ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" червня 2021 р. справа № 300/1842/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про стягнення компенсації у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 14912,66 грн.,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мушинський В.Т., звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, про стягнення компенсації у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 14912,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у зв'язку із несвоєчасною виплатою відповідачем заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2017 по 07.05.2018, з 08.05.2018 по 15.07.2019, з 16.07.2019 по 24.12.2020 на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі №809/23/18, від 15.07.2018 у справі №300/995/19, від 24.12.2019 у справі №300/2046/19 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019 у справі №809/23/18 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У період з 17.08.2020 по 29.09.2020, 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі №809/23/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України №458-к від 21.11.2017 "Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 ", визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №90-к від 26.12.2017 "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з 27 грудня 2017, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81011,53 грн. з вирахуванням податків та обов'язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, та стягнення з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22266,48 грн. звернуто до негайного виконання (а.с. 10).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі №809/23/18 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 458-к від 21 листопада 2017 року "Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 ", визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 90-к від 26 грудня 2017 року "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з 27 грудня 2017 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 95562,24 грн. з вирахуванням податків та обов'язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та присудження з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22266,48 грн. звернуто до негайного виконання (а.с. 18). Вказана постанова набрала законної сили 26.07.2018.
22.01.2019 ОСОБА_1 перераховано середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 76927,58 грн. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів, що підтверджується випискою з карткового рахунка позивача у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.33).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №300/995/19 стягнуто з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період з 08.05.2018 по 15.07.2019 в розмірі 306552,40 грн. із відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, яка виникла в результаті невиконання рішення суду по справі №809/23/18 (а.с.23). Вказане рішення набрало законної сили 18.08.2019.
03.09.2019 року ОСОБА_1 перераховано середній заробіток за період з 08.05.2018 по 15.07.2019 в сумі 246774,60 гривень з відрахуванням податків та обов'язкових платежів, що підтверджується випискою з карткового рахунка позивача у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.33).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №300/2046/19 стягнуто з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період з 16.07.2019 по 24.12.2019 в розмірі 118064,10 грн. із відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 30.01.2020.
20.02.2020 ОСОБА_1 перераховано середній заробіток за період з 16.07.2019 по 24.12.2019 в сумі 95041,60 грн. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів, що підтверджується випискою з карткового рахунка позивача у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.33).
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Також за визначенням, наведеним у ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі далі також - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно пункту 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (надалі також - Порядок № 159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Положеннями пункту 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Тобто компенсації втрати частини доходів здійснюється за наявності таких умов:
- нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії);
- порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
- затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
- зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги;
- доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як встановлено судом, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі №809/23/18, рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №300/995/19, яке набрало законної сили 18.08.2019, та від 24.12.2019 у справі №300/2046/19, яке набрало законної сили 30.01.2020, стягнуто з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 95562,24 грн., стягнуто середній заробіток за період з 08.05.2018 по 15.07.2019 в розмірі 306552,40 грн., який виник в результаті невиконання рішення суду по справі №809/23/18, та середній заробіток за період з 16.07.2019 по 24.12.2019 в розмірі 118064,10 грн., відповідно, із відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Вказані кошти з відрахуванням податків та обов'язкових платежів перераховано ОСОБА_1 22.01.2019, 03.09.2019, 20.02.2020 відповідно, що підтверджується випискою з карткового рахунка позивача у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.33).
Як зазначено судом вище, компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підлягають виплати, які не мають разового характеру, що прямо встановлено частиною 2 статті 2 цього Закону. Відтак враховуючи, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та у зв'язку із несвоєчасною виплатою середнього заробітку на підставі судових рішень мають разовий характер, вони не підпадають під дію Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
За своєю суттю середній заробіток є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці та не є заробітною платою, у розумінні Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 грудня 20і9 в справі №804/3000/18, від 11.02.2021 у справі №1540/3742/18 та від 17.03.2021 у справі №811/1817/16 та постанові Великої палати Верховного суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на наведене вище в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
відповідач - Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, (код ЄДРПОУ 35276386, вул. Грушевського, 31, м. Івано-Франківськ, 76000).
Суддя Біньковська Н.В.