1417 (зі змінами від 31.07.2017 № 657) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697, а саме:
- територія, будівлі, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»;
- відсутні на об'єкті розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;
- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно постанови КМУ від 26.06.2013р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- працівники при прийнятті на роботу та робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки;
- розміщено лазню сухого жару (сауни), у підвальному поверсі;
- дерев'яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а в скрутку;
- не встановлений захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки;
- димові труби будинків з покрівлями 3 горючих не обладнані іскрогасниками;
- топлення котлів на підприємстві проводиться не призначеною особою яка пройшла протипожежний інструктаж;
- не проведено технічне обслуговування вогнегасників;
- не забезпечено розміщення переносних вогнегасників на видних місцях біля входів та виходів, шляхом навішування на вертикальній конструкції на висоті не більше 1,5м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинених;
- не встановлено та не укомплектовано пожежний щит засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- не проведені заміри опору ізоляції та контуру заземлення і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж;
- допускаються до роботи особи зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, і не мають відповідного посвідчення;
- не забезпечено прокладання незахищених та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій деталей) не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань слід відокремити від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра;
- лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;
- будівлі не обладнані системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуації людей, системами централізованого пожежного спостерігання) відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- на горищах димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, не відштукатурені та не побілені;
- територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку в повному обсязі;
- не забезпечено проведення обслуговування систем протипожежного захисту;
- не проводиться ознайомлення адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) усіх громадян, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії);
- сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися 3 настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;
- допускається застосування для облицювання стін та стель горючі матеріали пожежна небезпека яких вища ніж Г2, В2, Д2,Т2. (висока димоутворююча та горюча здатність);
- допускається експлуатація тимчасових електромереж;
- допускається розміщення та експлуатація газобалонних установок з порушенням відповідних протипожежних вимог норм щодо газопостачання згідно «Правилам безпеки систем газопостачання України», затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15.05.2015р. №285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2015р. за №674/27119;
- на об'єкті наказом не встановлений протипожежний режим.
Позивачем визначено ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - як «високий», а ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності із виявленими порушеннями - «пожежа».
Акт позапланового заходу підписаний без заперечень відповідачем, яка в поясненнях зазначила, що порушення не усуваються із-за браку коштів.
Указані обставини сторонами не заперечуються, а отже є доведеними.
Також судом установлено, що будівля готелю-кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_1 та громадянці ОСОБА_2 по 1 / 2 частці кожній (про що свідчить отримана судом Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №260442372 від 08.06.2021р.), а 09.04.2021р. державним реєстратором Херсонської міської ради Колесник В.В. унесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №2004870060004001822 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (що підтверджується Витягом на запит від 08.06.2021р. №27218304).
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).
Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як видно з матеріалів справи, позаплановий захід проведено у присутності відповідача та іншого співвласника будівлі готелю-кафе, які без зауважень підписали складений посадовою особою Генічеського районного відділу ГУДСНС у Херсонській області акт позапланового заходу від 24.02.2021р. №23.
При цьому актом зафіксовані численні порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. №1417 (зі змінами від 31.07.2017 № 657) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697, наявність яких відповідачем не спростовується, як не заперечується й те, що порушення залишаються не усунутими.
Крім того, в акті від 24.02.2021р. №23 визначено ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.
Дослідивши згаданий акт, суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам Закону № 877 та в ньому зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну норму законодавства.
Таким чином, станом на день розгляду даної справи відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Визначення небезпечного чинника міститься у п.26 ч.1 ст.2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 КЦЗ України обумовлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об'єкта.
Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 р. по справі № 810/2400/18.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи надані сторонами докази та виявлені за результатом проведеної позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання пожежної безпеки, а також приймаючи до уваги, що діяльність відповідача має високий ступінь ризику настання негативних наслідків у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про те, що існуючі порушення в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Доказів усунення у повному обсязі порушень у сфері пожежної безпеки, які зафіксовані в акті від 24.02.2021р. №23, відповідачем не надано.
Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з тим, що вона припинила підприємницьку діяльність, судом не приймаються до уваги, оскільки вона залишається власником 1 / 2 частки будівлі кафе-готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на момент проведення позапланового заходу та звернення ГУДСНС у Херсонській області до суду із цим позовом була зареєстрована як фізична особа-підприємець, а відповідно до статей 20, 21 КЦЗ України на неї, як на громадянина України покладено обов'язок забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Таким чином, будівля кафе-готелю може використовуватись за призначенням і надалі, що з огляду на виявлені позивачем порушення вимог пожежної безпеки створить загрозу життю і здоров'ю людей. При цьому суд враховує положення статей 51, 52, 526, 598-609 Цивільного кодексу України та правові висновки в численних постановах Верховного Суду про те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУДСНС України у Херсонській області, а тому задовольняє позов.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6, код ЄДРПОУ 38594707) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності задовольнити.
Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації території та приміщень кафе-готелю за адресою: АДРЕСА_1 , - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) використовувати вказані територію та приміщення, окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 108010200