про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2426/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить, мовою оригіналу:
"- відкрити провадження;
- задовольнити мої позовні вимоги маючи законну підставу;
- зобов'язати Пенсійний фонд України перерахувати мою пенсію. Пенсійні виплати до ЗУ "Про пенсійне забезпечення. Список №1 ст. 13 п."а" ст.19 ч.2 Необхідний стаж 20 років;
- визнати неправомірність дій відповідача. Що суперечать законодавству.".
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.
Враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру - судовий збір становить 908,00 грн. (2270,00 грн.*0,4 =908 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем долучено квитанцію №0.0.1867385820.1 від 13.10.2020 року про сплату судового збору на суму 840,80 грн.
Таким чином, наразі недоплачена сума судового збору складає розмір в 67,20 грн.
Також, ч.ч. 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому законом порядку.
Окрім наведеного, згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначеної норми, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення наведеного, позивачем не зазначено в позові: власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта, власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти. Відносно відповідача позивач не зазначив його: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адреса або адресу електронної пошти.
Також, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналогічно у ст.245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов: безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме, суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме, рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
З цього приводу суд зазначає те, що захист прав позивача шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись виключно внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.11.2018р. у справі №806/3099/17.
Натомість, в дослідженій позовній заяві ОСОБА_1 не просить визнати протиправними будь-які дії, бездіяльність чи рішення відповідача. Позивачем вказано лише загальну фразу, мовою оригіналу: "визнати неправомірність дій відповідача, що суперечать законодавству.
Таким чином, відсутність зазначеної складової позову робить неможливим судовий захист прав та інтересів позивача.
Отже, ОСОБА_1 має подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням в прохальній частині дій, рішень чи бездіяльності відповідача, які він бажає визнати протиправними.
Також, суд звертає особливу увагу позивача на те, що предмет судового розгляду, який досліджується судом має бути чітким та зрозумілим, формулювання позовних вимог у спосіб обраний ОСОБА_1 (шляхом зазначення неповних фраз: "зобов'язати Пенсійний фонд України перерахувати мою пенсію. Пенсійні виплати до ЗУ "Про пенсійне забезпечення. Список №1 ст. 13 п."а" ст.19 ч.2 Необхідний стаж 20 років" ) є неприйнятним, оскільки не дозволяє зрозуміти суті заявлених позовних вимог. Окрім цього, в разі задоволення позову, виконати таке рішення буде неможливо, оскільки формулювання резолютивної частини рішення у спосіб, запропонований позивачем допускає неоднозначне тлумачення такого зобов'язання.
Отже, позивачу слід сформулювати позовні вимоги з зазначенням конкретних дій, які він просить визнати протиправними та з зазначенням способу захисту порушеного права.
Окрім вказаного п.п. 4-9 ч. 5 ст. 160 КАС України додатково наведений перелік вимог до позовної заяви, зокрема в ній має бути:зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що зміст позовної заяви також не дозволяє зрозуміти обставини справи та прав за захистом яких позивач звернувся до суду.
Так, з позову та доданих до нього документів вбачається, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 р. по адміністративній справі № 658/3797/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії начальника управління Пенсійного фонду України в м.Каховка та Каховському районі Херсонської області щодо невиконання рішення суду від 21.03.2001 р. по справі № 217 в частині обрахунку розміру стажу, після якого пенсія збільшується на 1% заробітку - 20 років починаючи з 17.06.2014 року; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з розрахунком розміру понаднормового стажу позивача 25 років починаючи з 17.06.2014 р. та провести виплату недоотриманої суми пенсії з урахуванням проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Що відбувалось в подальшому (після прийняття відповідного судового рішення) в взаємовідносинах позивача та органів Пенсійного фонду України з позовної заяви не зрозуміло. Які подальші дії (після прийняття рішення Херсонським окружним адміністративним судом від 18.09.2020 р. по адміністративній справі № 658/3797/16-а) були вчинені Пенсійним фондом України або його органами відносно позивача та зумовили його звернення з цим позовом ОСОБА_1 також не зазначено.
Вказане не дозволяє суду встановити суті спору між сторонами та забезпечити належне його вирішення.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- подання належним чином оформленої позовної заяви (у кількості відповідно кількості учасників справи), в прохальній частині якої зазначити конкретні дії, рішення чи бездіяльність відповідача, які позивач просить визнати протиправними та з зазначенням чіткого переліку дій, які ОСОБА_1 просить зобов'язати вчинити відповідача.
- подання належним чином оформленої позовної заяви (у кількості відповідно кількості учасників справи) з зазначенням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (з урахуванням рекомендацій суду, викладених в даній ухвалі);
- подання до суду належним чином оформленої позовної заяви із письмовим підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням відносно позивача: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта, власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти. Відносно відповідача: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адреса або адресу електронної пошти;
- подання до суду доказів сплати недоплаченого судового збору у сумі 67,20 грн;
- надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2426/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій