07 червня 2021 року Справа № 480/1533/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/1533/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) про
- визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки № 310-кп від 18.02.2021,
І. Позиція позивача
19.02.2021 ФОП ОСОБА_1 був вручений наказ № 310-кп від 18.02.2021 про проведення фактичної перевірки, у якому підставою для проведення цієї перевірки вказано підпункти 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також письмове звернення покупця (споживача) від 08.02.2021, вх. № 2750/6 про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій та ліцензування при здійсненні реалізації алкогольних напоїв.
Об'єктом перевірки у вказаному наказі зазначено заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований у ТЦ « Мануфактура » (другий поверх) по АДРЕСА_1 , а метою перевірки - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі, про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
На переконання позивача, згаданий наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження наявності правових підстав для призначення перевірки, передбачених підпунктами 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Сумській області посилається на письмове звернення покупця (споживача). Тобто, одне звернення споживача (одне джерело інформації) визначено підставою для прийняття рішення щодо проведення перевірки з двох правових підстав: звернення покупця (пп. 80.2.3) та отримання іншої інформації (пп. 80.2.5).
Разом з тим, передумовою проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, має бути заява покупця (споживача) про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування, які стали відомі заявнику під час реалізації ним своїх прав як покупця (споживача). Однак, відповідачем не з'ясовано і не зазначено у наказі чи є заявник покупцем (споживачем) товарів/робіт/послуг, а також не вказано яких саме порушень, встановлених підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, припустився позивач.
Передумовою ж проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, має бути наявна у податкового органу інформація про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Проте, в оскаржуваному наказі відсутнє посилання на джерело інформації про порушення позивачем вказаних вимог законодавства та не наведено які саме норми з перелічених були порушені.
На думку ФОП ОСОБА_1 , діюче податкове законодавство не передбачає право податкового органу ініціювати фактичну перевірку платника податку на підставі будь-якої інформації будь-якої особи, а передбачає конкретні вимоги до такої інформації та джерела її походження. При цьому, предметом перевірки мають бути дотримання суб'єктом господарювання саме тих норм законодавства, про порушення яких податковий орган отримав інформацію з джерел, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а не всіх норм законодавства, в тому числі і тих, щодо яких податковий орган не отримував жодної інформації.
Також, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що предмет фактичної перевірки, зазначений у наказі № 310-кп від 18.02.2021, не відповідає підставам, з яких ця перевірка була призначена. Зокрема, до переліку питань перевірки було внесено питання дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками в той час, коли у зверненні покупця (споживача) від 08.02.2021, вх. № 2750/6, відсутнє посилання на порушення норм трудового законодавства. Більше того, використання суб'єктом господарювання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, є окремою підставою для фактичної перевірки, передбаченою підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що у спірному наказі об'єктом перевірки вказано «заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований у ТЦ « Мануфактура » (другий поверх) по АДРЕСА_1 », а об'єкт здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 має назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і розташований він у ТРЦ «Мануфактура». При цьому, заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не може виступати суб'єктом перевірки, оскільки не є суб'єктом господарювання, окремим платником податку та, відповідно, не має податкових реквізитів, обов'язкова наявність яких вимагається у наказі про проведення фактичної перевірки відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тобто, суб'єктом перевірки може бути не об'єкт торгівлі (кафе, магазин, кіоск, тощо), а суб'єкт господарювання, яким є платник податку.
За таких обставин, ФОП ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у Сумській області у відзиві (а.с. 17-18) зазначило, що оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки був прийнятий у зв'язку з надходженням письмового звернення покупця (споживача) за вх. № 2750/6 від 08.02.2021 про порушення порядку проведення розрахункових операцій та ліцензування при здійсненні реалізації алкогольних напоїв, оформленого відповідно до закону, зокрема, частини 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
Отримання податковим органом вказаного звернення, згідно з підпунктами 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є підставою для прийняття рішення, оформленого наказом, щодо проведення фактичної перевірки.
Стосовно зазначення у наказі № 310-кп від 18.02.2021 реквізитів суб'єкта перевірки, відповідач повідомив, що у згаданому зверненні покупця (споживача) зазначалось два суб'єкта господарювання: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Оскільки з наданої інформації неможливо було встановити хто саме із указаних осіб провадить діяльність в закладі ресторанного господарства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ГУ ДПС у Сумській області був прийнятий наказ про проведення перевірки без зазначення найменування та реквізитів суб'єкта, який перевіряється.
З вищезазначених підстав, ГУ ДПС у Сумській області вважає оскаржуваний наказ правомірними, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 25.02.2021, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/1533/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 08.04.2021, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
IV. Обставини справи
До Головного управління ДПС у Сумській області 08.02.2021 надійшла заява від ОСОБА_3 у якій остання просила провести перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі того, що ФОП ОСОБА_1 з 25.11.2020 здійснює незаконний продаж алкогольних напоїв.
Крім того, у заяві повідомлялось, що «з 25.11.2020 у вказаному закладі була припинена діяльність ФОП ОСОБА_4 на який видавалась ліцензія. З тих причин всі алкогольні напої були придбані по другій формі (що є незаконним) та проходили не по фіскальному розрахунку. Звітності у книзі обліку касових операцій також немає» (а.с. 7).
Отримавши заяву ОСОБА_3 від 08.02.2021 вх. № 2750/6, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Сумській області 18.02.2021 був прийнятий наказ № 310-кп (а.с. 6) про проведення фактичної перевірки за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування закладу ресторанного господарства (громадського харчування) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований у ТЦ « Мануфактура » (другий поверх) по АДРЕСА_1 , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підставою для проведення фактичної перевірки у згаданому наказі визначено підпункти 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункт 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та письмове звернення покупця (споживача) за вх. № 2750/6 від 08.02.2021 про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій та ліцензування при здійсненні реалізації алкогольних напоїв.
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податкові органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом підпункту 75.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначається статтею 80 Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 80.2 вказаної статті, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2).
Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
На виконання пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Отже, за змістом вказаних норм, фактична перевірка може бути проведена контролюючим органом виключно у разі наявності визначених Податковим кодексом України підстав, про що приймається відповідний наказ, у якому, серед іншого, обов'язково зазначаються: найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), конкретні обставини, які стали підставою для проведення перевірки та питання, які підлягають перевірці.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного наказу, ГУ ДПС у Сумській області стверджує про дотримання податкового законодавства при призначенні фактичної перевірки та наявності підстав для її проведення.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на таке.
Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу № 310-кп від 18.02.2021 про проведення фактичної перевірки, відповідач визначив підпункти 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та письмове звернення покупця (споживача) за вх. № 2750/6 від 08.02.2021 про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій та ліцензування при здійсненні реалізації алкогольних напоїв.
Як убачається зі змісту згаданого звернення (а.с. 7), ОСОБА_3 просила ГУ ДПС у Сумській області провести перевірку конкретного суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 за адресою розташування закладу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). Підставою для проведення перевірки вказано здійснення позивачем з 25.11.2020 незаконного продажу алкогольних напоїв через припинення діяльності ФОП ОСОБА_4 , зокрема, зазначено про придбання алкогольних напоїв по другій формі та їх проходження не по фіскальному розрахунку. Також, у зверненні вказано про відсутність звітності у книзі обліку касових операцій.
Тобто, вказане звернення містить інформацію про суб'єкта господарювання, який нібито порушив податкове законодавство та загальну інформацію про такі порушення. При цьому, зі змісту звернення неможливо встановити статус заявника як покупця чи споживача, а також у ньому не наведені конкретні факти і обставини вчинення порушень.
На переконання суду, за змістом підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, підставою для проведення фактичної перевірки є письмове звернення не будь-якої особи, а саме покупця чи споживача. У такому зверненні недостатньо зазначити припущення про порушення податкового законодавства чи загальну інформацію про його порушення. Таке звернення має містити конкретні факти та обставини вчинення порушення.
Так само, за змістом підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, отримана податковим органом інформація про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, має містити конкретні факти та обставини вчинення таких порушень, а не загальні припущення чи інформацію про них.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність у заяві ОСОБА_3 від 08.02.20121 інформації про її статус як покупця чи споживача, а також відсутність інформації про конкретні факти порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та обставин їх вчинення, суд робить висновок про те, що ця заява не може бути підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до підпунктів 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Крім того, суд констатує, що у наказі № 310-кп від 18.02.2021 не зазначений суб'єкт перевірка якого проводиться (найменування чи прізвище, ім'я, по батькові) та не вказані його реквізити, що не відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного наказу критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог про його скасування.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Сумській області № 310-кп від 18.02.2021.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик