Справа № 420/3836/21
31 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенко А.В., за участю секретаря - Сініцина А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (65044, м. Одеса, пров. Олександра Матросова, 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області №20110 від 04 лютого 2021 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (65044, м. Одеса, пров. Олександра Матросова, 1, код ЄДРПОУ: 38479963) критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (65044, м. Одеса, пров. Олександра Матросова, 1, код ЄДРПОУ: 38479963) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 січня 2021 року позивачем надіслано податкову накладну №1 з підтверджуючими документами, стосовно здійснених операцій до Єдиного реєстру податкових накладних. 04.02.2021 року відповідачем прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області і питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, звернувся до суду з даним позовом.
26.04.2021 року за вх. № 21116/21 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації було винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Комісією відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 встановлено відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» критеріям ризиковості платника податку за підставою п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. За результатами моніторингу реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що податковий кредит ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» сформовано від суб'єктів господарювання, які мають ознаки ймовірного «вигодоформуючого суб'єкта» та не простежуються придбання у постачальників ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» товару, який останній у таких придбавав. З метою забезпечення заходів направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов'язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови № 1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» включено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165, яке направлено через електронний кабінет платника.
30.04.2021 року за вх. № 22282/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін.
07.04.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою суду від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 08 квітня 2021 року об 11.30 год.
08.04.2021 року, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, відкладено підготовче засідання на 22.04.2021 року об 11.30 год.
22.04.2021 року, протокольною ухвалою суду, відкладено підготовче засідання на 12.05.2021 року об 11.30 год.
12.05.2021 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 31.05.2021 року о 10.30 год.
31.05.2021 року в судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та в запереченнях на відповідь на відзив.
В судовому засіданні 31.05.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення адміністративного позову.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (код ЄДРПОУ: 38479963) є юридичною особою, зареєстровано 21.03.2013 року, номер запису: 15431020000003267, основним видом діяльності якого є 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям (основний), 14.13 виробництво іншого верхнього одягу; 14.14 виробництво спіднього одягу; 14.19 виробництво іншого одягу й аксесуарів; 46.16 діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 діяльність у сфері права; 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
18.12.2020 року ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» отримало від ГУ ДПС в Одеській області Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 163114, в якому зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165, встановлено відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
27.01.2021 року позивач направив повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
04.02.2021 року через електронний кабінет позивача надійшло прийняте Комісією ГУ ДПС в Одеській області рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2021 року № 20110, в якому зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165, встановлено відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів. Вказаний Порядок набрав чинності з 1 лютого 2020 року.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
За змістом пункту 40 Порядку № 1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).
Висновки суду.
Як встановлено судом, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2021 року № 20110 ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В оскаржуваному рішенні контролюючим органом у розділі "Податкова інформація", який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме, зазначено, що у контролюючого органу наявна інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.
Так, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В свою чергу, в даному випадку рішення контролюючого органу від 04.02.2021 року № 20110, яким ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, не містить ні юридичних, ні фактичних підстав кваліфікації заявника як ризикового платника податків.
Відповідачем не надано жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б містила ознаки недодержання вимог чинного законодавства України.
В свою чергу, у відзиві на позов контролюючий орган зазначив, що за результатами моніторингу реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом встановлено, що податковий кредит ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» сформовано від суб'єктів господарювання, які мають ознаки ймовірного «вигодоформуючого суб'єкта» та не простежуються придбання у постачальників ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» товару, який останній у таких придбавав.
В свою чергу, згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.ст.72, 73 ПК України.
Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Підпунктом 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
В свою чергу відповідач не надав до суду жодного доказу на підтвердження вказаних у відзиві тверджень, в тому числі не надав і доказів результату податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» та його контрагентів, з якого б вбачалось, що підприємство має ознаки ймовірного «вигодоформуючого суб'єкта».
Згідно з наказом ДФС України від 28.07.2015р. №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», вигодоформуючих суб'єкт ("податкова яма") - платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов'язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику;
Відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям.
Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про протиправність рішення контролюючого органу від 04.02.2021 року № 20110 про відповідність ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» критеріям ризиковості платника податків та наявність підстав для його скасування.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Щодо стягнення коштів на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Судом встановлено, що 01.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» в особі директора Литвиненко Юлії Сегріївни та адвокатом Слюсар Олегом Володимировичем укладено договір №0103 про надання правової допомоги.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2021 року, сторони погодили розмір гонорару Адвоката, який складається з:
- зустріч, консультація клієнта, узгодження плану дії та правової позиції - 1000 грн.;
- збір доказів, вивчення документів первинного бухгалтерського обліку Клієнта, підготовка позовної заяви, клопотань, що подаються одночасно з позовною заявою, подача позовної заяви до суду - 6000 грн.;
- вивчення судової практики - 2000 грн.;
- підготовка відповіді на відзив, в разі його подання, подання відповіді на відзив до суду, надсилання іншим сторонам по справі - 1000 грн.;
- участь у судових засіданнях - 2000 грн.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди, частину гонорару Адвоката у сумі 10 000 грн. сплачується в повному обсязі, а частину гонорару за участь у судових засіданнях сплачується Клієнтов протягом 3 (трьох) днів з моменту участі Адвоката у судовому засіданні.
Отже, загальна вартість наданих послуг з правової допомоги за Договором №0103 від 01.03.2021 року та Додаткової угоди № 1 від 01.03.2021 року становить 10 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2021 року та Додаткової угоди № 1 від 01.03.2021 року, ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» за надання правової допомоги сплачено грошові кошти в сумі 10 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0103 від 01.03.2021 року.
Оскільки, вартість виконаних послуг за відповідним Договором підтверджена, суд доходить висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 грн.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 2270,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № ПН2099 від 10.03.2021 року.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (650044, м. Одеса, вул. пров. Олександра Матросова, 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 20110 від 04 лютого 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (код ЄДРПОУ 38479963) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (код ЄДРПОУ 38479963), з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІРЕСТ» (код ЄДРПОУ 38479963) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП44069166), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.06.2021 року.
Суддя Бутенко А.В.