КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
26 травня 2021 року № 320/7350/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Малая В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002754004, яким застосовано до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовну заяву залишено без руху.
До суду 18.09.2020 надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002754004, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17000,00 грн. є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Зазначив, що постановою Сквирського районного суду Київської області від 12.04.2018 по справі №376/644/18 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. на користь держави з конфіскацією предметів торгівлі. Однак, що зазначена постанова суду скасована постановою Апеляційного суду Київської області від 25.06.2018 та прийнято нову постанову, якою матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення №19 від 29.03.2018, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1645 КУпАП, направити до Головного управління ДФС у Київській області для проведення додаткової перевірки. Стверджує, що оскільки судоми вже вирішувалось питання про адміністративне правопорушення, тому у відповідача відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, позивач стверджує про протиправність проведення відповідачем фактичної перевірки. Також, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення йому відповідачем не направлялось, а тому він був позбавлений можливості оскаржити його раніше.
Відповідач проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами відповідача встановлено факт реалізації позивачем алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво), чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Зауважив, що за результатами зазначеної перевірки був складений акт №89/10-36-40/ НОМЕР_1 від 13.03.2018, який був у подальшому направлений листом, оскільки позивач відмовився від його отримання. Зазначив, що у зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення.
Крім того, відповідач зазначив, що посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 25.06.2018 у справі №376/644/18 не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб'єкта господарювання.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечував. Стверджував, що відповідачем протиправно проведено перевірку та неналежним чином врученні Акт перевірки та оскаржуване рішення, а тому вважає, що у зв'язку із зазначеним, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.03.2013, номер запису: 23460000000003096, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 27.02.2018 №432 та направленнями на проведення фактичної перевірки від 07.03.2018 №179, 180 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 12.03.2018 проведена фактична перевірка торгового об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 , (біля РТП), що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 .
В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво), чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) серії АА №022856 терміном дії з 28.07.2017 по 27.07.2018 анульовано на підставі розпорядження ГУ ДФС у Київській області від 12.12.2017 №4336/ФОП/Ю-36-40-04 за несплату чергового платежу.
За результатами вказаної перевірки складено Акт фактичної перевірки, який на наступний робочий день після його складення (13.03.2018) зареєстрований в ГУ ДФС у Київській області за №89/10-36-40/ НОМЕР_1 та направлений платнику листом від 13.03.2018 №1141/ФОП/10-36-40-00-10 за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 .
В подальшому, ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002754004 про застосування штрафної санкції в розмірі 17000,00 грн., яке направлено за адресою реєстрації платника податків.
Позивач не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до положень п.80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки» в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта, (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якою проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є. дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова, позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ ДПС у Київській області пред'явлені документи, визначені п.81.1 ст.81 ПК України та вручена копію наказу особі, що фактично проводила розрахункову операцію. Вказана особа була ознайомлена з направленнями та отримала копію наказу про проведення перевірки, про що свідчить фотофіксація, однак оскільки вона від підпису в направленнях відмовилась, складено відповідний акт про відмову від підпису у направленні на перевірку від 12.03.2018 №002343.
Судом встановлено, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво), чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі - Закон України №481/95-ВР).
Як вбачається з Акту перевірки, перевіряючими встановлено, що ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) серії АА №022856 терміном дії з 28.07.2017 по 27.07.2018 анульовано на підставі розпорядження ГУ ДФС у Київській області від 12.12.2017 №4336/ФОП/Ю- 36-40-04 за несплату чергового платежу.
Порядок оформлення перевірок, у тому числі фактичних перевірок, визначений ст. 86 ПК України.
Пунктом 86.5 ст.86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Так, за результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області складено Акт перевірки, від підписання та отримання якого особа, яка фактично проводила розрахункові операції відмовилась, про що складені відповідні акти, які наявні в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що Акт фактичної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення (13.03.2018) зареєстровано в ГУ ДФС у Київській області за №89/10-36- 40/ НОМЕР_1 та направлено платнику листом від 13.03.2018 №1141 /ФОП/10-36-40- 00-10 за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п.86.8. ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до преамбули Закону України №481/95-ВР - цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Абзацом 5 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР передбачено, що у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Керуючись зазначеними вище нормами законодавства ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002754004 про застосування штрафної санкції в розмірі 17000,00 грн., яке направлено за адресою реєстрації платника податків.
Щодо посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 25.06.2018 у справі №376/644/18, суд зазначає, що не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб'єкта господарювання.
Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічний висновок висловив Верховний суд у постанові від 18.06.2019 у справі №0340/1538/18.
При цьому у вказаній постанові Київського апеляційного суду від 25.06.2018 у справі №376/644/18 жодним чином не надано оцінку обставинам викладених у Акті перевірки, який в свою чергу слугував підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення.
Таким чином, суд зазначає, що посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 25.06.2018 у справі №376/644/18 не може бути підставою для скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.
Водночас матеріалами справи повністю підтверджений факт вчинення позивачем правопорушення, а саме реалізації алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво), чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР.
Отже, ГУ ДПС у Київській області, приймаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення, діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому - відсутні підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і допустимих доказів, а відтак, довів правомірність своїх рішень.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 02 червня 2021 р.