01 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 821/1535/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.,
секретар Рябчич А.М.,
за участю:
представника позивача Івченко О.О.,
представника відповідача Яцемирського С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортица" до Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ТОВ "Хортиця" (далі позивач) 18.10.2017 року звернулося в суду із позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі відповідач), Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2015 року №0000802204, від 19 вересня 2016 року №0001994000, №0002004000, від 3 лютого 2017 року №0000434000, №0000444000.
Податковим повідомленням-рішенням від 22.12.2015 року № 0000802204, за порушення ТОВ "Хортиця" пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за платежем: акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями збільшено за основним платежем на 58842 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 14710 грн. 00 коп. Разом 73552 грн. 00 коп.
Вищезазначене повідомлення - рішення № 0000802204 від 22.12.2015 року було прийняте на підставі акту перевірки від 13.10.2015 року № 13659/21/22/24122021 "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами".
Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області були прийняті податкові повідомлення - рішення:
від 19.09.2016 року № 0001994000, відповідно до якого ТОВ "Хортиця" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5523 грн. 16 коп., за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 55231 грн. 60 коп. з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
від 19.09.2016 року № 0002004000, відповідно до якого ТОВ "Хортиця" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 37724 грн. 88 коп., за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 188624 грн. 40 коп. з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Вищезазначені податкові повідомлення - рішення № 0001994000 від 19.09.2016 року та № 0002004000 від 19.09.2016 року були прийняті на підставі акту перевірки від 14.09.2016 року № 000171/21-03-40/24122021 "Про результати камеральної перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету акцизного податку ТОВ "Хортица" з 22.02.2016 по 14.09.2016".
Головним управлінням ДФС у Херсонській області були прийняті податкові повідомлення - рішення:
- від 03.02.2017 року № 0000434000, відповідно до якого ТОВ "Хортиця" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 14 416 грн. 52 коп., за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 72 082 грн. 60 коп. з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- від 03.02.2017 року № 0000444000, відповідно до якого ТОВ "Хортиця" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 785 грн. 34 коп., за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 7853 грн. 40 коп. з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Вищезазначені податкові повідомлення - рішення № 0000434000 від 03.02.2017 року та № 0000444000 від 03.02.2017 року були на підставі акту перевірки від 11.01.2017 року №000010/21-03-40/24122021 "Про результати камеральної перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету акцизного податку ТОВ "Хортица" з 30.08.2016 по 07.12.2016".
19.02.2018 року рішенням Херсонського ОАС залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду КАС від 14.01.2021 року рішення зазначених судів скасовані і справу направлено на новий розгляд.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, зазначив, що висновки відповідачів, викладені в актах перевірок, є такими що не ґрунтуються на нормах законодавства. Позивач посилався на те, що при реалізації ним скрапленого газу через АЗС (АГЗС) у безготівковій формі здійснювало не роздрібну торгівлю скрапленого газу, а оптову торгівлю, оскільки зазначені матеріали покупці використовували в подальшому у власній господарській діяльності і не були кінцевими споживачами. Податкові повідомлення - рішення № 0001994000 від 19.09.2016 року та № 0002004000 від 19.09.2016 року, № 0000434000 та № 0000444000 від 03.02.2017 є похідними від ППР № 0000802204 від 22.12.2015 року, оскільки прийняті після збільшення грошових зобов'язань за останнім, перерахунком сплачених коштів та зміною напрямку платежів позивача, в результаті чого виникла несвоєчасна сплата акцизного податку. Визнання протиправним та скасування ППР № 0000802204 від 22.12.2015 року тягне за собою перерахунок накладених штрафних санкцій за несвоєчасність сплати акцизного податку.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що під час перевірки було встановлено реалізацію скрапленого газу позивачем без нарахування та сплати акцизного податку, що ними не спростовувалось. Відповідач вважає помилковою позицію позивача, що вони здійснювали оптову торгівлю при якій відсутній обов'язок нарахування та сплати цього податку.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Основним видом діяльності ТОВ "ХОРТИЦА" є роздрібна та оптова торгівля пальним.
Роздрібний продаж пального ТОВ "ХОРТИЦА" здійснює через мережу автогазозаправочних пунктів (скорочена назва - АГЗП), які розташовані за наступними адресами: м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 4й км., м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Херсонська, 1246.
Оптова торгівля скрапленим газом здійснюється ТОВ "ХОРТИЦА" з пункту наповнення газових балонів (скорочена назва ГНП), який розташований за адресою м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 4й км.
На підприємстві позивача 12.08.2005 року був прийнятий наказ № 12 про ведення бухгалтерського обліку з врахуванням вводу в експлуатацію ГНП та АГЗП. При цьому вибуття (реалізація) запасів на АГЗП оформлюється на підставі фіскальних чеків, на ГНП - на підставі видаткових накладних.
Відповідачем проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 13.10.2015 №22/21/24122021 яким встановлено порушення позивачем ст.ст. 14, 213, 214 Податкового кодексу України, а саме реалізація скрапленого газу через мережу АГЗС, сума якої не задекларована в декларації акцизного податку.
Як зазначено в акті за період з січня по серпень 2015 року підприємство-позивач задекларувало вартість реалізованого скрапленого газу в сумі 564996 грн. 00 коп. При цьому підприємством було сплачено акцизний податок в сумі 28 250 гри. 00 коп. Встановлення заниження податкових зобов'язань з акцизного податку за реалізацію скрапленого газу за період січень - серпень 2015 року.
Перевіркою зафіксовано реалізацію скрапленого газу в безготівкових розрахунках через мережу АГЗС, сума якої не задекларована в декларації акцизного податку. В ході співставлення даних зафіксованих фактичною перевіркою та даними відображеними в деклараціях акцизного податку за січень - серпень 2015 року виявлено розбіжності між сумами задекларованих обсягів реалізації, що оподатковуються акцизним податком та вартістю реалізованих обсягів скрапленого газу.
Перевіркою встановлено, що реалізація скрапленого газу здійснювалась виключно через мережу АГЗС. Податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу скрапленого газу виникають у особи, яка здійснює відпуск скрапленого газу з колонок через мережу АГЗС безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу скрапленого газу та форми розрахунків (готівка, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.
Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать зокрема нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне) безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Тобто, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.
Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 Податкового кодексу України операції суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі підакцизними товарами оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості цих товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунки за продані нафтопродукти (в тому числі скраплений вуглеводневий газ) здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Отже, розрахунки за придбані у роздріб нафтопродукти можуть здійснюватись як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).
При цьому згідно з підпунктом 10.3.1.1 пункту 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС із використанням реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315.
Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 цієї Інструкції відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП у графі 8.
Згідно з підпунктами 10.3.2, 10.3.3, 10.3.4 пункту 10.3 названої Інструкції в цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатись і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (графа 11), за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10).
Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Пунктом 34 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.
В свою чергу, під поняттям некомерційного використання в значенні, в якому його вжито в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актах, що регулюють порядок реалізації нафтопродуктів у роздріб, слід розуміти таке використання, яке виключає подальшу реалізацію продуктів кінцевим споживачам, незалежно від форми розрахунків.
Оскільки через мережу АЗС здійснюється реалізація нафтопродуктів у роздріб кінцевому споживачу з метою некомерційного використання, то контролюючий орган у межах спірних правовідносин не мав обов'язку встановлення факту використання.
Відтак, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) через мережу АЗС є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).
За таких обставин податкові зобов'язання зі сплати 5-ти відсотків акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій та від форми розрахунку за них (готівкою або у безготівковій формі).
На користь такого висновку свідчить також змістове уточнення законодавцем правового регулювання питання щодо сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (пального) Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, яким, не змінюючи попереднього правового регулювання, уточнено підпункт 14.1.212, згідно із яким під реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Наведене тлумачення щодо застосування зазначених норм права викладено зокрема в постановах Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 803/722/16, від 07 лютого 2019 року № 804/15775/15, від 4 березня 2019 року № 803/3780/15.
Представник позивача та допитана в судовому засіданні бухгалтер ОСОБА_1 пояснили, що під час фактичної перевірки перевіряючими було поставлено питання щодо реалізації скрапленого газу через безготівковий розрахунок і такі данні на підставі бухгалтерських документів були їм надані та підтверджено реалізацію з безготівковим розрахунком на суму 1 176 844,63 грн. Але позивач зазначає, що така реалізація здійснена оптовим покупцям відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, шляхом проведення безготівкових розрахунків та на підставі видаткових накладних, що на їх думку виклоючає оподаткування акцизним податком. Крім того зазначають, що відпуск здійснювався не за адресою фактичної перевірки.
На питання головуючого за яким критерієм позивачем визначалось що продаж купівля є оптовою, зазначили, що по критерію безготівкового розрахунку та у зв'язку з тим, що покупці не були кінцевими споживачами, а використовували газ у своїй господарській діяльності.
Суд вважає таку позицію позивача помилковою, виходячи із вищенаведених приписів діючого законодавства щодо порядку реалізації скрапленого газу та нафтопродуктів і зазначає наступне.
В судовому засіданні представник позивача та бухгалтер ОСОБА_1 пояснили, що реалізація скрапленого газу здійснювалась у побутові газові балони і в залежності від кількості такої закупівлі та заправлених балонів визначалось, чи є вона оптовою.
На питання головуючого яку кількість заправлених балонів вони вважають оптом і у який спосіб вони контролюють чи не контролюють використання придбаного газу, тобто чи є воно комерційним чи не комерційним відповіді не надали, а лише посилались на договори купівлі-продажу в яких зазначено що це оптова закупівля.
Таким чином, встановлено судом і не спростовується позивачем, що реалізація скрапленого газу відбувалась у побутові газові балони, в різній кількості для використання покупцями у власній господарській діяльності.
Суд зазначає, що зміст договорів купівлі-продажу скрапленого газу та спосіб розрахунків не може впливати на визначений ПКУ порядок оподаткування акцизним податком.
Реалізація скрапленого газу в такий спосіб, суд визнає як роздрібну торгівлю кінцевому споживачу, яка повинна здійснюватись через газороздавальні колонки та оподатковуватись відповідно до ПКУ.
На думку суду позивач помиляється у визначені понять, щодо кінцевого споживача, оскільки зазначає, що якщо придбаний газ використано для створення іншого товару чи надання послуг то такий покупець не є кінцевим, що фактично є протилежним.
За таких обставин податкові зобов'язання зі сплати 5-ти відсотків акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій та від форми розрахунку за них (готівкою або у безготівковій формі).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач здійснював роздрібний продаж товарів, а відповідно такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком, що свідчить про правомірність прийнятого податковим органом ППР від 22 грудня 2015 року №0000802204.
В той же час, суд враховує обґрунтування позивача та надані ним докази, що позивач надав у червні 2015 року послуги ТОВ "ТУР ПЛАЗА" із зберігання, заміні вентилів та фарбуванню 70 балонів на суму 12250 грн., які безпідставно були включені під час перевірки до суми обсягу реалізації газу за безготівковим рахунку та не були оподатковані акцизом.
Іншими позовними вимогами позивача було визнання протиправними та скасування ППР від 19.09.2016 року № 0001994000, № 0002004000, від 03.02.2017 року № 0000434000, № 0000444000 про зобов'язання сплатити штрафи за затримку сплати грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Позивач вважає, що складення вказаних ППР пов'язане із складанням ППР від 22.12.2015 року № 0000802204 оскільки податковим органом сплачені позивачем кошти у рахунок погашення задекларованих сум зобов'язань були направлені у рахунок сплати додатково нарахованих зобов'язань з акцизного податку за ППР № 0000802204.
Суд не може погодитись з думкою позивача із зазначеного питання з наступних підстав:
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3. ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно п. 54.5. ст.54 ПКУ якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
За п.56.18. с.56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи спірне ППР №0000802204 було складено податковим органом 22.12.2015 року, доказів адміністративного оскарження цього ППР позивачем не надано. У судовому порядку вказане ППР було оскаржено тільки 18.10.2017 року. Тобто у період після складення та оскарження у судовому порядку ППР про додаткове обчислення зобов'язання з акцизного податку було узгоджене та підлягало обов'язковій сплаті як того вимагали приписи ст.57 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 87.9 ст.87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже податковий орган мав право у період між узгодженням донарахованого зобов'язання з акцизного податку до його судового оскарження направляти кошти у рахунок сплати донарахованого зобов'язання незалежно від бажання платника податку сплатити задекларовані ним поточні зобов'язання з акцизного податку.
Крім того суд звертає увагу позивача, що за спірними ППР від 19.09.2016 року № 0001994000, № 0002004000, від 03.02.2017 року № 0000434000, № 0000444000 обсяг затриманих у сплаті зобов'язань складає 172892,48 грн. проти 73552,0 грн. визначених у ППР № 0000802204. Тобто визначення та погашення зобов'язань за вказаним ППР не могло вплинути на весь обсяг несвоєчасно сплачених зобов'язань по ППР №0001994000, №0002004000, №0000434000, №0000444000.
Отже, на момент складення ППР №0001994000, №0002004000, №0000434000, №0000444000 всі зобов'язання позивача з акцизного податку були узгодженими та залишились узгодженими за наслідками розгляду цієї справи. З цих причин суд відмовляє позивачеві у позові щодо їх касування.
Згідно наданого розрахунку за спірним ППР донараховано акцизного податку 58842,0 грн. із заниженого обсягу продажу 1176844,63 грн. нараховано штрафну санкцію у розмірі 25%, що у грошовому вимірі складає 14710 грн.
Суд дійшов до висновку, що податковим органом неправомірно включено до оподатковуваних обсягів продажу вартість послуг у сумі 12250 грн. а тому завищений осяг додатково обчисленого акцизного податку складає 625 грн.
Виходячи з цього суд скасовує спірне ППР на 625,0 грн. за основним платежем та на 156,25 грн. за штрафними санкціями всього на суму 781,25 грн.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведених висновків суду щодо розрахунків, щодо податкового повідомлення рішення №0000802204 від 22.12.2015 року.
Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортица" задовольнити частково.
Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2015 року № 0000802204 ДПІ у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на 625,0 грн. за основним платежем та на 156,25 грн. за штрафними санкціями, а всього на суму 781,25 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортица" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2016 року № 0001994000, № 0002004000, від 03.02.2017 року № 0000434000, № 0000444000.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області (ЄДРПОУ ВП 43995495) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 11,72 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортица" ( ЄДРПОУ 24122021, 73039, м. Херсон, проспект 200 річчя Херсона, буд. 26, корп. 1, кв. 151).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08 червня 2021 р.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 111030700