ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" червня 2021 р. справа № 300/939/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового збору в сумі 28096,61 грн.,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового збору в сумі 28096,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 28096,61 грн., що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань за 2018 рік згідно податкового повідомлення - рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 в сумі 24459,20 грн., а також 3637,41 грн. нарахованої пені.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що правових підстав для стягнення податкового боргу немає, оскільки податкове повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 не надсилалось позивачу за адресою де він з 07.11.2006 зареєстрований та фактично проживає, а саме: АДРЕСА_1 , ним не отримане, відтак, не може вважатись узгодженим податковим зобов'язанням, а тому правові підстави для стягнення податкового боргу за цим позовом вважає відсутніми.
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.
Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
З 17.08.2020 по 29.09.2020, 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності подані докази, суд встановив наступне.
28.05.2019 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0115847-5113-0921, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 28456,75 грн. (а.с.7).
Оскільки податковий борг платника податку перед бюджетом за вказаним податковим повідомленням-рішенням становив 24459,20 й залишався несплаченим, а також за наявності пені в сумі 3637,41 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих сум в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Правове регулювання обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, строк сплати та порядок зарахування до бюджетів, передбачено ст.266 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 266.1.1. пункту 266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України).
За змістом підпункту 266.7.1. пункту 266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, на час спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2. п.266.7. ст.266 ПК України).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1. п.266.10. ст.266 ПК України).
Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3. статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, станом на час спірних правовідносин) визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Аналогічні норми містять пункти 3, 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2016 за №124/28254, в редакції, чинній на час спірних правовідносин.
Згідно пункту 6 розділу ІІІ зазначеного Порядку у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 будучи фізичною особою-підприємцем перебував на обліку в контролюючому органі як платник податку. 05.01.2017, 17.01.2017 та 25.05.2018 відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за його рішенням. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце проживання ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_2 .
Податкове повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 позивачем направлено повідповідачу за адресою: АДРЕСА_3 . Вручене 25.07.2019 особі « ОСОБА_2 » (а.с.7).
Згідно довідки управління ДМС в Івано-Франківській області від 19.05.2020 ОСОБА_1 зареєстрований з 16.10.1998 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).
Відповідно до довідки №1539 від 03.06.2020, виданої виконавчим комітетом Бурштинської міської ради, відповідач разом із сім'єю зареєстрований по АДРЕСА_1 . Сім'я зареєстрована по вказаній адресі з 07.11.2006 (а.с.30).
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 про те, що за місцем його проживання - АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає (а.с.17).
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області не надано суду доказів надіслання податкового повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 за адресою АДРЕСА_1 .
Більше того, станом на час прийняття податкового повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 позивачу було відоме місце реєстрації та проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами адміністративної справи №0940/1934/18 Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що контролюючий орган допустився помилки при направленні відповідачу податкового повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019 в частині зазначення адреси отримувача, а тому, відповідно до приписів статті 58 Податкового кодексу України, зазначене рішення вважається таким, що не вручене платнику податків.
Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким відповідачу було нараховано податкове зобов'язання, ним у визначеному порядку не отримано, сума грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік є неузгодженою. Крім того, відповідач, у зв'язку з неналежним направленням податкового повідомлення-рішення, був позбавлений можливості оскаржити таке рішення в адміністративному порядку чи до суду.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 не отримав податкове повідомлення-рішення №0115847-5113-0921 від 28.05.2019, та не мав можливості виконати його у добровільному порядку або оскаржити у встановленому законом порядку, у відповідача відсутній обов'язок по сплаті нарахованої суми грошового зобов'язання за вказаним рішенням, оскільки зобов'язання є неузгодженим.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3635,71 грн. пені, суд зазначає наступне.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, на час спірних правовідносин), пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно із підпунктом 129.1.2 пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, на час спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Як слідує із змісту доказів, наявних в матеріалах справи, пеня в сумі 3635,71 грн. відповідачу нарахована з 15.01.2019 по 25.11.2019 за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням рішенням №0002534-1302-0921 від 17.08.2018. Станом на 31.08.2020 є несплаченою.
Вказане податкове повідомлення-рішення №0002534-1302-0921 від 17.08.2018 було оскаржене ОСОБА_1 до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №0940/1934/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суді від 27.03.2019, в задоволенні позову відмовлено.
За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України (в редакції, на час спірних правовідносин) передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Судом встановлено, що 22.01.2019 позивачем сформовано податкову вимогу №779-51 від 22.01.2019, яку направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_4 .
Таким чином, оскільки контролюючий орган допустився помилки при направленні відповідачу вказаної вимоги №779-51 від 22.01.2019 в частині зазначення адреси отримувача, відповідно до приписів пункту 59.1 статті 59, статті 58 Податкового кодексу України зазначена вимога вважається ненадісланою платнику податків, а тому у позивача на час розгляду справи судом відсутні правові підстави стягнення податкового боргу сумі 3637,41 грн. нарахованої пені.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Підстав для розподілу судових витрат у справі судом не встановлено.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.