08 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1634/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Ковбій О.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу третя особа - Національне агенство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу "Про попередження про неповну службову відповідність ОСОБА_1 " від 05.04.2021 року №100.
Ухвалою від 05.05.2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31.05.2021 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 03.06.2021 року відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.
Ухвалою суду від 07.06.2021 року задоволено заяви ОСОБА_1 про ненадання відповідачем доказів надіслання позивачу наданих до суду документів та про витребування оригіналу письмового доказу в адміністративній справі задовольнити.
07.06.2021 року ОСОБА_1 двічі подано до суду клопотання про відвід судді Ковбій О.В., мотивований тим, що, на думку позивача, дії судді щодо прийняття рішення про відмову в розгляді справи за правилами загального позовного провадження свідчать про те, що суддя можливо прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи.
Посилаючись як на підставу на ч.1 ст. 36 КАС України, позивач просить задовольнити його клопотання про відвід судді Ковбій О.В.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Так, заявляючи відвід, позивач не посилається на конкретний пункт ч.1 ст. 36 КАС України, який відповідає визначеній ним підстави для відводу.
Частиною 3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З приводу підстав, вказаних відповідачем, слід зазначити наступне. Відповідач в якості передбаченої законом підстави для відводу посилається на можливу заінтересованість судді в розгляді справи.
Проте, фактично, жодних доказів наявності таких обставин позивачем не надано.
Відповідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Додатково вимоги щодо обґрунтованості будь-якої письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені ст. 167 КАС України.
Відсутність доказів, наведених в заяві тверджень, свідчить про необґрунтованість поданої заяви.
Так, конкретизуючи підстави для відводу позивач стверджує, що суд виявив упередженість, коли відмовив у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Надаючи оцінку викладеному суд зазначає, що дійсно 31.05.2021 року позивачем подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
За результатом розгляду цієї заяви судом постановлено ухвалу від 03.06.2021 року про відмову в її задоволенні.
Приймаючи вказане судове рішення, суд зазначив обґрунтування, яке, в силу неприйняття його відповідачем та суттєвого значення при наданні оцінки об'єктивності судді під час розгляду справи, суд вважає за необхідне повторно навести в тексті даної ухвали.
Так, суд зазначив, що положеннями ч.5 ст.262 КАС України дійсно передбачено право сторін на подачу такого роду клопотань, яке в разі його обґрунтованості, може бути задоволено судом.
Підстави для відмови в задоволені передбачені ч.6 ст. 262 КАС України. До них віднесено випадки, визначені ст. 263 КАС України та випадки, у яких характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Окрім вказаного, ст. 167 КАС України містить загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Серед цих вимог наявна вимога, щодо обов'язкової обґрунтованості поданої заяви (клопотання, заперечення) (п.5 ч.1 ст. 167 КАС України).
Тому, суд приймаючи рішення, щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, має враховувати вимоги ст.262, 167 КАС України в їх системному зв'язку.
З поданого відповідачем клопотання вбачається, що воно не містить посилань на конкретні обставини, які перешкоджають розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Покликання позивача на значний суспільний інтерес через необхідність формування в суспільстві правової свідомості певного виду, суд вважає недоречним, оскільки рішення в даній справі не стосується загальноправових питань, не встановлює та не скасовує загальних правил поведінки будь-яких груп суспільства. Рішення в справі стосується виключно сторін вже долучених до розгляду.
Щодо покликання позивача на те, що ним заявлено вимоги стосовно себе як особи, що займає відповідальне становище, а тому справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження, суд оцінює критично в силу наступного.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 станом на дату виникнення спірних правовідносин займав посаду начальника відділу ресурсного забезпечення та експлуатації управління організаційної діяльності, яка відповідно приміток до статей 51-3, 56 Закону України "Про запобігання корупції" відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Однак, позивач надає помилкового трактування значенню наведеної обставини як підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Так, норма, на яку посилається заявник, п.1 ч.6 ст. 12 КАС України, встановлює, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Пункт 1 ч.6 ст.12 КАС України лише визначає дану справу як справу незначної складності, однак не відносить її до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, суд вважає клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки дана справа, хоч і не віднесена до справ окремої категорії, особливості розгляду яких, передбачено ст. 263 КАС України, проте є такою, характер спірних правовідносин у якій та предмет доказування (в об'ємі наданих доказів) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, доводи позивача щодо наявності ознак неупередженості в діях судді при вирішенні питання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження фактично зводяться до незгоди сторони з відповідними процесуальними рішеннями судді та не можуть бути ознаками упередженого ставлення до позивача.
В свою чергу, незгода сторони з відповідними процесуальними рішеннями судді відповідно положень ч.4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
В додаток до викладеного, суд звертає увагу на те, що не відповідають дійсності твердження позивача в заяві про відвід судді стосовно того, що ОСОБА_1 заявляв в запереченні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження про фальсифікацію дисциплінарної справи відносно нього. Наведені аргументи з боку позивача з'явились лише в заявах від 07.06.2021 року.
З аналізу зазначеного та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
На підставі викладеного суд наголошує, що ОСОБА_1 не навів належного обґрунтування наявності підстав для відводу судді Ковбій О.В., передбачених ст. 36 КАС України.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати заяву позивача для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст. 40, 236, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ковбій О.В. передати до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України
Суддя О.В. Ковбій